Узагальнено та систематизовано теоретичні засади формування проблем дослідження державного управління у сфері протидії легалізації злочинних доходів щодо перспективних напрямів в організації ефективної системи протидії цьому кримінальному феномену. Розкрито понятійно-категоріальний апарат сучасної організованої злочинності, доведено, що її форми і види дуже різноманітні, відповідно, легалізація злочинних доходів є серйозною загрозою для державної політики всіх країн світового співтовариства, оскільки це явище впливає на увесь стан національної економіки. Обгрунтовано авторське тлумачення наукового поняття "державне управління щодо протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом" як систему заходів, що їх вживають уповноважені органи держави для запобігання та протидії правопорушенням, що має цілеспрямований і загальносистемний характери, тобто управлінський вплив здійснюється на усі складові системи. В результаті огляду дискурсного поля наукових досліджень, виокремлено два основних етапи злочинних тіньових схем "відмивання" коштів: перший це отримання злочинних доходів і другий етап - їх легалізація. Джерелом злочинних доходів є як заборонена законом діяльність - крадіжки, підробка грошових знаків, продаж наркотиків, так і не заборонена законом діяльність, що здійснюється в "тіні", без необхідної державної реєстрації та контролю (підпільні цехи, контрабанда, незареєстрована підприємницька діяльність), а, також, заволодіння активами держави, зареєстрованих державних підприємств, що займаються законною діяльністю. Визначено шляхи оптимізації державного управління боротьби з відмиванням "брудних грошей" у країнах Європейського Союзу: у банківській системі; зв'язки з громадськістю; у нормативно-правовій базі, основними з яких є: створення механізмів контролю за дотриманням міжнародних стандартів бухгалтерського облік; постійний обмін інформацією між спеціальними підрозділами; оновлення інформації та проведення спеціальних досліджень щодо "відмивання" грошей; прийняття міжнародних і національних нормативно-правових актів; створення та реалізація міжнародних програм протидії "відмиванню" грошей; запровадження зобов'язань щодо передачі інформації спеціальним органам; створення та розширення програми навчання відповідних фахівців банківської сфери, правоохоронних органів тощо; оприлюднення інформації щодо "чорного" списку країн, які потурають "відмиванню" грошей на своїй території. Розроблено модель підвищення ефективності функціонування адміністративних структур щодо детінізації фінансових потоків, яка систематизує дослідження питань реформування антикорупційної політики в системі державного управління, в контексті інтеграційних процесів, за такими напрямами: антикорупційна стратегія держави в системі суспільних відносин; забезпечення прав і свобод людини як вимір гуманізації управління в процесі формування антикорупційної стратегії; політичний, адміністративний та економічний аспекти формування антикорупційної стратегії; організаційно-правові засади формування антикорупційної стратегії в контексті європейських інтеграційних процесів та положень Угоди про асоціацію. Розроблено пропозиції щодо покращення боротьби з відмиванням "брудних грошей", шляхом запровадження удосконаленого механізму державного управління боротьби з відмиванням "брудних грошей" в Україні. Розроблений механізм відрізняється від чинного врахуванням додаткових параметрів, що впливають на тінізацію економіки, врахуванням закордонного досвіду та поступовою його імплементацією, з приведенням національної системи боротьби з відмиванням "брудних грошей" у відповідність до міжнародних стандартів, що особливо важливо в умовах євроінтеграції.