Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.2

Рубрики:

Злочинний світ та організована злочинність

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано стан, динаміку в цілому по регіонах України за 1990 - 2000 рр., темпи та загальні тенденції розвитку поселенської мережі, основних галузей соціальної інфраструктури та фінансового її забезпечення в сільській місцевості. Розглянуто законодавчі, нормативні акти з питань соціального розвитку села.

Проанализированы состояние, динамика в целом по Украине и регионам за 1990 - 2000 гг., темпы и общие тенденции развития поселенческой сети, основных отраслей социальной инфраструктуры и финансового ее обеспечения в сельской местности. Рассмотрены законодательные, нормативные акты по вопросам социального развития села.

Висвітлено сутність, історію становлення та головні іпостасі правового порядку, розглянуто його мету, функції, аксіоми та принципи, проаналізовано особливості трансформації ознак у сучасний період. Визначено місце правового порядку у системі категорій теорії права, розкрито його соціальний потенціал та описано інфраструктуру. Наведено результати порівняльного аналізу зарубіжного досвіду взаємодії громадянського суспільства та правового порядку. Розглянуто правову культуру та правовий менталітет українського народу. Обгрунтовано ціннісно-нормативні основи, інституційні засади та доктринальне супроводження сучасного правового порядку в Україні.

Освещены сущность, история становления и главные ипостаси правового порядка, рассмотрены его цель, функции, аксиомы и принципы, проанализированы особенности трансформации признаков в современный период. Определено место правового порядка в системе категорий теории права, раскрыт его социальный потенциал и описана инфраструктура. Изложены результаты сравнительного анализа зарубежного опыта взаимодействия гражданского общества и правового порядка. Рассмотрены правовая культура и правовой менталитет украинского народа. Изложены ценностно-нормативные и институциональные основы, а также доктринальное сопровождение современного правового порядка в Украине.

Подано теоретико-методологічне обгрунтування концепції запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень. Обгрунтовано концепцію корпоративного управління, понятійний апарат муніципального корпоратизму, його місії, цілі, функції та методи в контексті стратегічних орієнтирів розвитку та принципів організаційної культури муніципальних корпоративних відносин. Проаналізовано, що муніципальне утворення розглядається як специфічна багатопрофільна соціально-економічна корпорація, діяльність якої здійснюється в межах корпоративного сектору муніципальної економіки шляхом розвитку соціального капіталу громади. Встановлено, що сферами запровадження корпоративних відносин обрані житлово-комунальна та соціальна сфери, а також фінансова інфраструктура, їх розвиток за рахунок впровадження корпоративного управління. Доведено, що розвиток корпоративного управління в муніципальних утвореннях є ресурсом і чинником підвищення їх конкурентоспроможності, обгрунтовано напрямки його впливу. Наведено концептуальні підходи до оцінювання результатів діяльності корпоративного сектору муніципальної економіки, якості й ефективності корпоративного управління.

Досліджено формування військової інфраструктури Волинського князівства в XI - XIV ст., охарактеризовано військово-гюлітичну ситуацію в регіоні, висвітлено прилучення цієї землі до Київської держави. Доведено, що внаслідок цього прилучення відбувся синтез місцевих і середньо подніпровських елементів в основних компонентах оборонної інфраструктури: фортифікації, озброєнні та дружинному спорядженні, духовній сфері воїнства та його соціальній структурі. Відзначено присутність західнослов'янських, скандинавських і степових запозичень у військовій культурі Волині. Вивчено початки кам'яного оборонного будівництва у волинських містах, встановлено етапи його розвитку. Простежено територіальний розвиток мережі стратегічних шляхів та укріплень, літописних міст, вивчено їх оборонну структуру. Відзначено, що військова інфраструктура Волинського князівства була складовою частиною давньоукраїнських державних утворень.

Досліджено теоретичні засади правового статусу технології як самостійного об'єкту господарських відносин. Наведено визначення таких понять, як "технологія", "синтетичний об'єкт права інтелектуальної власності", "інфраструктура ринку технологій", "державна технологічна політика", "інноваційно-технологічна функція держави". Визначено критерії, за допомогою яких технологія може бути відокремлена від інших інноваційних і господарсько-правових об'єктів. Проаналізовано систему суспільних відносин пов'язаних із обігом технологій, змодельовано засади їх правового регулювання та нормативного обмеження державного впливу. Вивчено особливості реалізації державної технологічної політики та створення спеціальних правових режимів здійснення господарської діяльності, що направлені на стимулювання відносин пов'язаних з їх трасфером.

