Досліджено історію становлення, сучасний стан і перспективи розвитку адміністративно-правового забезпечення безпеки цивільної авіації в Україні. Проведено порівняльний аналіз національних правових норм з нормами права зарубіжних країн, європейськими та міжнародними стандартами. Зроблено висновок про наявність ряду серйозних недоліків і відсутність стабільності в адміністративно-правовому забезпеченні безпеки цивільної авіації в Україні. Наведено численні пропозиції щодо його вдосконалення. Надано визначення понять "цивільна авіація", "безпека цивільної авіації", "авіаційна безпека", "безпека польотів", "безпека аеронавігації", "екологічна безпека цивільної авіації", "адміністративно-правове забезпечення безпеки цивільної авіації".

Розглянуто проблеми державного регулювання діяльності в галузі авіації, гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства й економіки в повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Мережі грають все більш важливу роль в житті та діяльності людини, як в критичних професіях (авіація, енергетика, військова справа тощо), так і в повсякденному житті (домашні комп'ютери, освіта, відпочинок). Взаємодія між людиною й іншими елементами системи людина-машина змінилася, тому що засоби діяльності та середовище співпадають в інформаційному середовищі. Інтеграція систем людина-техніка-середовище досягла нового рівня потреб безпеки. Проаналізовано особливості інформаційного суспільства в ставленні людини і відповідних змінах у сфері людського чинника/ергономіки: інформація стає інструментом, метою, змістом і навколишнім середовищем людської діяльності; вона стає частиною людської природи і це робить людину незахищеною; психо-фізіологічний стан людини стає не тільки основою ефективної роботи, а об'єктом управління і підтримки, а витрати зусиль на безпеку людини повинні бути частиною інформаційного середовища; мережне середовище стає самостійним актором в людській діяльності. Обговорено проблеми і завдання кібер-безпеки, що виникають по відношенню до людини, яка живе і працює в інформаційному світі, а також види небезпек, що виникають у мережах, і людський вимір проблем кібер-безпеки.

Сети играют все более важную роль в жизни и деятельности человека, как в критических профессиях (авиация, энергетика, военное дело и т.д.), так и в повседневной жизни (домашние компьютеры, образование, отдых). Взаимодействие между человеком и другими элементами системы человек-машина изменилась, так как средства и среда совпадают в информационной среде. Интеграция систем «человек-техника-среда» достигла нового уровня безопасности. Проанализированы особенностей информационного общества в отношении человека и соответствующих изменениях в сфере человеческого фактора/эргономики: информация становится инструментом, целью, содержанием и окружающей средой человеческой деятельности; она становится частью человеческой природы и это делает человека незащищенным; психофизиологическое состояние человека становится не только основой эффективной работы, а объектом управления и поддержки, а затраты усилий на безопасность человека должны быть частью информационной среды; сетевая среда становится самостоятельным актером в человеческой деятельности. Рассмотрены проблемы и задачи кибер-безопасности, возникающие по отношению к человеку, живущему и работающему в информационном мире, а также виды опасностей, возникающих в сетях, и человеческое измерение проблем кибер-безопасности.

Networks play more and more important role for human life and activity, both in critical occupations (aviation, power industry, military missions etc.), and in everyday life (home computers, education, leisure). Interaction between human and other elements of human-machine system have changed, because they coincide in the information habitat. Human-system integration has reached new level of defense needs. The paper will introduce features of information society in respect of a human and corresponding changes in HF/E: (1) information becomes a tool, goal, mean and environment of a human activity, (2) it becomes a part of the human nature and this makes him/her unprotected, (3) human psycho-physiological status becomes not only a basis of effective performance, but an object of control and support, and means of a human security and safety should be a part of information habitat, (4) networking environment becomes an independent actor in a human activity. Accompanying cyber-security challenges and tasks are discussed, as well as types of networking threats and Human View regarding the cyber security challenges.

Здійснено порівняльний аналіз правового регулювання авіації загального призначення двох країн: України та Канади. Проаналізовано стан розвитку цієї галузі цивільної авіації, визначено проблеми, що перешкоджають розвитку АЗП в нашій країні, та можливості, які надає ця галузь авіації для розвитку різних секторів економіки.

Мета роботи - визначити правові моделі забезпечення розслідування авіаційних катастроф. Запропоновано ефективні механізми дотримання прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави і юридичних осіб при розслідуванні авіаційних катастроф. Запропоновано авторські моделі організаційного забезпечення розслідування авіаційних катастроф. Дослідження проведене з використанням класичних методів наукового пізнання. За допомогою методу аналізу розкриті системні елементи правового механізму забезпечення режиму законності при розслідуванні авіаційних катастроф. За допомогою методу синтезу розглянуті варіанти виникнення ситуацій загроз і небезпек цивільному повітряному судну при виконанні льотного завдання. За результатами дослідження запропоновані механізми ефективного забезпечення законності розслідування авіаційних катастроф. Визначено та розкрито складові організаційного забезпечення процесу розслідування авіаційних катастроф.

Мета роботи - визначити особливості правового регулювання авіаційної діяльності та на підставі аналізу юридичної літератури і нормативно-правових актів запропонувати авторське визначення зазначеного поняття. Використання діалектичного методу пізнання дозволило концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо авіаційної діяльності. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропоновано авторське визначення авіаційної діяльності. Обговорено проблеми авіаційної діяльності, авіації, повітряного простору, повітряних суден.

Мета роботи - визначити особливості правового регулювання авіаційної діяльності та на підставі аналізу юридичної літератури і нормативно-правових актів запропонувати авторське визначення зазначеного поняття. Використання діалектичного методу пізнання дозволило концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо авіаційної діяльності. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропоновано авторське визначення авіаційної діяльності. Обговорено проблеми авіаційної діяльності, авіації, повітряного простору, повітряних суден.

