Викладено результати наукового аналізу емпіричного досвіду окремих держав Європи щодо імплементації в національні правові системи європейських стандартів організації діяльності судів загальної юрисдикції, забезпечення дотримання статусу професійного судді. Охарактеризовано європейські стандарти у відповідній сфері, зазначено етапи їх становлення. Досліджено правову регламентацію національних моделей ряду держав щодо набуття статусу професійного судді, звільнення з цієї посади, здійснення дисциплінарного провадження. На підставі компаративного аналізу законодавства окремих держав Європи та України запропоновано класифікацію моделей суддівського самоврядування за критерієм наявності у правових національних системах інституту уповноваженого органу, незалежного від законодавчої та виконавчої влади, не менше половини членів якого - судді, обрані у встановленому порядку іншими суддями на основі принципів, що гарантують максимальне представництво судової влади. Акцентовано увагу на невідповідності вітчизняної нормативної регламентації дисциплінарного стягнення у виді лише догани (ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") базовим європейським стандартам забезпечення дотримання статусу судді у демократичній державі, оскільки визначення тільки одного виду стягнення не відповідає вимозі пропорційності заходів впливу на порушника, що має передбачати не один, а принаймні кілька різновидів стягнення. Обгрунтовано доцільність створення у складі Верховного Суду України дисциплінарної палати у справах суддів, до компетенції якої слід віднести розгляд справ щодо актів Вищої ради юстиції; рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Визначено способи удосконалення нормативного регулювання проблемних питань та запропоновано проекти змін і доповнень до законодавства України.