Проведено науково-теоретичне обгрунтування просторово-часової організації діяльності посадових осіб місцевого самоврядування як чинника підвищення ефективності їх діяльності. Розкрито сутність даної організації, визначено детермінанти та основні напрями діяльності посадових осіб в контексті загальних змін в системі публічного управління в Україні. Запропоновано програму та методику емпіричного дослідження організації діяльності й управління часом посадових осіб, обгрунтовано концепцію та розроблено методико-технологічну модель, досліджено чинники підвищення вирішення професійних завдань. Розроблено методику формування оптимальної організації діяльності та сформульовано рекомендації щодо оптимізації управління часом. Описано систему тренінгів для використання в системі підвищення кваліфікації.

Проаналізовано поняття "банківська система". Подано загальну класифікацію господарських злочинів і визначено місце в ній групи злочинів, що посягають на банківську систему. Обгрунтовано значення об'єктивних ознак складів злочинів для кваліфікації злочинів у банківській системі. Досліджено теоретичні засади щодо визначення об'єкта злочину та предмета даних злочинів. Проаналізовано ознаки об'єктивної сторони даних злочинів, акцентовано увагу на деяких кримінально-правових аспектах здійснення соціального контролю у цій системі. Сформовано теоретичні положення, окремі пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики його застосування.

Досліджено реалізацію різних проєктів, спрямованих на розвиток територіальних громад в Україні. В основу роботи покладено видання Інституту громадянського суспільства: «Локальна ідентичність як умова розвитку об’єднаних територіальних громад» 2016 року та навчальний посібник «Локальна ідентичність і об’єднані територіальні громади» 2017 року, які були розроблені за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні». Проаналізовано різні теоретичні аспекти територіальної ідентичності, її важливість для розвитку та збереження громади як первинної одиниці місцевого самоврядування, зроблено спробу показати загрози від розмивання місцевої ідентичності чи навпаки її надмірного виокремлення серед інших ідентичностей. Наведено різні інструменти впливу на ідентичність, а також способи її формування на основі українського досвіду.