Досліджено питання, пов'язані з формуванням теоретичних та методологічних основ криміналістичного прогнозування. Докладно розглянуто поняття, ознаки, цілі, завдання, функції, інформаційну базу та методи криміналістичної прогностики, визначаються пріоритетні напрямки прогностико-криміналістичної діяльності. Обгрунтовується низка нових положень і висновків, що істотно збагачують понятійний апарат, зміст і структуру загальної теорії криміналістики. Подано пропозиції з ефективного використання положень криміналістичної прогностики щодо розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, обрання оптимальних шляхів і напрямків наукового пошуку, активізації тактико-методичної, конструктивної діяльності співробітників правоохоронних органів у процесі розкриття, розслідування та попередження злочинів.