Описано усі етапи видавничої діяльності від створення видавництва, підготовки до друку видавничої продукції до її тиражування та можливої відповідальності за порушення. Кожен з етапів подано у правовому зрізі. Сформовано як теоретичні знання щодо специфіки правової регламентації видавничої діяльності в Україні, орієнтації в українському законодавстві у цій сфері, так і практичні навички - вміння готувати та укладати різні види угод із учасниками редакційно-видавничого процесу, відствоювати порушені права у судовому порядку тощо.

Вміщено бібліографічні дані монографій, дисертацій, підручників, посібників, робочих навчальних програм, методичних вказівок, авторефератів дисертацій, наукових статей, а також тези доповідей на наукових конференціях з проблем міжнародного публічного права українською, російською та англійською мовами за 2012 р. Використано пошукові системи центральних бібліотек, провідних університетів, науково-дослідних інститутів та юридичних видавництв України, Росії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Франції, Швеції, США, Канади, Австралії та інших держав світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.4(4УКР)711 + Х621.012(2УК)152.2

Рубрики:

Організація, планування та економіка видавничої справи і видавництв

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 33 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано комплексну характеристику видавничої діяльності (ВД) як різновиду господарської діяльності. Встановлено соціально-економічні й історичні передумови виникнення ВД та формування механізму господарсько-правового забезпечення її здійснення. Обгрунтовано необхідність виокремлення інституту господарського права, предмет регулювання якого становить ВД, шляхом виділення таких його ознак: наявність нормоутворюючих та нормозабезпечувальних приписів; завершеність правового регулювання у межах однорідної групи суспільних відносин; чітка галузева конструкція; специфіка галузевого предмету та методу правового регулювання; уніфікованість принципів. Узагальнено пропозиції Європейської комісії щодо визначення належної практики регулювання відносин у сфері ВД, а саме: надання фінансування на здійснення адаптації видавцями їх продукції до локальних мовних потреб (переклад книжок); підтримка малих і середніх видавництв; забезпечення належного правового врегулювання відносин між видавцями й авторами творів (введення конструкції видавничих контрактів); використання практик спільного напрацювання типових контрактів, кодексів поведінки тощо, в якому беруть участь професійні автори або організації з перекладу, об'єднання авторів і видавництва тощо.

Проналізовано економіко-правові методи ухвалення колективного рішення та вибору процедур групового узгодження у процесі реалізації організаційно-управлінських трудових правовідносин. Передбачається, що методи оцінок наводяться у шкалах якісного порядку, включаючи бінарні відносини альтернатив. Проведено аналіз процедур групового вибору (ГВ) при управлінні складними системами. Систематизовано необхідні попередні умови побудови економіко-правових моделей (ЕПМ) ГВ при управлінні складними системами. Послідовність вирішення поставленої проблеми передбачає аналіз умов узгодження правила ГВ, вимог і порядкових відносин щодо розумності у ГВ, алгоритмізації процедур узгодження індивідуальних думок працівників. Запропоновано розроблення ЕПМ формування групових рішень у різних класах правовідносин. При цьому переслідувалася мета забезпечення "тонкощі" ГВ. Як вихідні (базові) правила застосовуються правила типу більшості. Повторне звернення до працівників передбачає уточнення їхніх думок щодо альтернатив, що входять у групу кращих. У результаті отримано мажоритарні відносини та їх узагальнення, які виражають загальну думку всієї групи експертів. Проведено формалізацію інтерактивних процедур послідовного отримання групової узгодженості думок експертів за умови транзитивності правовідносин, включаючи зворотний зв'язок зі збіжності думок. Селективність функції вибору досягається шляхом розширення структури сімейства вирішальних множин. Результатом цієї формалізації є уточнення думок експертів щодо альтернатив, які входять у групу найкращих, але з мінімальним числом голосів. Ця формалізація створює необхідні умови обробки результатів в інформаційних системах підтримки ухвалення рішень працівниками. Виконано алгоритмізацію процедур узгодження індивідуальних думок у процесі реалізації організаційно-управлінських трудових правовідносин у видавництві. Запропонована алгоритмізація надає можливість здійснювати облік вихідних думок усіх роботодавців на видавництві у формі профілю індивідуальних функцій вибору. У результаті сформовано послідовність кроків узгодження індивідуальних думок у процесі правової організації праці видавництва.

Наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання - виявлення закономірностей та особливостей правового регулювання інформаційних відносин у книговидавничій сфері. Встановлено закономірності розвитку нормативних основ регламентації інформаційних відносин у сфері видання, продажу, споживання та зберігання книжкової продукції. Визначено й охарактеризовано суб'єкти інформаційних правовідносин у книговидавничій сфері. З'ясовано специфічні риси реалізації права на інформацію. Виокремлено особливості правового забезпечення обмеження доступу до цифрової інформації. Сформульовано напрями реалізації державної політики у сфері книжкової комунікації на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність законодавчого регулювання створення та діяльності електронних видавництв і бібліотек, зокрема наголошено на доцільності формування законодавчого забезпечення поряд з ефективним використанням інформаційної складової культурних цінностей у зв'язку з розвитком діяльності електронних книговидавництв і бібліотек. Проведено аналіз ефективності правових засобів щодо запобігання правопорушенням у сфері книговидання.

Підручник «Особливе адміністративне право» є новаторським у сфері адміністративного права за змістом і структурою. Він складається із сімнадцяти самостійних розділів, які відображають зміст запропонованого видання. Перший розділ за авторства професора Бернда Візера пояснює ідею та концепт побудови підручника, оскільки вони запозичені переважно з германської правової системи та структури німецьких і австрійських підручників Особливого адміністративного права. Наступні розділи дають уявлення про найбільш важливі підгалузі та інститути Особливого адміністративного права України: поліцейське право, право об’єднань, право свободи зібрань, міграційне право, право захисту персональних даних, право охорони довкілля, право оцінки впливу на довкілля, адміністративно-господарське право, регуляторне право, право публічних закупівель, будівельне право, дорожнє право, право просторового планування, право культурної спадщини, право управління відходами та освітнє право. Вони підготовлені авторським колективом науковців юридичного факультету Ужгородського національного університету. Авторами підготовлено до видання і німецькомовний варіант цього підручника, що найближчим часом має побачити світ в австрійському видавництві Verlag Österreich спільно з німецьким видавництвом Berliner Wissenschafts-Verlag.

Представлено навчальний, який посібник містить систему правових, соціально-економічних, організаційно технічних методів і засобів забезпечення безпечних умов виробничого середовища, безпеки праці та пожежної безпеки згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Рекомендовано для студентів вищих закладів освіти за спеціальністю 015.34 Професійна освіта (машинобудування), 014.10 Середня освіта (трудове навчання та технології), 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка, 186 Видавництво та поліграфія.