Розглянуто проблеми дослідження інституту місцевого самоврядування як форми народовладдя. Виявлено особливості, які впливають на функціональну спроможність і дієвість даного інституту в Україні. Здійснено когнітивну редукцію емпіричної бази з існування різноманітних систем самоврядування та виокремлення їх базових моделей. Запроваджено категорії "система-образ" (модель) і "прообраз" (реальна система самоврядування), визначено та запропоновано класифікацію гібридних систем місцевого самоврядування, введено поняття та надано визначення "моделеутворювальної системи". Показано, що трансформаційні процеси систем місцевого самоврядування, які охопили країни Європи, призвели до значної втрати самобутності й оригінальності власних систем. Зазначено, що такі держави, як Іспанія, Італія, Ізраїль, Скандинавські країни, Лівія сформували свої власні традиції, установивши особливі системи взаємовідносин з державними інститутами. Розглянуто процеси формування місцевого самоврядування в Україні з часів Київської Русі до сьогодення. За результатами аналізу вітчизняної законодавчої бази, яка регулює систему місцевого самоврядування, висвітлено проблеми неузгодженості дій і дублювання повноважень між різними гілками влади в Україні.

Проаналізовано основні підходи до створення спеціальних (поліцейських) машин. Запропоновано кінематичні схеми гібридних машин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4ВЕЛ)3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження особливостей формоутворення та цілеутворення інноваційних форм організації соціальних підприємств та особливості фінансування їх діяльності. У результаті дослідження виділено нові типи комерційних організацій з гібридною організаційною формою, які мають подвійну мету: комерційну і одержання прибутків і соціальну і створення суспільних благ. Досліджено особливості діяльності компаній з обмеженою відповідальністю з низьким рівнем прибутку, що відомі у США як "L3C" (англ.і Low-Profit Limited Liability Company) і компаній суспільного інтересу "С-С" (англ.і Community Interest Company), легітимізовані у Великобританії. Установлено, що незважаючи на активне поширення новітніх гібридних форм соціальних підприємств, існує низка проблем, що обмежує їх створення і функціонування. Виявлено такі обмежуючі чинники: юридичні обмеження, пов'язані з дотриманням статутних цілей; обмеження можливостей щодо залучення капіталу; складність дотримання місії, зокрема досягнення соціальних цілей. Виявлено, що гібридні форми соціальних підприємств мають особливості у фінансуванні діяльності, зумовлені необхідністю досягнення подвійної місії. Розглянуто досвід Великобританії щодо фінансування діяльності компанії суспільного інтересу. Обгрунтовано, що застарілість і невизначеність нормативно-правової бази та судові прецеденти зумовили необхідність внесення змін у законодавство та створення нових гібридних форм організації комерційних підприємств із соціальною місією.

Вивчено питання правового регулювання захисту прав споживачів фінансових послуг. Визначено роль і місце банківського сектору за умов формування вдалої економічної системи. Розглянуто особливості надання кредитних послуг банками України реального сектору економіки. Проаналізовано ризики інформаційного середовища діяльності банків на ринку фінансових послуг. Охарактеризовано методи залучення банками роздрібних клієнтів та особливості взаємодії з ними. Досліджено тіньові схеми страхових компаній в Україні. З'ясовано шляхи підвищення фінансової стійкості страхових компаній в Україні за умов економічної нестабільності. Приділено увагу конфлікту інтересів як загрозі ефективного податкового консультування в Україні. Обгрунтовано можливості використання гібридних форм універсальних акцизів за умов фіскальної стабілізації.

Висвітлено правові аспекти сучасних гібридних збройних конфліктів (на прикладі агресії Російської Федерації проти України). Розкрито особливості міжнародно-правової кваліфікації "гібридних війн". Розкрито питання інформаційної війни як складової "гібридної війни". Висвітлено проблеми міжнародно-правової протидії кібервійнам. Увагу приділено концепції "гібридності" в документах міжнародних інституцій.

Висунуто тезу про два асиметричні модуси існування війни - фізичний та дискурсивний. У військовому (матеріальному) вимірі російсько-український конфлікт є локалізованим, натомість дискурс цієї гібридної війни набув глобального масштабу. Інтерпретаційна складова гібридної війни реалізується за допомогою дискурсивних вербально-семіотичних засобів. Конфлікт інтерпретацій під час гібридної війни використовується як різновид зброї поряд з іншими невійськовими компонентами гібридних дій. Відзначено зв'язок сприйняття війни з перформативами (оголошення війни, підписання миру) та варіантами її назв. Увагу приділено аналізові поняття перемоги.

