На конкретному історичному матеріалі висвітлюються закономірності суспільного прогресу, розкривається процес становлення та розвитку знань про державу і право у країнах Стародавнього світу, у середньовічному суспільстві, у Західній Європі в XV - на початку ХІХ ст. Простежуються основні етапи розвитку політичних і правових вчень у Росії. Значну увагу приділено з'ясуванню джерел політико-правової думки в Україні, особливостям її формування в контексті європейської цивілізації.

Розглянуто теоретичні питання охорони державного кордону України. Висвітлено історію становлення і розвитку у галузі безпеки кордонів України. Особливу увагу приділено з'ясуванню конституційно-правових засад функціонування державного кордону України. Проаналізовано режими у прикордонному просторі України (режим державного кордону та прикордонний режим у пунктах пропуску через державний кордон). Розкрито державно-правові основи охорони державного кордону України. Обговорено особливості відповідальності за порушення законодавства про державний кордон України.

Досліджено сучасний стан правового регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ України. Надано класифікацію видів робочого часу і відпочинку, розглянуто їх законодавче забезпечення. Особливу увагу приділено з'ясуванню режиму робочого часу як гаранта реалізації права на відпочинок працівників органів внутрішніх справ. Визначено особливості правового регулювання відхилень від нормальної тривалості робочого часу, проаналізовано принципи регулювання щорічних та додаткових відпусток, а також відпусток без збереження заробітної плати в системі МВС України. Досліджено сучасний досвід правового регулювання робочого часу і відпочинку в розвинених зарубіжних країнах, визначено шляхи його використання у вітчизняному законодавстві.

Освещено современное состояние правового регулирования времени отдыха сотрудников органов внутренних дел Украины. Предложена классификация видов рабочего времени и отдыха, рассмотрено их законодательное обеспечение. Особенное внимание уделено определению режима рабочего времени как гаранта реализации права на отдых сотрудников органов внутренних дел. Установлены особенности правового регулирования отклонений от нормальной продолжительности рабочего времени, проанализированы принципы регулирования ежегодных и дополнительных отпусков, а также отпусков без сохранения заработной платы в системе МВД Украины. Исследован современый опыт правового регулирования рабочего времени и отдыха в развитых зарубежных странах, определены пути его применения в отечественном законодательстве.

На підставі чинного законодавства України висвітлено питання правового регулювання соціального захисту громадян в Україні. Розглянуто предмет, метод, систему, принципи та функції права соціального забезпечення (СЗ). Особливу увагу приділено з'ясуванню соціальних ризиків, що лежать в основі права на СЗ, соціальному страхуванню, особливостям пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, пільгам і іншим видам і формам СЗ. Запропоновано класифікацію джерел права СЗ, описано види правовідносин СЗ.

На основе действующего законодательства Украины освещены вопросы правового регулирования социальной защиты граждан в Украине. Рассмотрены предмет, метод, система, принципы и функции права социального обеспечения (СО). Особое внимание уделено согласованию социальных рисков, которые лежат в основе права на СО, социальному страхованию, особенностям пенсионного обеспечения, социальной помощи, льготам и другим видам и формам СО. Предложена классификация источников права СО, описаны виды правоотношений СО.

Проаналізовано взаємовідносини між правом, політикою і правосуддям, розкриваються межі деполітизації останнього за умов зростання політизації справ, віднесених до юрисдикції судів. Особливу увагу приділено з'ясуванню місця правосуддя у політичному процесі в період гострих політичних криз, одну з найдраматичніших з яких Україна пережила на рубежі 2004 - 2005 рр.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню та з'ясуванню правової природи таких юридичних актів, що містять узагальнені приписи і в теорії права одержали назву розпорядчих. Сформульовані ознаки, визначені спеціальні функції та сутність розпорядчих актів. Вивчені причини та умови видання таких актів, доведено, що вони є окремим видом правових актів поряд з нормативними та правозастосувальними, виявлена їх роль в регулюванні суспільних відносин. Виконана класифікація та вироблені вимоги до видання розпорядчих актів, розглянуто їх значення у забезпеченні законності діяльності органів внутрішніх справ.

Проведено комплексний аналіз правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності, правовідносин, що виникають в процесі формування майна, його використання та направлення на нього стягнень кредиторів. Основну увагу приділено з'ясуванню юридичної природи правового режиму майна суб'єктів підприємництва, його сутності, особливостям і тенденціям розвитку. Визначено поняття правового режиму майна, виділено форми правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності, розроблено науково-теоретичні положення стосовно вдосконалення правового статусу суб'єктів підприємницької діяльності, механізму направлення стягнень на їх майно. На підставі аналізу законодавчих та інших правових актів з питань правового режиму майна, практики розгляду судами спорів сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання майнових відносин.

