Розглянуто питання організаційно-правових основ підприємницької діяльності у Китайській Народній Республіці (КНР) та Україні. Використано метод порівняння законодавства КНР та України. Проаналізовано практику застосування даного законодавства у вказаних країнах. Запропоновано зміни до чинного законодавства КНР та України.

Проведено порівняльно-правове дослідження організаційно-правових основ підприємництва в Україні та КНР, зроблено висновок про їх істотну відмінність. У КНР ці основи встановлюються нормами економічного права, в Україні - нормами адміністративного права. Підприємець у КНР розглядається як суб'єкт соціалістичних ринкових економічних відносин, тому державне регулювання підприємництва в КНР більш жорстке, ніж в Україні, але більш стабільне, що забезпечено законодавством КНР, яке регламентує зовнішньоекономічну діяльність підприємця. Особливу увагу приділено проблемам захисту прав підприємців у цих країнах, зазначено, що в Україні цей захист має конституційну основу. Конституція КНР не містить норм, які на це вказують. На підставі аналізу зарубіжної літератури зроблено висновок про можливу відповідальність уряду (Президента, парламенту) за неефективне управління економікою країни. Розглянуто основи та процедуру правової відповідальності підприємців в Україні та КНР, особливу увагу акцентовано на адміністративній та економічній відповідальності.

Визначено індикатори кадрової безпеки в складі фінансово-економічної безпеки. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох учених, була розроблена методика діагностики кадрової безпеки, систематизовано погляди дослідників на визначення поняття "лояльність персоналу". Обгрунтовано показники для проведення оцінки стану кадрової безпеки підприємства машинобудівного сектора економіки. Цей процес обгрунтування досить складний і вміщує потенційну можливість систематизації та узагальнення теоретичних положень, рекомендацій та пропозицій фахівців, учених, світовий досвід, у т. ч. розвинених країн, і власні напрацювання, проведені дослідження, законодавчо-нормативну базу. На підставі зазначеного вище була розроблена послідовність формування системи показників для оцінки стану кадрової безпеки. Розроблено послідовність оцінювання стану кадрової безпеки підприємства. Вона дозволить сформувати систему показників, що передбачає інтеграцію зв'язків між основними напрямами стратегії розвитку підприємства, що, у свою чергу, дозволяє більш усвідомлено підходити до вибору індикаторів кадрової безпеки та на їх основі визначати інтегральний показник стану кадрової безпеки на підприємстві.