Проаналізовано історію розвитку інституту необхідної оборони та тенденції і закономірності його розвитку за різних політичних і соціально-економічних умов. Досліджено правове регулювання інституту необхідної оборони у зарубіжних країнах. З’ясовано соціально-правову природу інституту необхідної оборони, а також теоретико-методологічні основи дослідження зазначеного інституту. Досліджено умови правомірності необхідної оборони, які можна поділити на дві групи: умови правомірності необхідної оборони, які характеризують суспільно небезпечне посягання (посягання повинно бути суспільно небезпечним, наявним і дійсним) та умови правомірності необхідної оборони, які характеризують захист (захист може здійснюватися шляхом спричинення шкоди лише тій особі, яка здійснює напад, а не третій особі; захист не повинен перевищувати меж необхідної оборони). Зауважено, що за перевищенням меж необхідної оборони відповідальність повинна наставати на загальних підставах, але з врахуванням наданої обставини як пом’якшуючої під час призначення покарання.