Выявлены и систематизированы существующие правовые препятствия автономии ВУЗа и разработаны рекомендации по их преодолению. Охарактеризованы подходы к установлению правового статуса высших учебных заведений в действующем законодательстве Украины. Определено влияние правового статуса ВУЗа на его правосубъектность и институциональную автономию. Проанализированы взгляды ученых и зарубежный опыт имущественных титулов, на основе которых имущество закрепляется за ВУЗом. Установлены направления развития правового регулирования системы юридических лиц публичного права в Украине. С целью обеспечения развития модели государственно-общественного управления в сфере высшего образования предложено изменить большинству высших учебных заведений правовой статус публичного юридического лица - бюджетное учреждение на статус частого юридического лица - прибыльного или некоммерческого учреждения высшего образования государственной / коммунальной формы собственности, за которым бы учредитель закреплял имущество по праву собственности. Это позволит избавиться от консерватизма, строгого государственного регулирования, которое связано со статусом публичности, и использовать для развития автономии ВУЗа преимущества диспозитивности, присущие субъектам частного права при определении их правосубъектности.

Цель статьи - разработка теоретических положений по формированию концептуальных принципов внедрения риск-ориентированной системы противодействия отмыванию денег, финансированию терроризма и распространению оружия массового уничтожения. Исследован перечень нормативных документов, имеющих стратегический характер для функционирования системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО в Украине. Предложена последовательность разработки Концепции формирования риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО. Обобщены рекомендации международных организаций по внедрению риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО при применении платежных карточек, мобильных платежей и услуг онлайн-платежей, в частности, через коммерческие веб-сайты и платежные системы Интернета, использование виртуальных активов, в работе банков, противодействии финансированию терроризма, предоставлении денежных услуг, операциях с недвижимостью. Предложено использовать системный, институциональный и функциональный подходы как методологическую основу концепции формирования риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО. Выдвинуты гипотезы формирования риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО, и осуществлена их проверка, обоснованы методы их доказательства. Описаны основные принципы формирования риск-ориентированной системы противодействия ОД / ФТРО, и с учетом этого сформированы Концептуальные основы современного развития риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО. Определены приоритетные направления функционирования и развития риск-ориентированной системы обеспечения противодействия ОД / ФТРО Украины.

Проаналізовано економічні та юридичні проблеми ідентифікації та оцінки ймовірності прояву корупційних ризиків. Установлено, що більшість антикорупційних заходів органів влади має формальний характер і зводиться до ухвалення документів політичного характеру. Мета роботи - теоретичне обгрунтування складових процесу управління корупційними ризиками та умотивовування найбільш доцільних методик оцінювання ризиків. Запропоновано: під антикорупційним контролем розуміти систему перевірок, спрямованих на ідентифікацію корупційних ризиків та оцінювання виконання антикорупційних заходів на підприємстві; під корупційним ризиком розуміти ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення підприємством визначених цілей і завдань. Рекомендовано причинами корупційних ризиків вважати умови, що заохочують (стимулюють), викликають або надають можливість скоєння особою під час виконання нею функціональних обов'язків незаконних дій, що характеризуються обманом, приховуванням або зловживанням довірою з метою отримання грошей, власності або послуг, ухиляння від сплати грошових коштів у цілях особистої наживи. Реалізація корупційного ризику проявляється різними видами корпоративного шахрайства, зокрема: незаконне привласнення активів; корупція в результаті конфлікту інтересів; шахрайство, пов'язане з маніпулюванням обліковими (звітними) даними. Вказано на основний критерій, що визначає ймовірність прояву корупційного ризику, під яким слід розуміти частоту випадків вчинення корупційного правопорушення з урахуванням часових меж. У зв'язку з цим доцільно вирізняти ризики з низьким рівнем імовірності прояву, середнім і високим рівнями.

Мета дослідження - розвиток теоретичних основ і розроблення методичних рекомендацій щодо обгрунтування напрямів удосконалення механізмів публічного управління економікою в умовах пандемії COVID-19, а також формування теоретичної моделі їх використання в Україні на базі вивченого позитивного досвіду інших країн. Методологія дослідження: закони та принципи діалектичної логіки, положення економічної теорії, концепції видатних учених із проблем публічного управління та адміністрування. Використано методи системного аналізу при дослідженні сутності механізму публічного управління та його інструментарію, структурно-логічні методи - при обгрунтуванні напрямів удосконалення наявних механізмів публічного управління. Встановлено історичний зв'язок між державним управлінням і публічним управлінням, перехідною формою для якого виступало публічне адміністрування. Запропоновано структуру адміністративно-правового забезпечення публічного управління, що містить певні елементи. Обгрунтовано структуру адміністративно-правового забезпечення публічного управління з урахуванням виокремлення об'єктів, суб'єктів, норм і форм, а також засобів захисту прав, свобод і законних інтересів приватних осіб у сфері публічного управління. Зроблено висновки, що нині державні органи Україні з метою вдосконалення механізмів публічного управління економікою України у своїй діяльності повинна використовувати досвід Великобританії, а саме: активно використовувати "великі дані" для визначення ефективності державних витрат шляхом застосування практики онлайн-обстежень, зокрема на підставі використання соціальних мереж.