Розглянуто питання масової віктимізації населення як розділу наукового напрямку у віктимології, зокрема, явище масової віктимізації в результаті політичної боротьби за владу.

Рассмотрены вопросы массовой виктимизации населения как раздела научного направления в виктимологии, в частности, явление массовой виктимизации в результате политической борьбы за власть.

Are considered the questions mass victimization of population as part of scientific direction in victim-science, in particular, phenomenon masses victimization as result of political race for power.

Освещены результаты теоретико-методологического исследования виктимологии как междисциплинарной науки, изучающей природу возникновения жертвы и её естественного присутствия в процессе организации совместных взаимообусловленных отношений, в частности ущерба и причиняемого жертве преступления. Рассмотрена проблема изучения мотивации поведения жертвы, описаны особенности существующих классификационных систем жертв.

Розглянуто проблему наукового обгрунтування віктимологічних процесів як одного з факторів розвитку суспільства. Акцентовано увагу на вивченні віктимології як самостійної міждисциплінарної галузі знань. Вивчення загальних закономірностей віктимізації та віктимності дозволяє глибше обгрунтувати структуру організації суспільних відносин.

Наведено результати дослідження системи основних конструкторів, які зумовлюють об'єктивні та суб'єктивні фактори формування симптомокомплексу особистості психологічної жертви. Показано, що цей симптомокомплекс є не випадковим явищем, а закономірним проявом особистісно-характерологічних та індивідуально-типологічних якостей. Розроблено методики, адекватні структурі й особливостям функціонування психологічних процесів і особистісних якостей, що можуть бути потенційною основою формування особистості психологічної жертви. Результати емпіричних досліджень свідчать про те, що рівень індивідуальної віктимності значно залежить від складу мотивації, характерологічних, типологічних особливостей, наявності акцентуацій характеру та способів індивідуального подолання стресу.

Приведена классификация личности жертв преступлений на основе психологических механизмов виктимного поведения, рассматривая саму виктимность как свойство человека, которое является основным критерием определения стержневого понятия жертвы в современной виктимологии и общей психологии.

Розглянуто питання правового регулювання діяльності органів радянської прокуратури в новоприєднаних областях Західної України, а також конкретної практики роботи органів прокуратури на завершальному етапі Другої світової війни та в післявоєнний період (1944 - 1953 рр.). Акцентовано увагу на питаннях комплектування кадрами, підвищення їх професійно-освітньої та політичної підготовки, організації виховної роботи в органах прокуратури. Визначено роль і місце прокуратури в боротьбі радянського тоталітарного режиму з українським націоналістичним підпіллям. Розглянуто типові зловживання службовим становищем в середовищі апарату прокуратури.

Охарактеризовано юридичну відповідальність працівників прокуратури, визначено її види та принципи. Проаналізовано законодавчі засади юридичної відповідальності працівників прокуратури та визначено їх як суб'єктів юридичної відповідальності. Увагу приділено аналізу проблем, що виникають у зв'язку з застосуванням до працівників прокуратури дисциплінарних та адміністративних стягнень. Досліджено підстави та види заходів дисциплінарного впливу відносно цієї категорії службовців. Розглянуто особливості та зміст дисциплінарного провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників. Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на забезпечення та зміцнення законності та дисципліни в зазначених органах, удосконалення чинного законодавства в цій сфері.