Вперше у вітчизняній науці адміністративного права, з урахуванням положень чинного законодавства, міжнародно-правових стандартів і правозастосовчої практики здійснено наукове дослідження механізму реалізації прав і свобод громадян на мирні зібрання, а також адміністративно-правового забезпечення охорони публічного порядку під час їх проведення. Проаналізовано сутність і зміст мирних зібрань. Визначено їх ознаки, а також проведено їх класифікацію за різними критеріями. Сформульовано визначення поняття мирного зібрання. Вивчено зарубіжний досвід правового регулювання права громадян на мирні зібрання. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють порядок організації та проведення мирних зібрань в Україні. Визначено їх відповідність міжнародно-правовим стандартам, а також виявлено їх основні недоліки, суперечності та запропоновано найбільш оптимальні шляхи їх усунення. Охарактеризовано суб'єктний склад адміністративних правовідносин у сфері забезпечення реалізації права громадян на проведення мирних зібрань. Розкрито повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення порядку проведення мирних зібрань, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення їх діяльності в аналізованій сфері. Досліджено правові підстави та порядок застосування органами державної влади й органами місцевого самоврядування адміністративно-попереджувальних заходів і заходів адміністративного припинення під час проведення мирних зібрань. Проаналізовано особливості застосування адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань. Проведено дослідження адміністративної та судової практики у сфері забезпечення порядку проведення мирних зібрань. Визначено основні недоліки адміністративно-правового регулювання порядку проведення мирних зібрань та обгрунтовано найбільш оптимальні шляхи їх подолання.