Проаналізовано суть, форми та стратегії війн нового покоління. Визначено основні дезінформаційні стратегії та тактики, охарактеризовано основні методи пропагандистського впливу. З'ясовано, що основою ведення гібридних воєн є інформаційно-психологічна складова, а об'єктом її впливу стає суспільна свідомість.

Проведено аналіз сучасних міждержавних конфліктів, тенденцій розвитку форм збройної боротьби. Показано, що протистояння відрізняються гібридністю форм, мають прихований характер і здійснюються, переважно, в політичній, економічній, інформаційній та інших сферах. Обгрунтовано, що значиму частину гібридних війн складають інформаційні та інформаційно-психологічні операції, які застосовуються з метою деструктивної дії на соціум з використанням інфокомунікаційного простору і технологій. Висловлено необхідність створення теоретичної бази для побудови технологій протидії прихованим інформаційним та інформаційно-психологічним впливам, як складовій частині національної безпеки держави. Здійснено розробку комплексних методів розпізнавання фонетичного, синтаксичного і семантичного значень інформаційних ресурсів на підсвідомість людини. Це забезпечує виявлення сугестивних деструктивних дій на соціум. Створено методи дозволяють в автоматичному режимі для статичних і динамічних інформаційних ресурсів оцінити: емоційний вплив окремих слів на підсвідомість людини; емоційний вплив фонетичної структури текстів на підсвідомість людини; рівень агресивності текстів на основі аналізу позитивного і негативного впливів окремих слів на змістовне значення тексту в цілому; звукокольорові характеристики текстів.

Доведено, що при плануванні комплексних відповідей на агресію у вигляді гібридних війн слід враховувати чинники економічної безпеки. Наголошено, що дослідження гібридних війн без врахування економічних чинників, інтересів і важелів впливу є неповним, а у випадку розроблення заходів політичного чи військового стримування - небезпечним. Практика застосування асиметричних обмежень в економічній сфері в умовах розгортання гібридної війни з метою стримування агресора є достатньо ефективним засобом протистояння. Водночас це може істотно знижувати рівень економічної безпеки, що вимагає додаткового вивчення. Мета роботи - розроблення рекомендацій щодо зміцнення системи забезпечення економічної безпеки України за умов гібридної війни, розв'язаної РФ. Проаналізовано характер двосторонніх українсько-російських економічних відносин, чинники та канали дестабілізації економіки України, які використовує РФ для підтримки зовнішньої агресії. Для підвищення економічної безпеки України, протидії військовій агресії та економічного стримування РФ запропоновано: сформувати платформи швидкого реагування на базі РНБОУ, профільних міністерств, КМУ, НБУ та СБУ; посилити співробітництво з зарубіжними національними та міжнародними профільними організаціями; удосконалити національне законодавство з метою попередження несанкціонованої економічної діяльності на території України з боку псевдо-суверенних утворень.

Запропоновано структурно-функціональний підхід у вивченні терористичних організацій, що передбачає їх розгляд як соціальних груп, що складаються з наступних компонентів: політичний, фінансово-економічний, інтегративний (дисциплінарний), ідеологічний. Показано, що у більшості визначень тероризму ключовим поняттям є "насильство". В той же час, розмитість кордонів політичного і наукового дискурсу є однією з головних перешкод в забезпеченні ясності поняття "тероризм". Виявлено тенденцію сучасного тероризму у використанні концептів "республіка" і "держава", які слугують ідеологічним виправданням захоплення нових територій. Формування і підтримка сучасних терористичних організацій є однією з ефективних технологій гібридних війн у сучасному світі.

