Розроблено концепцію оціночних понять у цивільному процесуальному праві України у структурному, функціональному та прикладному аспектах. Запропоновано науково обгрунтовану теоретичну основу для вдосконалення цивільного процесуального законодавства, забезпечення єдності судової практики, ефективної реалізації завдань цивільного судочинства. Досліджено оціночні поняття у єдності генетичного та теоретико-методологічного аспектів, з'ясовано причини їх застосування як засобу юридичної техніки. Виявлено практичні проблеми застосування цивільно-процесуальних оціночних понять й запропоновано шляхи удосконалення практики їх застосування. Розроблено і мотивовано пропозиції щодо оптимізації тлумачення зазначених понять: "справедливість", "розумний строк", "істотне значення", "винятковий випадок", "значущий факт", "поважна причина", "загальновідомі обставини", "обгрунтований". Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення застосування цих понять у процесі нормотворення.

Визначено поняття "законна вимога", "законні вимоги посадових осіб органів виконавчої влади", "непокора", "невиконання", "невиконання законної вимоги", "ухилення від виконання законних вимог", "невиконання вимог", "невиконання розпоряджень та приписів", "невиконання приписів та постанов", "невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а також інших законних вимог", "невиконання розпорядження", "злісна непокора законній вимозі", "злісна непокора законному розпорядженню", "публічні заклики до невиконання законної вимоги". Визначено підстави класифікації проступків за невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади. Наведено бачення поняття адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади. З урахуванням досвіду інших держав обгрунтовано необхідність прийняття Закону України "Про забезпечення виконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади". Зазначено, що до системи адміністративно-правових засобів забезпечення виконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади слід віднести: переконання, заходи адміністративного примусу, профілактику правопорушень. Обгрунтовано необхідність доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею "Невиконання законних вимог працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків".

Розглянуто основні характеристики, особливості організації сучасної дипломатичної та консульської служби в Україні та зарубіжних країнах. Акцентовано увагу на політичних, управлінських та організаційно-правових відносинах упродовж формування, функціонування і розвитку дипломатичної та консульської служби як важливого інструменту реалізації зовнішньої політики держави. Проаналізовано особливості діяльності спеціальних місій, специфіку дипломатичного забезпечення багатосторонньої дипломатії, основні форми і засоби дипломатичної комунікації та протокольного забезпечення дипломатичної діяльності.

Розкрито загальні засади охорони інтелектуальної власності (ІВ) в Україні, висвітлено загальні підходи щодо цієї правової категорії. Розкрито основні поняття ІВ, досліджено систему охорони ІВ в Україні, надано класифікацію об'єктів права ІВ, визначено суб'єкти права ІВ та проаналізовано життєвий цикл об'єктів права ІВ. Запропоновано положення, які дозволяють зрозуміти, яким чином відбувається набуття прав ІВ, як може використовуватися ІВ в її об'єктному вираженні, яким чином регламентується та може реалізовуватися розпорядження майновими правами ІВ. Із метою забезпечення у майбутньому захисту прав ІВ увагу приділено державній реєстрації договорів щодо розпорядження майновими правами ІВ, державній реєстрації результатів науково-технічної діяльності, захисту ІВ в цілому. Увагу приділено такому ключовому питанню у сфері інтелектуальної, творчої діяльності як виплата винагороди авторам за використання об'єкта права ІВ.

Розглянуто люстрацію як інститут перехідної справедливості, що має на меті запобігти рецидивам авторитаризму, захистити демократичні надбання та формувати нову політичну систему. Виокремлено особливості, принципи та ресурси люстраційного процесу в Україні.

Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв'язання "української кризи" на рівні багатосторонньої дипломатії, передусім Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження - виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил. Зроблено висновок про те, що приймаючи рішення щодо голосування "української" резолюції ГА ООН, кожна країна здебільшого керувалася власною ідеологією чи інтересами урядів, а не реальною ситуацією в Україні чи проблемами глобального значення.

Досліджено сучасні тенденції формування системи електронного урядування в Україні, зокрема у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Проаналізовано недоліки електронної системи державної реєстрації нерухомості. Визначено шляхи подальшого розвитку електронного урядування у сфері реєстрації прав на нерухоме майно.

Розглянуто питання удосконалення законодавства у сфері конституційно-правового регулювання діяльності політичних партій у виборчому процесі. Запропоновано шляхи підвищення ефективності проведення виборів в Україні.

Розглянуто основні характеристики й особливості дипломатичної діяльності сучасних авторів міжнародних відносин. Акцентовано увагу на політичних, управлінських та організаційно-правових відносинах упродовж формування, функціонування та розвитку дипломатичної та консульської служби як важливого інструмента реалізації зовнішньої політики держави. Розкрито особливості діяльності спеціальних місій і специфіку дипломатичного забезпечення багатосторонньої дипломатії. Розглянуто основні форми та засоби дипломатичної комунікації та протокольного забезпечення дипломатичної діяльності. Наведено перелік латинських термінів, які використовуються у дипломатичній практиці, та приклади оформлення дипломатичних документів. Подано інформацію про окремі протокольні практики.

