В монографии приведены результаты теоретического анализа основных науковедческих проблем современной виктимологии как перспективного направления социально-правовых исследований, обеспечивающего повышение эффективности контроля над преступностью. Обобщены и проанализированы взгляды современных отечественных и зарубежных ученых на различные аспекты рассматриваемой темы, сформулирован ряд новых положений общей теории виктимологии, теории криминальной виктимологии и теории обращения с жертвами преступлений.

Висвітлено основні проблеми кримінології на сучасному етапі розвитку науки. Розглянуто питання феноменології та етіології злочинності, розкрито причини та описано механізм злочинної поведінки. Наведено кримінологічну характеристику видів злочинності, які становлять найбільшу загрозу для суспільства. Представлено основні нормативні акти у сфері контролю за злочинністю.

Освещены главные проблемы криминологии на современном этапе развития науки. Рассмотрены вопросы феноменологии и этиологии преступности, раскрыты причины и описан механизм преступного поведения. Изложена криминологическая характеристика видов преступности, которые представляют наибольшую опасность для общества. Приведены основные нормативные акты в сфере контроля за преступностью.

Освещены основы правовой системы Украины, вопросы истории её становления и перспективы дальнейшего развития. Раскрыты содержание конституционализма в стране, специфика фундаментальных и профилирующих отраслей украинского права, определены разновидности юридического процесса. Приведены характеристика направленности высшего юридического образования в государстве и сведения о действующих юридических ВУЗ.

Уточнено зміст і характеристики процесу віктимізації в світі та в Україні, проаналізовано предмет і структуру загальної теорії віктимології, історію розвитку, стан та визначено основні перспективні наукові напрямки розвитку сучасної кримінальної віктимології, віктимологічної профілактики злочинів та поводження з жертвами злочинів. На підставі критичного аналізу юридичної літератури з'ясовано передумови формування кримінальної віктимології як самостійного наукового напрямку, описано основні поняття, принципи та науковий апарат віктимологічної теорії. Проведено узагальнююче дослідження місця віктимності як форми реалізації девіантної активності особистості. Розглянуто форми реалізації віктимологічної політики у суспільстві, визначено перспективи кримінальної та профілактичної політики у сфері обмеження віктимізації в Україні. Вперше досліджено умови організації відповідного поводження з жертвами злочинів, здійснено компаративістську оцінку результатів поводження з жертвами в світі.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та історії держави та права, а також найбільш нагальні питання прав людини. Визначено зв'язки між філософськими, історичними, загальнотеоретичними розробками та чинним законодавством України, практикою його застосування. Проаналізовано організацію та діяльність військових трибуналів СРСР. Охарактеризовано суб'єкти надання безоплатної правової допомоги в Україні. Розглянуто електронний цифровий підпис як доказ у господарському процесі. Увагу приділено природно-правовій проблематиці в сучасному правознавстві, антропологічно-правовим засадам гідності людини, правовому статусу холдингових компаній в Україні, особливостям співвідношення приватного та цивільного права.

Наведено матеріали, які були опубліковані в центральній і місцевій пресі й інших друкованих виданнях з грудня 1997 до жовтня 2010 рр. Проаналізовано наукові здобутки вчених ВНЗ, участь науковців, професорсько-викладацького складу, студентів у науково-практичних конференціях. Відстежено яскраві сторінки навчально-виховної роботи, творчих задумів і спортивних досягнень колективу, становлення та розвиток навчальних центрів, філій та інших структурних підрозділів університету.

На підставі досягнень кримінально-правової, кримінально-процесуальної, кримінологічної та криміналістичної наук, а також наук кримінально-виконавчого та судового права, юридичної психології та судової експертизи висвітлено стан, проблеми та шляхи розвитку в Україні наук кримінально-правового циклу. Розглянуто загальнотеоретичні, методологічні та найбільш актуальні прикладні питання цих наук, їх предмет і методи регулювання, тенденції та особливості розвитку. Проведено аналіз сучасної державної політики у сфері боротьби зі злочинністю та основних напрямів реформування правової системи України у цій сфері.

