Розглянуто юридичні засоби забезпечення належного функціонування товариств на вірі (повного та командитного) як різновидів господарських товариств, а також цивільно-правові засади підвищення ефективності підприємницької діяльності в цілому. Проаналізовано законодавство зарубіжних країн про повні та командитні товариства.

Рассмотрены юридические средства обеспечения надлежащего функционирования обществ на вере (полного и командитного) как разновидностей хозяйственных обществ, а также гражданско-правовые основы повышения эффективности предпринимательской деятельности в целом. Проанализировано законодательство зарубежных стран о полных и командитных обществах.

Висвітлено особливості колективно-договірного регулювання праці у ВНЗ1 ІІІ - ІV рівнів акредитації. Проаналізовано практику укладання колективних договорів (КД) і угод у ВНЗ. Увагу приділено відповідальності за порушення законодавства про КД й угоди. Розкрито зміст КД у ВНЗ. Розглянуто колективні угоди як акти соціального партнерства у галузі освіти. Наведено кодекс законів про працю України, Закон України "Про колективні договори і угоди".

Освещены особенности коллективно-договорного регулирования труда в ВУЗ ІІІ - ІV уровней аккредитации. Проанализирована практика составления коллективных договоров (КД) и соглашений в ВУЗ. Внимание уделено ответственности за нарушения законодательства про КД и соглашения. Раскрыто содержание КД в ВУЗ. Рассмотрены коллективные соглашения как акты социального партнерства в области образования. Приведены кодекс законов о труде, Закон Украины "О коллективных договорах и соглашениях".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)1

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)70

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання договірної матеріальної відповідальності працівників. Проаналізовано її правову природу, визначено та систематизовано основні поняття даного субінституту. Розглянуто значення договірної матеріальної відповідальності працівників за умов становлення ринкової економіки. На основі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів, рішень вищих судових органів держави та практики укладання договорів про повну матеріальну відповідальність, контрактів окреслено проблеми та наведено висновки та пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства України, зокрема, запропоновано зміни редакції відповідних статей Кодексу законів про працю України. Подано проекти окремих нормативних актів.

Досліджено корпоративну природу командитних товариств як суб'єктів підприємницької діяльності. Особливу увагу приділено здійсненню підприємницької діяльності у формі командитного товариства: сполученню власності та управлінню, простоті організації та діяльності, ступеню довіри, швидкій адаптації до умов ринку, можливості мобілізувати власні кошти на швидке збільшення обсягів діяльності, низькій капіталомісткості. Проаналізовано правову природу, сутність та особливість командитних товариств, визначено особливість союзів між їх учасниками та вкладниками. Висвітлено особливості розвитку законодавства про командитні товариства в Україні та зарубіжних країнах. Розглянуто характерні риси командитного товариства як юридичної особи, його внутрішні та зовнішні ознаки. Виявлено особливості створення, діяльності та припинення командитних товариств, недоліки чинного законодавства.

Комплексно досліджено становлення та розвиток права на вільне володіння своїм майном у загальному міжнародному праві й у праві Ради Європи, особливості тлумачення цього права Європейським судом з прав людини. Досліджено міжнародно-правове співробітництво України у сфері захисту цього права в системі Ради Європи, з'ясовано зміст міжнародно-правових зобов'язань України щодо забезпечення права на вільне володіння своїм майном і особливості його імплементації, передусім судової, у внутрішньому правопорядку держави. Розглянуто фактори та механізми розвитку правових позицій Європейського суду з прав людини у тлумаченні інституту правових позицій, застосування принципу автономності конвенційного поняття у разі інтерпретації понять "власність", "майно". Висвітлено природу та зміст позитивних зобов'язань держави щодо захисту права власності, вирішення Європейським судом з прав людини питань реституції майна.

Досліджено об'єктивні та суб'єктивні фактори та передумови участі третіх осіб у розірванні трудового договору з певними категоріями працівників. Визначено коло осіб, наділених правом вимагати або ініціювати розірвання трудового договору, їх повноваження. Наведено класифікацію цих осіб, виявлено мету звільнення працівників на вимогу третіх персон, гарантії для вивільнених працівників. Обгрунтовано висновок про недоцільність обмеження прав профспілок щодо здійснення ними контролю за додержанням законодавства про працю. Зауважено, що діяльність профспілок позитивно впливає на економічну ефективність і соціальну справедливість. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до окремих статей Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів щодо участі третіх осіб у припиненні трудових відносин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф018 + Х849(4УКР)112

Рубрики:

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми використання нових технологій управління регіонами в країнах, які нещодавно вступили в Європейський Союз. Предметом дослідження є методологія promotion-mix, яка успішно застосовується у Польщі для пропаганди і розвитку територіальних одиниць.