Мета роботи - здійснення узагальнення та систематизації підходів до класифікації авіаційної діяльності, виділення значимих критеріїв класифікації з позиції їх важливості для формування механізмів у цій сфері. Використаний діалектичний метод пізнання дозволив концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо класифікації авіаційної діяльності. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропонована авторська класифікація авіаційної діяльності. Обговорено проблеми класифікації авіаційної діяльності, критерії класифікації авіаційної діяльності.

Мета роботи - вивчення вітчизняних нормативно-правових актів та міжнародних стандартів і правил, що регулюють діяльність метеорологічних служб цивільної авіації. Методи дослідження: формально-догматичний, документальний аналіз та синтез, порівняльний аналіз, когнітивно-аналітичний та ін. Структуровані правовою основою метеорологічного забезпечення цивільної авіації. Уточнено нормативне закріплення стандартів та правил у сфері метеорологічного забезпечення цивільної авіації, вивчено компетенцію уповноважених органів та зміст метеорологічних служб. Немає сумнівів у важливості метеорологічних служб для підтримки безпечної та ефективної авіації та безпеки людей, які подорожують повітряним транспортом. За даними Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), близько 20 % авіаційних подій пов'язані з несприятливими погодними умовами, де третина з них пов'язана з несприятливими погодними подіями. Метеорологія та мінливий клімат відіграють важливу роль у авіаційній галузі. Небезпечні метеорологічні явища впливають на безпеку авіації. У процесі розвитку технологій вимоги до постачання метеорологічної авіації змінюються, але все ще залишаються високими, а значення точності діагностики та прогнозування метеорологічних умов постійно зростає зі збільшенням повітряного руху. Таким чином, авіація залишається найвибагливішим користувачем метеорологічної інформації. Для підтримки високого рівня метеорологічної підтримки авіації, що відповідає міжнародним стандартам, необхідно проводити наукові та прикладні дослідження з авіаційною кліматологією, постійно вдосконалювати існуючі методи метеорологічних прогнозів, розробляти нові методи відповідно до зростаючого технічного оснащення оперативних підрозділів та зміна вимог до продуктів прогнозування та підготовки висококваліфікованих метеорологів з метою здійснення метеорологічного забезпечення авіації відповідно до діючих норм та міжнародних стандартів.

Мета статті - визначити особливості правового регулювання суб'єктів авіаційної діяльності та на підставі аналізу юридичної літератури і нормативно-правових актів запропонувати авторське визначення зазначеного поняття. Методи дослідження: використання діалектичного методу пізнання дозволило концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо суб'єктів авіаційної діяльності. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропоноване авторське визначення суб'єктів авіаційної діяльності. Обговорено особливості функціонування суб'єктів авіаційної діяльності, проблеми класифікації суб'єктів авіаційної діяльності.

Мета роботи - визначення сфери й об'єкту адміністративно-правового забезпечення реалізації правоохоронної функції держави в авіації. Методи дослідження: міжгалузевий підхід при застосуванні історико-правового методу, що дозволив дослідити ретроспективу розвитку поняття "авіація", "авіаційна діяльність"; методів аналізу і синтезу, за допомогою яких визначено сутність об'єкту адміністративно-правового забезпечення реалізації правоохоронної функції держави в галузі авіації; формально-юридичного методу, важливого при вивченні нормативно-правових положень, а також методу юридичної формалізації - при формулюванні дефініцій, рекомендованих для закріплення їх у нормативних актах. Сформульовано поняття авіації як галузі; визначено зміст поняття авіаційної галузі, здійснено класифікацію видів авіації; розроблено дефініцію поняття сфери й об'єкту адміністративно-правового забезпечення реалізації правоохоронної функції держави в галузі авіації. Актуалізовано тезу про необхідність формування ефективного правового режиму реалізації правоохоронної функції держави для кожного з існуючих нині видів авіації, а також розроблення концепцій готовності до впровадження спеціальних правових режимів для новоутворених видів авіації. Сферою адміністративно-правового забезпечення реалізації правоохоронної функції держави в галузі авіації визначається уся авіаційна транспортна система, що включає виробництво літальних апаратів, їх використання у повітряному просторі, а також діяльність із організації повітряного руху України.

Мета статті - розгляд питання авіаційного бенчмаркінгу як елементу підготовки юристів у сфері авіації, визначення міри впливу інституціональних та технічних інструментів на стан підготовки юристів у сфері авіації та їх фактичної готовності до виконання завдань із забезпечення безпеки авіації. Використані основні наукові методи системного аналізу, формальної логіки та метод класифікацій. Метод системного аналізу застосований відповідно для визначення сучасного стану законодавства в сфері підготовки юристів. Метод формальної логіки дозволив визначити наукові погляди на категорії правових елементів бенчмаркінгу в сфері авіації. Метод класифікацій дозволив визначити шляхи подальшого удосконалення інституціональних прийомів щодо впливу на регулювання підготовки фахівців-юристів у сфері авіації з позицій бенчмаркінгу. Дослідження питання підготовки юристів у сфері авіації з позиції бенчмаркінгу дозволяють визначити шляхи і методи мінімізації впливу негативних факторів і ризиків процесу виконання льотного завдання на стан правової захищеності учасників льотного процесу. Результати дослідження, викладені в даній науковій статті, дозволяють визначити подальші кроки в дослідженні проблем правових аспектів формування та контролю підготовки фахівців-юристів у сфері авіації. Обговорено проблеми авіаційного бенчмаркінгу є прикладними з позиції розвитку повітряного права.