Досліджено кримінальне право у дискурсі змін: від доктрин до реальності. Охарактеризовано категорію кримінального проступку (КП) в кримінальній доктрині. Розкрито ідеологічні основи впровадження інституту проступків у кримінальне право. Вивчено досвід європейських держав у питанні критеріїв поділу кримінальних діянь на злочини та проступки. З'ясовано вплив підстав криміналізації на формування інституту КП. Розглянуто гармонізацію Кримінального кодексу України із практикою Європейського Суду з прав людини як чинник впровадження КП. Здійснено спробу наукового пояснення поняття та причин виникнення "мертвих норм" Кримінального кодексу України. Розроблено теоретичну модель КП. Встановлено об'єкт і суб'єкт КП та визначено правові наслідки КП.

Визначено наукові основи та законодавчі прийоми, що сприятимуть реалізації концепції кримінальних проступків як виду кримінального правопорушення, модель кримінальних проступків (правову природу, властивості, види та міру кримінальних стягнень, що мають застосовуватись за їх вчинення) в правовій доктрині та законодавстві України. Запропоновано формальне вираження моделі кримінального проступку - витяг із Загальної частини проекту Кримінального кодексу України.

Висвітлено питання Загальної та Особливої частин кримінального права. Надано основні визначення кримінального права, що мають особливе теоретичне та практичне значення. Теоретичний матеріал проілюстровано прикладами з практики Європейського суду з прав людини та положеннями постанов Пленуму Верховного Суду України. Розглянуто юридичні казуси до кожної теми, розв'язання яких повинно відбуватися як судове засідання з наданням кваліфікації та обгрунтування правової позиції з боку обинуваченого, захисту, потерпілого, суду.

Розглянуто доктринальні моделі розвитку кримінального закону, питання кримінальних правопорушень, відповідальності та правовідносин. Викладено проблеми криміналізації клонування людини, контролю за вчиненням злочинів, вікової осудності. Висвітлено приватноправові засади у фокусі інституту кримінального проступку, питання конструювання санкцій кримінальних проступків, розкрито поняття та сутність електоральної злочинності. Наведено пропозиції щодо концепції реформування адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Розглянуто актуальні питання сучасного кримінального права України й інших країн, розвиток науки та практики у сфері застосування положень кримінального законодавства. Проаналізовано судову практику призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, у контексті класифікації злочинів за ступенем тяжкості. Висвітлено історію створення й особливості функціонування ювенальної юстиції у міжнародній і вітчизняній практиці. Досліджено вплив наукових поглядів Ч. Беккаріа на формування кримінальної процесуальної політики Європи. Увагу приділено амбівалентній правовій природі кримінальної політики щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Подано інформацію про наслідки політично вмотивованої злочинності в Україні та їх вплив на кримінально-правову політику. Розкрито особливості застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх за вчинення кримінальних проступків.

Наведено юрисдикційні характеристики кримінально-правового впливу у європейському дискурсі. Увагу приділено індивідуалізації покарання в окремих європейських країнах. Висвітлено український досвід пеналізаційної практики.

Звернено увагу на стан й напрями удосконалення державної політики України у сфері запобігання злочинності, реформування кримінального законодавства України через спрощення досудового розслідування. Висвітлено проблемні аспекти визначення контрабанди з тимчасово окупованих територій України. Розглянуто деякі питання кримінально-правової політики щодо охорони дитинства в Україні. Наведено класифікацію кримінальних правопорушень в контексті побудови кримінального закону та в аспекті запровадження кримінальних проступків. Розкрито основні ознаки воєнних злочинів в національному та міжнародно-правовому аспекті.

Підготовлено на честь академіка Вячеслава Борисова у форматі Liber Amicorum. Творчий колектив колег, друзів та учнів В. І. Борисова здійснили спробу висвітлити погляди на сучасний розвиток кримінального права крізь призму його публікацій та наукової активності. Надано характеристику особливостей взаємодії між ним та його колегами, друзями та учнями. У роботі також опубліковано біографію В. І. Борисова, список його публікацій, перелік учнів, що формують наукову школу кримінального права, а також окремі ілюстрації.

Увагу приділено засадам державної політики у сфері покарань. Проаналізовано профільне законодавство, наукові підходив щодо змісту, цілей і системи покарань за кримінальним правом України. Наведено методології призначення покарань та механізму виконання покарань, з урахуванням практики ЄСПЛ. Надано характеристику видів покарань за кримінальним правом України. Розглянуто проблеми удосконалення системи покарань у світлі проєкту нового Кримінального кодексу України, а також удосконалено порядок виконання покарань і здійснення пробації органами та установами Державної кримінально-виконавчої служби України. Висвітлено проблеми удосконалення виконання покарань в Україні.