Проаналізовано закономірності становлення, розвитку і міжнародно-правового змісту інституту гарантій забезпечення права людини на свободу пересування, а також механізм реалізації та особливості правового регулювання в правозастосовній діяльності. Розглянуто питання створення світоглядної науково-теоретичної моделі як цілісної концепції з механізмом трансформації міжнародно-правових норм у національні правові системи, а також удосконалення пан'європейських інтеграційних процесів. Досліджено юридичну природу і розкрито зміст поняття "свобода пересування", вивчено нормативно-правові акти України, спрямовані на реалізацію свободи пересування, її обмеження і встановлення юридичної відповідальності. Висвітлено систему державного керування у сфері гарантування свободи пересування, наведено рекомендації щодо удосконалення міжнародного і національного законодавства.