Комплексно досліджено адміністративно-правові засади державного регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) в Україні. Розглянуто функції та принципи державного регулювання зазначених тарифів, механізм адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері, актуальні проблеми державного контролю та юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на ЖКП. Висвітлено механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері регулювання тарифів на ЖКП, адміністративно-правовий статус суб'єктів, які беруть участь у регулюванні тарифів. Здійснено детальний аналіз адміністративного провадження щодо встановлення тарифів на ЖКП із визначенням його структури та характеристикою усіх елементів цієї структури. Окрему увагу приділено визначенню правової природи актів, якими встановлюються тарифи на ЖКП. Cформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин державного контролю й юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на ЖКП.

Робота присвячена комплексному розгляду усіх позачергових парламентських виборчих кампаній в Україні. Досліджено політичні кризи як головну причину їх призначення; хід електоральних кампаній з врахуванням виборчих систем і застосуванням політичних технологій; наслідки оновлення складу парламенту та суспільних трансформацій. Виокремлено головні характеристики дострокових парламентських виборчих кампаній (1994, 2007, 2014 рр.).

Розглянуто зміни виборчої системи до Верховної Ради України протягом доби Незалежності. Окреслено використання різних типів виборчих систем для формування українського парламенту. Виокремлено переваги і недоліки кожного з типів, виходячи з впливу на політичний розвиток. Оцінено перспективу подальшої кодифікації виборчого законодавства України.

Досліджено форми та методи публічного адміністрування державної митної справи (ДМС) в Україні, їх змісту, систему та динаміку. Проаналізовано рівень наукових розробок форм і методів публічного адміністрування у ДМС. Розкрито зміст поняття "публічне адміністрування" на основі його порівняння із більш традиційним "державне управління" шляхом з'ясування кількісної й якісної відмінності категорій "публічне" й "адміністрування", особливостей їх застосування у ДМС. Розкрито коло суб'єктів публічного адміністрування у цій сфері з урахуванням специфіки діяльності, усієї внутрішньодержавної та зарубіжної широти публічного владного впливу, можливості залучення до таких процесів приватних осіб. Визначено роль і способи групування форм публічного адміністрування у ДМС. Установлено критерії ідентифікації правових форм владно-впорядковуючого впливу, на основі яких виокремлено та досліджено такі способи його зовнішнього вираження, як адміністративні акти, адміністративні договори, автоматичні правові наслідки. Увагу приділено попереднім рішенням і консультаціям як адміністративним актам з перехідними властивостями, що відіграють правоперешкоджаючу роль. Встановлено природу та проблеми позитивно-правового забезпечення мирової угоди у справах щодо порушення митних правил. Охарактеризовано методи публічного адміністрування у ДМС, співвідношення прямих і непрямих методів з нетарифними та тарифними засобами регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначено зарубіжне та вітчизняне підгрунтя лібералізації методології галузевого адміністрування.

Узагальнено та проаналізовано сучасні теоретико- та нормативно-правові, аналітичні, методологічні, практичні аспекти правового регулювання правового статусу суб'єктів соціального забезпечення. Визначено стандарти захисту прав і законних інтересів суб'єктів права соціального забезпечення у контексті вдосконалення соціально-забезпечувального законодавства. Розкрито та систематизовано загальні понятійно-категоріальні питання обраної проблематики: всебічно досліджено поняття "суб'єкти права соціального забезпечення" та "правовий статус суб'єкта права соціального забезпечення", надано їм визначення, виділено істотні правові ознаки, з'ясовано систему суб'єктів права соціального забезпечення, здійснено їх грунтовну класифікацію, а також проведено розмежування поняття "суб'єкт права соціального забезпечення" з іншими суміжними правовими категоріями. Значну увагу приділено ролі держави в соціальному забезпеченні. Досліджено науково-теоретичні концепції та нормативно-правове забезпечення побудови та належного функціонування соціальної держави. Розкрито зміст і призначення соціальної функції держави. На підставі дослідженого матеріалу здійснено відповідні теоретичні узагальнення та розроблено подальші шляхи вдосконалення правового статусу суб'єктів права соціального забезпечення, запропоновано зміни до чинного вітчизняного соціально-забезпечувального законодавства.

