Обгрунтовано, що у зв'язку з запровадженням у кримінальне судочинство засади верховенства права головною умовою допустимості слідчих дій як засобу розв'язання його завдань стала засада їхньої правомірності. Охарактеризовано гносеологічні, етико-правові й організаційно-процесуальні умови її визначення та засоби забезпечення. Доведено, що організаційно-процесуальною передумовою правомірності слідчих дій є наявність правових підстав їх проведення, складовими яких є фактичні та процесуальні підстави, зокрема: загальні - ті, що стосуються кожної слідчої дії та спеціальні - ті, що стосуються конкретних слідчих дій. А механізмами забезпечення правомірності є безумовне дотримання в ході їхньої підготовки та проведення не тільки вимог закону, а й прав і свобод їх учасників, які передбачені як чинним законодавством, так й іншими загальновизнаними соціальними нормами. Розкрито етико-правові, процесуальні та організаційні умови визначення та засоби забезпечення правомірності окремих слідчих дій. Уточнено традиційні підходи до розуміння поняття, мети і завдань, видів, підстав та порядку проведення слідчих дій, внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення процесуальної регламентації їх підготовки, проведення, оцінки та використання отриманих з їх допомогою фактичних даних.