Дисертацію присвячено вивченню захворюваності на сифіліс на окремій території, з'ясуванню клінічних проявів сифілісу в сучасних умовах, встановленню терапевтичної та економічної ефективності амбулаторних методів лікування сифілісу, правовим аспектам венеричних захворювань. З'ясовано та систематизовано частоту, структуру, динаміку захворюваності в курортному місті й прилеглих сільських районах. Встановлено її сезонну особливість, що дозволило більш поглиблено проводити заходи щодо епідеміологічного контролю за сифілісом. Проведено порівняльну характеристику результатів лікування хворих на ранні форми сифілісу пролонгованими пеніцилінами вітчизняного та закордонного виробництва, визначено економічний ефект амбулаторних методів лікування сифілісу. Доведено їх ефективність. Аргументовано організаційно-правові заходи в контролі за розповсюдженням венеричних хвороб.

Досліджено походження та визначено зміст термінів "правовий захист працівників міліції", "соціальний захист працівників міліції", "адміністративно-правовий захист" та обгрунтовано доцільність вживання терміну "соціально-правовий захист працівників міліції". Значну увагу приділено з'ясуванню суті та змісту механізму їх адміністративно-правового захисту та визначенню його основних елементів. Визначено та проаналізовано нормативно-правові акти, які закріплюють основні гарантії соціально-правового захисту, проведено аналіз та досліджено процес їх реалізації. Виявлено проблему реалізації та розроблено основні напрямки та шляхи вдосконалення соціально-правового захисту працівників міліції. Здійснено наукову розробку та обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення теорії та практики реалізації чинного законодавства України з питань їх соціально-правового захисту, внесено ряд пропозицій до Закону України "Про міліцію" та до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглянуто теоретичні та практичні питання правового регулювання спадкових правовідносин у цивільному праві. Особливу увагу приділено з'ясуванню юридичної природи спадкового правовідношення, досліджено його місце серед інших цивільно-правових відносин. Здійснено аналіз розвитку й елементів спадкового правовідношення. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання спадкових правовідносин.

Досліджено інститут правового регулювання банківського контролю (БК) та встановлено його місце у системі адміністративного та фінансового права. Розкрито сутність і значення БК для правового регулювання фінансової діяльності держави, зокрема розв'язано проблему визначення терміна БК, проаналізовано його принципи, завдання, функції, види та розглянуто його онтологічно-правові форми в Україні. Визначено систему органів БК та досліджено правовий статус та повноваження Національного банку України (НБУ) як органу державного БК. Проаналізовано організаційно-правові засади внутрішнього БК, приділено увагу з'ясуванню його завдань та окремо досліджено елементи його системи. Охарактеризовано правові засоби удосконалення процедури реєстрації та ліцензування банківської діяльності. Визначено правові засоби захисту інтересів клієнтів банку у разі проведення банківських операцій. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення правових та організаційних засад проведення БК в Україні.

Досліджено правову характеристику відповідальності юридичних осіб за вчинення податкових правопорушень (ППП). Розглянуто основні етапи становлення законодавства, правову природу юридичної відповідальності за вчинення ППП, проаналізовано характері риси адміністративної та фінансової відповідальності. Обгрунтовано можливість притягнення до адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб. Наведено характеристику підстав відповідальності за ППП, досліджено елементи складу (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона). Увагу приділено з'ясуванню сутності провадження в справах про ППП, розкрито стадії й особливості їх розгляду в адміністративно-апеляційному та судовому порядку. З'ясовано заходи юридичної відповідальності, які застосовуються за вчинення юридичними особами ППП. Запропоновано визначення кожного з окремих заходів відповідальності (штрафу, пені, вилучення отриманого (нарахованого) прибутку).

Проаналізовано питання припинення права власності. Розкрито бачення окремих спірних питань і дискусійних положень щодо класифікації підстав припинення права власності, співвідношення понять "спосіб" і "підстава", припинення права власності, які є предметом дослідження науки цивільного права. Особливу увагу приділено з'ясуванню юридичної природи підстав припинення права власності на житло та земельну ділянку.

Проанализированы вопросы прекращения права собственности. Раскрыто видение отдельных спорных вопросов и дискуссионных положений по классификации оснований прекращения права собственности, соотношение понятий "способ" и "основание", прекращение права собственности, которые являются предметом исследования науки гражданского права. Особое внимание уделено выяснению юридической природы оснований прекращения права собственности на жилье и земельный участок.

Розкрито правову природу податкового обов'язку як основної характеристики правового статусу платника податків, узагальнено та систематизовано різноманітні підходи до його визначення. Проаналізовано сутність поняття "виконання" як однієї з форм правореалізації, а також визначено склад і обгрунтовано критерії розмежування стадій виконання податкового обов'язку та висвітлено зміст і особливості реалізації кожної зі стадій. Значну увагу приділено з'ясуванню особливостей виконання податкового обов'язку різними суб'єктами - юридичними та фізичними особами - платниками податків.