Висвітлено досвід Польщі у забезпеченні прав національних меншин (на прикладі української національної меншини у Вармінсько-Мазурському воєводстві). Увагу приділено нормативно-правовій базі захисту прав національних меншин в Україні. Розглянуто питання національних меншин у зовнішній політиці країн Вишеградської групи. Розкрито інституційні та політико-правові механізми захисту прав і збереження мовно-культурної ідентичності українців в Угорщині. Проаналізовано взаємодію міжнародного та внутрішньодержавного права щодо захисту національних меншин на прикладі Республіки Польща.

Проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З'ясовано, що будівництво трубопроводу "Північний потік-2" несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії РФ - мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану "веапонізацію" енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект "Northern Gate", який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти "BEMIP", "GIPL", "Balticconnector", "North-South Gas Corridor". Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям "Енергетичної стратегії ЄС" щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.

Розглянуто доктринальні погляди на становлення інституту політичних партій (ПП) у конституційному праві України. Визначено принципи та засади діяльності ПП у виборчому процесі. Окреслено особливості участі ПП у президентських, парламентських і місцевих виборах в Україні. Охарактеризовано напрями впливу ПП на розвиток виборчого законодавства України. Розкрито особливості виборів за відкритими списками в контексті змін українського виборчого законодавства. Виокремлено види порушень ПП виборчого законодавства й охарактеризовано політичну корупцію. Узагальнено європейський досвід регулювання діяльності політичних партій у виборчому процесі. Обгрунтовано напрями удосконалення національного законодавства, що регулює діяльність ПП у виборчому процесі у контексті європейської інтеграції України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)01-7

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА819298 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано динаміку ядерної програми Ісламської Республіки Іран з урахуванням її глобального виміру безпеки. Актуальність питань безпеки в сучасних умовах визначає постійний інтерес вчених до вивчення ядерного фактора в державній політиці, зокрема на прикладі Ірану. Досліджено вплив ядерної програми держави на регіональну та глобальну безпеку з урахуванням ендо- й екзогенних можливостей і обмежень дає змогу напрацювати низку ефективних підходів до реалізації українських національних інтересів у контексті посилення безпекової складової України.

Визначено поняття та правову природу майнових прав інтелектуальної власності, їх особливості як виду внеску до статутного капіталу господарських товариств. Обґрунтовано, що майнові права інтелектуальної власності є самостійним об'єктом цивільного обороту. Здійснено аналіз порядку внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу окремих видів господарських товариств. Окреслено види господарських товариств, формування статутного капіталу яких є неможливим за рахунок майнових прав інтелектуальної власності. Досліджено правову природу договірних правовідносин щодо внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу господарських товариств. Зазначено, що правовою формою внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу товариств є інвестиційний договір із використанням конструкцій ліцензійного договору, договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, а також договорів, передбачених для врегулювання корпоративних правовідносин (договір про створення товариства, засновницький договір, договір про здійснення додаткового внеску тощо). Визначено особливості внесення до статутного капіталу господарських товариств майнових прав на окремі види об'єктів інтелектуальної власності. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо реалізації майнових прав інтелектуальної власності шляхом їх внесення до статутного капіталу господарських товариств, а також рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства у відповідній сфері.

Проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З'ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів "Антикризовий щит" та "Антикризовий щит 2.0", спрямованих на зниження ризиків і негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На підставі соціологічних досліджень і статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан у Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, які повернулись з Польщі, щодо перспектив повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 і 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки та виробництва побутової техніки.

Комплексно проаналізовано діяльність керівника господарського товариства як суб'єкта трудового права. Досліджено поняття, сутність та основні складові правового статусу керівника господарського товариства, його місце серед інших суб'єктів трудового права. Визначено трудову функцію керівника господарського товариства, що полягає у реалізації правосуб'єктності господарського товариства як роботодавця. Запропоновано власне визначення поняття керівника господарського товариства як посадової особи, що обирається, призначається або затверджується для організації та оперативного управління діяльністю господарського товариства (роботодавця) і наділену ним повноваженнями одноособово безпосередньо або через інших підпорядкованих їй посадових осіб здійснювати управління діяльністю господарського товариства та реалізацію його роботодавчої правосуб'єктності. Доведено необхідність закріплення в діючому законодавстві положень щодо обов'язкового укладення з керівником господарського товариства контракту, як особливої форми трудового договору, що дозволило б враховувати в правовому статусі керівника поєднання двох галузей права - трудового та цивільного. Внесено пропозиції щодо удосконалення перспективного кодифікованого трудового законодавства шляхом включення до його змісту окремої глави, присвяченої особливостям регулювання праці керівників юридичних осіб, членів колегіальних виконавчих органів юридичних осіб, в тому числі господарських товариств.

Розроблено науково обґрунтовані напрями удосконалення правового регулювання та здійснення громадського впливу на виправлення і ресоціалізацію засуджених. На основі всебічного комплексного аналізу наукової літератури, емпіричних матеріалів та вивчення міжнародної і зарубіжної практики здійснення громадського впливу сформульовано визначення поняття громадського впливу, розкрито його зміст та форми, проаналізовано стан наукової розробки, ґенезу формування аналізованого явища, запропоновано шляхи розвитку та вдосконалення ролі громадського впливу на засуджених в умовах сьогодення.