Обгрунтовано основні положення проблеми захисту об'єктів критичної інфраструктури в умовах гібридної технології ведення війни. Наведено узагальнюючі принципи гібридної війни нового покоління. Визначено поняття "агресія гібридного типу", "об'єкти критичної інфраструктури" та їх критерії, "захист критичної інфраструктури України". Надано ступені руйнівного впливу та уразливості об'єктів критичної інфраструктури України до гібридних загроз. Представлено особливості характеру сучасних військових конфліктів, заходи щодо зниження ризиків припинення функціонування об'єктів критичної інфраструктури. Приділено увагу проблемам будівництва сил цивільного захисту.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньового паралельного владного простору як феномена інформаційної ери, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних небезпек, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні інноваційно-криміногенні методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально- економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Мета роботи - розгляд та вирішення проблемних питань законодавчого визначення та розмежування функцій і завдань складових сил оборони в умовах проведення оборонної реформи. Застосування загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання дозволило вирішити наукове завдання щодо законодавчого регулювання функцій і завдань складових сил оборони в сучасних умовах. Досліджено проблемні питання правового регулювання функцій і завдань складових сил оборони чинним законодавством та визначенно неохідність і напрямки їх вирішення в ході оборонної реформи. Обговорено в сучасних умовах "гібридних" викликів та загроз у сфері оборони створення ефективної системи забезпечення оборони держави можливе лише на основі чіткого розподілу та законодавчого закріплення функцій, завдань та відповідальності всіх складових сил оборони.

Предмет дослідження є теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета дослідження - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку "верхівки" тіньових владних процесів, методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей її викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення розвитку криміногенних макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади, як гальмівних факторів розвитку. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення сутності та причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері - системи гальмівних, ретроградних факторів поступу. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку тіньової "верхівки" владних процесів як фактори гальмування суспільного розвитку. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання; до найбільш важливих сутнісних характеристик модифікованої моделі "осілого бандита" за українських умов, що визначають базові атрибути її гальмівного тренду, слід віднести протиріччя у ланках "автономна" правляча влада - офіційна влада позаправлячого клану та суспільство.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньової владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей її викривлень, двоїстості, тіньових гібридних впливів, прискорення розвитку криміногенних макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади, як гальмівних факторів розвитку. Мета дослідження - подальше дискурсивне вивчення сутності та причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі двоїстість тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері - системи гальмівних, ретроградних факторів поступу. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку тіньової "верхівки" владних процесів як фактори гальмування суспільного розвитку. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: модель незавершеної модернізації селянського суспільства через неповну функціональну відокремленість, автономність (ізольованість, самодостатність) різних підсистем має потужний потенціал неформальної організації, тінізації. Це обумовлює існування особливого явища двоїстості інституційної структури - "гібридизації", зрощення, синкретизму (нероздільності) різних форм, сфер суспільних відносин, зокрема явища гібридизації влади, зрощення її, з одного боку, з економікою, з іншого - з криміналітетом, що є іманентними тіньовими явищами; двоїстість синкретизму (гібридизації) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання; до найбільш важливих сутнісних характеристик модифікованої моделі "осілого бандита" за українських умов, що визначають базові атрибути її гальмівного тренду, слід віднести двоїсте протиріччя у ланках "автономна" правляча влада - офіційна влада позаправлячого клану та суспільство.

Досліджено проблематику визначення сфери регулювання питань енергетичної безпеки. Мета дослідження зумовлена появою нових викликів та загроз енергетичній безпеці, зокрема поширенням гібридних методів ведення війн та використання енергетики як зброї для досягнення політичних цілей, а також необхідністю законодавчого врегулювання діяльності різних суб'єктів, залучених до забезпечення енергетичної безпеки країни. Дослідження зосереджується на сфері державного регулювання енергетичної безпеки, при цьому враховується аналіз теоретичних засад та практики регулювання цієї сфери окремими країнами. Зокрема, проведено аналіз законодавства США, окремих країн - членів ЄС, законодавства ЄС з питань енергетичної безпеки. Виокремлено основні підходи щодо регулювання окремих сфер забезпечення енергетичної безпеки, відзначено недоліки таких підходів. Базуючись на проведеному аналізі досвіду регулювання енергетичної безпеки як в Україні, так і в передових країнах світу з ринковою економікою, аргументується необхідність застосування системного підходу щодо дослідження цієї проблематики. Передусім ставиться питання щодо необхідності чіткого виділення окремих елементів системи, відображення структурно-функціональних зв'язків, межі системи, і на цій основі - визначення механізмів регулювання. Застосування системного підходу уможливило створити методології: формалізації управлінської діяльності відповідно до циклу її здійснення; визначення стратегічних цілей у сфері забезпечення енергетичної безпеки; визначення механізмів регулювання енергетичної безпеки в умовах ринкової моделі господарювання. За результатами дослідження сформульовано визначення терміна "енергетична безпека" та виділено сферу регулювання енергетичної безпеки, відображено її місце в системі забезпечення національної безпеки. Відзначено необхідність законодавчого врегулювання питань взаємодії різних суб'єктів, залучених до забезпечення енергетичної безпеки.