Викладено основні положення соціального забезпечення в Україні, розглянуто актуальні питання законодавства у цій сфері. Нормативний матеріал подано станом на 1 грудня 2018 р. Розглянуто функції, організаційно-правові форми та види соціального забезпечення. Подано інформацію про страховий стаж, види пенсій, особливості пенсійного забезпечення за вислугу років працівників окремих професій і окремих галузей економіки. Увагу приділено правовому статусу Пенсійного фонду України, системі та принципам недержавного пенсійного забезпечення, видам недержавних пенсійних фондів.

Наведено кримінально-правову, кримінологічну та криміналістичну характеристики наркозлочинів. Висвітлено особливості криміналістичного забезпечення процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ДР) наркозлочинів. Розглянуто процесуальний порядок ДР і судового розгляду у провадженнях про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Також розглянуто міжнародні акти й особливості застосування практики Європейського суду з прав людини у кримінальних провадженнях щодо наркозлочинів. Увагу приділено особливостям процесуального керівництва ДР і підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Викладено основні положення Загальної та Особливої частин трудового права, розглянуто актуальні питання застосування законодавства про працю. Нормативний матеріал подано станом на 1 квітня 2019 р.

На основі наукових і нормативно-правових джерел досліджено генезу розвитку адміністративно-правового регулювання діяльності органів досудового розслідування (ОДР) в Україні й удосконалено класифікацію періодизації. Наведено авторські поняття ОДР і їх реформування. Сформульовано мету реформування ОДР в Україні, визначено його напрями. З'ясовано місце та роль ОДР в оновленій системі правоохоронних органів. На підставі чинного законодавства охарактеризовано адміністративно-правовий статус суб'єктів та об'єктів реформування ОДР. Розглянуто адміністративно-правові засади оптимальної організаційної структури ОДР в Україні. Визначено адміністративно-правові аспекти забезпечення якості кадрового складу ОДР. Досліджено закордонний досвід функціонування слідчих органів із метою винайдення шляхів його впровадження в національне адміністративно-правове законодавство. Наведено пропозиції щодо удосконалення національного адміністративно-правового законодавства, яке регулює діяльність ОДР.

Розглянуто адміністративно-правові режими у сфері гарантування інформаційної безпеки як засоби державного регулювання. Прикладами таких адміністративно-правових режимів є режим державної таємниці, режим державної мови та режим безпекової цензури. Як теоретичне підгрунтя використано традиційні уявлення про адміністративно-правовий режим як особливий вид регулювання, у межах якого створюється й використовується специфічна комбінація юридичних, організаційних та інших засобів для забезпечення того чи іншого державного стану. Розглянуті приклади адміністративно-правових режимів демонструють різні підходи до визначення їх змісту та структури. Зокрема показано, що режим державної таємниці є найбільш чітко структурованим і базується на нормах окремого закону, який визначає зміст усіх його складових частин. Адміністративно-правовий режим державної мови в контексті гарантування інформаційної безпеки є складовою частиною правового режиму більш високого порядку, а саме правового режиму державної мови, і його елементи містяться в низці законів. Зміст даного режиму з погляду гарантування інформаційної безпеки утворюють норми, у яких ідеться про режим використання державної мови у сфері телебачення і радіомовлення, у сфері друкованих засобів масової інформації, а також правила застосування державної мови у Збройних силах України й інших військових формуваннях, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення із правоохоронними функціями. Розглянуто особливості адміністративно-правового режиму безпекової цензури, які полягають у тому, що він фактично існує на тлі конституційної заборони цензури як такої. Але, через його орієнтацію на питання інформаційної безпеки, а не на питання політичного чи ідеологічного характеру, існування такого режиму є цілком легітимним. У роботі показано, що адміністративно-правова природа зазначених режимів зумовлюється в основному тим, що забезпечення їх реалізації здійснюється передусім органами виконавчої влади через відповідні процедури і повноваження.