Виокремлено основні періоди процесу формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні: І період (1998 - 2006 рр.) - виникнення та запровадження в практичну діяльність органів державної влади концепції надання послуг громадянам, II період (2006 - 2008 рр.) - затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку адміністративних послуг та їх впорядкування, III період (2008 р. - до сьогодні) - спрямування Кабінетом Міністрів України коштів від надання адміністративних послуг до Державного бюджету України та зменшення кількості таких послуг. Це дозволило визначити особливості розвитку адміністративних послуг органів державної влади та шляхи їх економіко-організаційного впорядкування в Україні. Запропоновано концепцію формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні з урахуванням специфіки трансформаційних і трансакційних витрат у державному управлінні, основою якої є новітні інституційні концепції, концепції сервісної держави, нового публічного менеджменту. Удосконалено понятійно-категорійний апарат, що стосується методології формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні. Уточнено поняття "адміністративні послуги органів державної влади", "система надання адміністративних послуг органами державної влади", "інфраструктура системи надання адміністративних послуг органами державної влади", "сфера адміністративних послуг органів державної влади", "інституціоналізація сфери адміністративних послуг органів державної влади. Наведено теоретичне обгрунтування організаційних змін у наданні адміністративних послуг органами державної влади в Україні через розмежування функцій: вироблення політики щодо адміністративних послуг, надання адміністративних послуг, оцінювання функціонування системи надання адміністративних послуг органами державної влади.

Розкрито інноваційні інфраструктури в контексті національної інноваційної системи (НІС). Розглянуто передумови становлення НІС та її інфраструктури, економіко-правові проблеми регулювання інноваційної діяльності та її інфраструктури, теоретичні засади створення НІС та інноваційну інфраструктуру. Узагальнено розвиток НІС та її інфраструктури в світі, зокрема більш детально в країнах СНД та Європи.

З'ясовано роль органів місцевого самоврядування у сфері впорядкування транспортної інфраструктури міста. Виділено інтереси учасників суспільних відносин, що користуються транспортом. Визначено можливості покращання об'єкта управління, що полягають у вдосконаленні внутрішніх факторів його розвитку.

Визначено роль держави у забезпеченні інфраструктури, розкрито взаємозв'язок категорій "регіональна інфраструктура" та "якість життя населення". Визначено передумови формування механізмів державного управління інфраструктурним забезпеченням сільських територій. Проаналізовано регіональну інфраструктуру в Україні, визначено актуальні питання та шляхи їх вирішення стосовно розвитку інфраструктурного забезпечення в Донецькому регіоні. Сформовано пріоритетні напрями державної політики в галузі регіональної інфраструктури. Розроблено концептуальну модель вдосконалення регіональної інфраструктури в контексті підвищення якості життя населення. Сформовано регіональні цільові програми розвитку інфраструктури, а також запропоновано планування організаційно-економічних заходів щодо формування механізмів управління розвитком регіональної інфраструктури.

Досліджено вітчизняну практику державного управління інвестиційними потоками на рівні регіонів у контексті інвестиційної політики, розробки інвестиційних програм і стратегій. Відмічено важливість стратегічного планування у процесі успішної діяльності по залученню інвестицій з акцентом на необхідність розробки регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, галузевих стратегій та інвестиційних стратегічних планів для кожного регіону. Окреслено основи державної політики в інвестиційній сфері на віддалену перспективу. Проаналізовано інституційне забезпечення інвестиційної діяльності в Україні. Запропоновано заходи на шляху створення конкурентоспроможного та позитивного іміджу регіонів на міжнародній арені та їх високого рівня інвестиційної привабливості. Визначено напрямки розв'язання проблем щодо активізації інвестиційної діяльності на Одещині в контексті інвестиційної стратегії розвитку регіону.

Висвітлено особливості становлення, розвитку та державного регулювання банківської інфраструктури в Україні. Визначено види й елементи банківської інфраструктури. Проаналізовано сучасний стан розвитку виробничої, посередницької, комунікаційної, науково-методичної й інфраструктури безпеки. Подано висновки щодо перспектив розвитку банківської інфраструктури в Україні та запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання вітчизняної банківської інфраструктури.

Зазначено, що сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій спричинили феноменальну залежність суспільства від послуг, які надають різноманітні галузі інфраструктури. Нині якість та доступність таких послуг є одним з головних показників розвитку інфраструктури держави, а забезпечення їх захисту та стабільного функціонування є найважливішою і обов'язковою складовою національної безпеки розвинених держав. Збільшення концентрації засобів та ресурсів для захисту електронних інфраструктур різних типів зумовило необхідність ранжування інфраструктурних об'єктів, виділення найважливіших з них та появи поняття "критична інфраструктура". З огляду на це, у роботі проведено багатокритеріальний аналіз підходів до виявлення критично важливих об'єктів для оцінювання їх можливостей щодо виявлення та ідентифікації найбільш важливих об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. Встановлено, що найбільш ефективними для інформаційної інфраструктури є підходи, що базуються на теорії графів та імітаційному моделюванні, проте більшість існуючих підходів не враховують повної множини параметрів та інформаційної складової - це зумовлює необхідність розроблення універсального методу ідентифікації об'єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Досліджено генезис поняття "соціальна інфраструктура", обгрунтовано особливості її функціональної й територіальної структури. Визначено особливості та принципи ефективного функціонування соціальної інфраструктури як основного чинника соціально-економічного розвитку України. Обгрунтовано стратегічні завдання розвитку соціальної інфраструктури України, які спрямовані на підвищення рівня та якості життя населення.