Визначено основні концепції, що формують основу інтегрованого моделювання поведінки антагоністичних агентів у системах кібербезпеки. Показано, що значною мірою акцент робиться на моделюванні поведінки тільки однієї зі сторін кіберконфлікта. У тому випадку, коли розглядається взаємодія всіх сторін конфлікту, підходи, що використовуються, орієнтовані на рішення часткових завдань, або моделюють спрощену ситуацію. Запропоновано методологію моделювання взаємодії антагоністичних агентів у системах кібербезпеки, яка орієнтована на використання мультимодельного комплексу з елементами когнітивного моделювання. Для цього виділені основні компоненти кіберконфлікта, моделі яких повинні бути розроблені. Моделювання взаємодії антагоністичних агентів запропоновано реалізовувати як моделювання ситуацій. Сформульовано поняття ситуації і наведено її компоненти. У запропонованій методології традиційні методи та інструменти моделювання не протиставляються один одному, а розглядаються в сукупності, формуючи тим самим єдину методологічну базу моделювання поведінки антагоністичних агентів. У пропонованих до використання мультимодельних комплексах окремі елементи та їх функції досліджуваного об'єкта описуються за допомогою різних класів моделей на певному рівні деталізації. Координоване застосування різних моделей надає можливість підвищити якість моделювання за рахунок компенсування недоліків одних моделей перевагами інших, зокрема відображення динаміки взаємодії в системно-динамічних і агентних моделях, що ускладнено в класичних моделях теорії ігор. Мультимодельні комплекси надають можливість сформувати концепцію "віртуального моделювання". Ця концепція надає можливість проводити моделювання з використанням моделей різних класів, які повинні відповідати цілям і завданням моделювання, характеру та структурі вихідних даних. У результаті досліджень запропоновано методологію моделювання взаємодії антагоністичних агентів у системах кібербезпеки з використанням методів на базі запропонованих моделей рефлексивної поведінки антагоністичних агентів за умов сучасних гібридних загроз.

Сучасний розвиток високих технологій та обчислювальної техніки справило значний вплив на розвиток систем управління бізнес-процесами, що охоплюють всі сфери економічної діяльності держави. Однак паралельно з цим ера високих технологій значно розширила спектр загроз, спрямованих на контур бізнес-процесів, і, перш за все, на інформаційні ресурси, що забезпечують функціонування контуру бізнес-процесів. При цьому загрози набули ознак гібридності і синергізму. У цих умовах актуальним питанням при формуванні системи управління інформаційною безпекою (ІБ) контуру бізнес-процесу є своєчасне виявлення і подальший аналіз сучасних загроз. Представлено визначення контурів бізнес-процесів системи, що захищається, і системи безпеки, наведені формальні описи відповідних контурів бізнес-процесів і взаємодії між ними. З метою узагальнення підходу класифікації гібридних кіберзагроз на складові безпеки: ІБ, кібербезпека (КБ), безпеку інформації (БІ) контуру бізнес-процесів і їх інформаційних ресурсів в роботі пропонується удосконалений класифікатор загроз контуру бізнес-процесів і забезпечують його інформаційних ресурсів , що включає вартісні оцінки реалізації загроз і оцінки втрат, пов'язаних з погрозами. Запропоновані розширення класифікатора загроз дозволяють реалізувати алгоритм визначення імовірнісних оцінок реалізації тих чи інших загроз, виходячи з доцільності їх проведення зловмисником, а також дати економічну оцінку доцільності захисту ресурсів від відповідної атак. На основі проведеного аналізу підходів запропоновано оцінки показників ступеня небезпеки зловмисників і ступеня реалізації захисних заходів в умовах дії сучасних гібридних кіберзагроз.