Здійснено історико-правовий аналіз правового становища німецьких колоністів на південноукраїнських землях у XVIII - на початку XX ст. Розкрито зміст та обсяг соціокультурних прав і свобод, які надавалися російською державою німецьким колоністам при переселенні. Охарактеризовано особливості реалізації німецькими колоністами права на вільне віросповідання, заходи держави у сфері закріплення та охорони релігійних прав і свобод, еволюцію державної політики у релігійному питанні. Визначено особливості реалізації німецькими колоністами мовних прав і права на освіту, охарактеризовано зміни у змістові системи освіти німецьких колоній під впливом політики русифікації. Проаналізовано інститут права власності на землю колоністів. Визначено порядок набуття та припинення права власності на землю, охарактеризовано зміст та обсяг прав німецьких колоністів, специфічні форми землеволодіння та землекористування. Висвітлено причини та процес розробки "ліквідаційного" законодавства, проаналізовано практику реалізації норм "ліквідаційного" законодавства на південноукраїнських землях, визначено його вплив на правовий статус німецьких колоністів. Охарактеризовано особливості виконання німецькими колоністами Півдня України військового обов'язку та проходження ними альтернативної (невійськової) служби. Проаналізовано еволюцію державної політики у питанні звільнення колоністів від несення військової служби на підставі релігійних переконань. Досліджено систему органів державного управління та органів місцевого самоврядування німецьких колоній Півдня України. Охарактеризовано основні зміни, що відбувалися в системі управління німецькими колоніями у дореволюційний період, встановлено особливі риси самоврядування німецьких колоній, визначено основні повноваження органів державної влади й органів самоврядування, досліджено практику їх реалізації. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства про національні меншини на сучасному етапі державного розвитку.