Мета роботи - полягає в уточненні деяких аспектів юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряного судна під час польоту. Розглянуто правовий механізм регулювання авіаційної безпеки відповідно до Токійської конвенції 1963 року, а також оцінюється його ефективність щодо попередження правопорушень проти авіаційної безпеки у майбутньому. Для аналізу правового регулювання у сфері юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряного судна під час польоту, використано метод індукції, системний підхід, формально-юридичний та case-study методи. З дослідження випливає, що хоча Токійська конвенція внесла значний внесок у встановлення більш чітких правил юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряних суден, вона не є досконалою і містить певні недоліки. Таким чином, законодавство у сфері юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряного судна під час польоту, потребує доповнення та вдосконалення. Результати дослідження дозволяють виділити основні недоліки Токійської конвенції. По-перше, Конвенція не надає чіткого визначення або переліку злочинів та інших правопорушень, до яких вона застосовується; натомість у цьому питанні вона покладається на внутрішні закони держав. Крім того, наявність виключення про злочини політичного, расового або релігійного характеру ("freedom fighter exception") і відсутність дієвого примусового механізму може стати перешкодою для досягнення основних цілей Конвенції - забезпечення правосуддя у разі порушення авіаційної безпеки, а також запобігання подібним злочинам та іншим правопорушенням у майбутньому. Таким чином, подальше вдосконалення законодавства в галузі авіаційної безпеки є необхідним для забезпечення його ефективності та відповідності викликам сьогодення.

З використанням даних 41 країни за період 2013 - 2018 рр. оцінено залежність темпу зростання ВВП від індексу верховенства права, що розраховується неурядовою організацією World Justice Project. Порівнюючи з іншими спеціалізованими індикаторами для оцінки дотримання стандартів верховенства права, як World Governance Indicator, International Country Risk Guide чи Index of Judicial Independence, індекс WJP відрізняється повнішим урахуванням реальної юридичної практики (не лише якості законодавчих норм), адже поєднує експертні оцінки з результатами анкетних опитувань мешканців конкретної країни. Оцінки за допомогою перехресної регресії для середніх значень 2013 - 2018 рр. досить суперечливі для загальної вибірки країн, але для країн Центральної і Східної Європи та колишнього Радянського Союзу отримано пряму залежність економічного зростання від верховенства права. Якби Україна з нинішнього рівня індексу WJP (0,50) піднялася до рівня Грузії (0,61), це дозволяє підвищити темп зростання ВВП на 0,6 процентного пункту. Оцінки для панельних даних за допомогою методу зі змінною сталою (англ. a random effects model - RE) підтверджують пряму залежність між станом верховенства права і економічним зростанням для країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, тоді як слабкий обернений зв'язок між обома показниками простежується у країнах Азії і Латинської Америки. Отримані результати показують доцільність зміцнення верховенства права у трансформаційних економіках, тоді як з цим можна не поспішати в решті досліджуваних країн. Загалом, проведене дослідження не заперечує можливість економічного зростання без випереджувального зміцнення правових засад чи поглиблення процесу демократизації політичного життя, але це не стосується країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу. У розширеній специфікації регресійної моделі все виглядає на те, що сприятливий вплив верховенства права на динаміку ВВП для трансформаційних економік може реалізовуватися через гальмування інфляції. Водночас для країн Азії і Латинської Америки залежності інфляції від індексу WJP не виявлено; так само немає впливу споживчих цін на економічне зростання. Помітно, що оцінки для загальної вибірки країн показують негативний вплив лише високої інфляції - понад 15 % річних. З-поміж інших результатів вартує уваги прямий зв'язок між інвестиціями і темпом зростання ВВП, який простежується незалежно від обраної специфікації регресійної моделі. Це відповідає стандартним припущенням економічної теорії, а принагідно підсилює аргументацію на користь захисту майнових прав як засобу стимулювання інвестиційного процесу.

Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верховенства права та інфляцією. Використано річні дані за період 2013 - 2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Америки. За допомогою оцінок перехресної регресії та панельних даних із використанням методу зі змінною сталою емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи. Натомість економісти неокласичної школи переважно аналізують вплив механізмів верховенства права на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпіричних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов із дотриманням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи стверджують, що важливість правових і регуляторних норм істотно зростає за умов низької процентної ставки, як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить практичний інтерес вивчення але цього немає у країнах Азії і Латинської Америки. Також у цих країнах інфляція не залежить від динаміки відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окремих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механізмів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиінфляційний вплив верховенства права - як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки можуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс верховенства права WJP, антиінфляційний вплив простежується і для загальної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: ЦСЄ та колишнього Радянського Союзу; Азії і Латинської Америки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для загальної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу (за декількома винятками), але відповідний ефект повністю втрачається для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінфляційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх компонент верховенства права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного використання оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, ВВП. Натомість у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу всередньому кожен відсоток зростання ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

The purpose of the research is formation of passenger transport policy by public transport from the standpoint of determining the level of safety in COVID-19 and passenger comfort with the development of basics for measuring the perception of the most important factors of public transport convenience, minimum discomfort and maximum safety. Methodology. The study was conducted in two stages - inhouse and experimental - the collection and processing of data obtained from the survey of passenger flows. Continuous field research by the tabular method which in comparison with the existing ones is the most time-consuming, but the only one that can provide maximum accuracy of passenger information for further processing of the obtained statistical data of the studied system of public transport. The information obtained by organoleptic means was entered for further processing in the special accounting map, then calculations were performed for traffic areas between the stopping points of each studied route. Findings. The results of field research using the model of discomfort allow us to correctly predict the choice of mode of transport and the behaviour of passengers when using public transport in medium-sized cities. It is proved that the artificial underloading of the vehicle to avoid tight contact of passengers does not affect the level of infection with the virus of COVID-19 and, therefore, this restriction is not appropriate. Conclusions. Formation of the strategy of passengers' transportation in the conditions of COVID-19 is possible only with the use of the characteristic indicators of the transportation of people established by the multi-criteria analysis of a transport network - the level of discomfort, vehicle filling factor, the average time of transportation, the average distance of transportation. It is obligatory to use such means of protection as masks and gloves, provide the enhanced ventilation of the salon, and organize passengers' boarding through the back door with 100 % contactless fare payment.