Проаналізовано взаємозв'язок між розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та рівнем корупції в країні. Так, як тільки одна присутність ІКТ в економіці не сприятиме зменшенню корупційного рівня, тому проведено аналіз на взаємозалежність між корупцією, ефективністю уряду та економічною ефективністю. У якості інформаційної бази, дослідження грунтується на використанні індексу розвитку ІКТ (IDI) та індекс рівня корупції (CPI). Емпіричний аналіз здійснено на основі даних узагальнених індексів для 125 країн світу за 2013 рік. Було створено регресійні моделі та аргументовано одержані результати. Аналіз статистичних даних показав, що розвиток ІКТ має негативну кореляцію з рівнем корупції в країні, який в свою чергу має негативну кореляцію по відношенню до ефективності уряду та економічної ефективності. Узагальнено переваги розвитку ІКТ, а саме: ефективний розвиток ІКТ інфраструктури може сприяти більшій прозорості урядового апарату та культурній відкритості, які є передумовою для ведення конкурентоспроможного бізнесу в країні.

Досліджено функціонування фондових бірж України як основного елемента інфраструктури ринку цінних паперів (ЦП) за умов зовнішнього динамічного середовища. Окреслено основні напрямки активізації діяльності фондових бірж. Мета дослідження - узагальнення теоретичних засад щодо визначення та характеристики елементів інфраструктури ринку цінних паперів (ЦП), а саме, фондових бірж як основного елемента організованого ринку ЦП. Об'єкт дослідження - економічні відносини, що виникають між суб'єктами фондових бірж. Предмет дослідження - теоретичні та практичні засади діяльності фондових бірж, як елементів інфраструктури ринку ЦП. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, методи індукції, дедукції, аналізу синтезу, методи логiчного узагальнення, порівняння, групувань, вибірок; графічний метод. Результати досліджень полягають у наданні практичних рекомендацій щодо діяльності фондових бірж на ринку ЦП України. Надано пропозиції щодо вдосконалення його інституційних засад, нормативно і правової бази ринку ЦП, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості українських фінансових інструментів.

Досліджено чинникі, які визначають позитивний інвестиційний клімат в Україні. Серед них: потенційно місткий ринок, наявність багатих природних ресурсів, достатній науково-технічний потенціал, значний сільськогосподарський потенціал (вигідне географічне розташування, сприятливий клімат, родючі грунти), розвинена інфраструктура, кваліфіковані трудові ресурси, сформована законодавча база з питань іноземних інвестицій. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного клімату в Україні, який характеризується високим рівнем ризикованості. Обгрунтовано актуальність здійснення таких необхідних заходів для поліпшення інвестиційного клімату в Україні: боротьба з корупцією, реформа судової гілки влади та правоохоронних органів, формування сприятливого інвестиційного іміджу, сприяння розвитку інвестиційної інфраструктури та фондового ринку, підтримка малого підприємництва.

Філософськи, концептуально розкрито роль територіальних громад, в цілому місцевого самоврядування в контексті пошуку оптимальних моделей державного управління держав, як складових Світового устрою в цілому і України зокрема. Підкреслено важливість децентралізації державного управління в Україні, що призведе до появи спроможних територіальних громад, які одержуть нові можливості для місцевого економічного розвитку, сприяння інвестиційного клімату, створення сучасних високотехнологічних робочих місць, збільшення місцевих бюджетів і покращання соціальної інфраструктури.

Мета роботи - огляд методик класифікації складу регіональної інфраструктури. На наш погляд, сьогодні особливо актуальним і складним завданням дослідження залишається наукове обгрунтування сучасних інструментів розвитку та модернізації регіональної інфраструктури. В науковому обігу наразі існує досить активне вживання терміна "регіональна інфраструктура", але ні в нормативно-правових і методичних документах, ні в практиці регіонального управління він не одержав однозначного визначення. Проаналізовано теоретико-методичні питання визначення регіональної інфраструктури як окремої категорії та визначено, що існує певна неврегульованість категорійного апарату у сфері регіональної інфраструктури на законодавчому рівні. Зазначено, що мало уваги приділяється питанням регіональної та місцевої інфраструктури як комплексного об'єкта управління, вироблення інфраструктурної політики на рівні регіону, організаційно-економічного механізму її розвитку. Розглянуто світові тенденції просторового розвитку та визначено їх неминучий вплив на модернізацію інфраструктурного забезпечення регіону. Розглянуті у роботі організаційно-методичні положення розвитку регіональної інфраструктури на сучасному етапі доводять необхідність формування сучасних підходів до наукового визначення та управління регіональною інфраструктурою.

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.