Висвітлено актуальні проблеми правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю. Проаналізовано поняття та сутнісну характеристику права на працю зазначеної категорії осіб і гарантії реалізації вказаного права. Увагу приділено з'ясуванню природи права на працю осіб зі зниженою працездатністю й особливостей їх трудової дієздатності, розмежуванню понять "праця" та "робота", "право на працю" та "право на роботу", "здатність до праці" та "здатність до роботи".

Досліджено теоретичні засади правового забезпечення фінансування міліції, охарактеризовано діяльність міліції як об'єкт фінансування, визначено зміст і значення бюджетного фінансування міліції в системі фінансових правовідносин і правовий порядок фінансування Міністерства внутрішніх справ України з Державного бюджету України. Увагу приділено з'ясуванню й аналізу проблем правового регулювання фінансування міліції з місцевих бюджетів в Україні та висвітлено перспективи правового розмежування видатків між Державним і місцевими бюджетами у сфері фінансування міліції. Обгрунтовано доцільність децентралізації бюджетного фінансування міліції, відповідно до якої такі підрозділи міліції, як Патрульно-постова служба, Дорожньо-патрульна служба, Служба дільничних інспекторів, згідно з принципом субсидіарності, необхідно фінансувати з місцевих бюджетів.

Уперше в Україні проведено комплексне дослідження проблеми надання іноземній державі юрисдикційних імунітетів з урахуванням практики та законодавства іноземних країн. Окреслено перспективи розвитку законодавства України у цій галузі. Увагу приділено визначенню кола осіб, які мають право посилатися на імунітет, з'ясуванню умов, за яких державі надається імунітет від примусових заходів. Проаналізовано значення для подальшого розвитку теорії обмеженого імунітету та гармонізації практики країн прийняття Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держави та їх власності 2004 р., яка є першим універсальним міжнародним актом у сфері юрисдикційних імунітетів держави. З урахуванням сучасної теоретичної основи надання імунітету державі у приватно-правових відносинах та останньої практики держав обгрунтовано необхідність переходу законодавства України до використання положень теорії обмеженого імунітету шляхом прийняття окремого закону про імунітет іноземної держави.

Розглянуто організаційні та правові засади судового контролю у державному управлінні, у зв'язку з чим значну увагу приділено з'ясуванню особливостей його реалізації у разі розгляду судами різних категорій справ. Під формою судового контролю у сфері державного управління запропоновано розуміти зовнішній прояв конкретних контрольних процесуальних дій (можливостей) суду, який виявляється у певних актах правосуддя, прийнятих за результатами перевірки законності діяльності суб'єкта владних повноважень. Зроблено висновок, що вибір форми судовою контролю за діяльністю суб'єктів владних повноважень відбувається у межах повноважень суду будь-якої юрисдикції, щo одержали своє нормативне закріплення у процесуальному законі.

Досліджено попередній розгляд справи суддею у кримінальному судочинстві України. На основі аналізу норм кримінально-процесуального закону, теоретичних джерел, даних вивчених архівних кримінальних справ, результатів анкетування суддів зроблено ряд пропозицій щодо вдосконалення умов, порядку здійснення та прийняття рішень за результатами попереднього розгляду справи суддею. Вперше визначено темпоральні ознаки меж стадії попереднього розгляду справи суддею, до яких відносяться: нормативні, гносеологічні та фактичні (їх співвідношення). Доведено, що початком перебігу строку попереднього розгляду справи суддею слід вважати дату надходження справи до канцелярії відповідного суду та прийняття суддею рішення про призначення її до розгляду, закриття або повернення прокурору. З'ясовано, що дата прийняття такого рішення потребує чіткої регламентації кримінально-процесуальних строків передачі справи судді та строків призначення засідання попереднього її розгляду. Вперше обгрунтовано доцільність впровадження одноособового вирішення суддею питання про підсудність справи. З урахуванням критерію реалізації змагальності в стадії попереднього розгляду справи суддею, виділено дві групи питань, що підлягають з'ясуванню суддею: ті, що стосуються змагальності сторін та які її не стосуються. Деталізовано необхідність правової регламентації провадження за цивільним позовом у стадії попереднього розгляду справи суддею, зокрема, з'ясування таких питань: чи випливає заявлений позов зі змісту пред'явленого обвинувачення, чи зібрано достатньо доказів за позовом, чи вжиті заходи забезпечення позову, чи прийняті відповідні рішення за його результатами.

Досліджено особливості предмета доказування та його тактичні прийоми у кримінальних справах про насильницькі злочини. Подано історичний екскурс розвитку законодавства у сфері кримінально-правового захисту особи, з'ясовано кримінально-правові ознаки насильства, розглянуто питання, які підлягають з'ясуванню у кримінальних справах, пов'язаних з насильством. Увагу приділено судовому розгляду справ про насильницькі злочини, характерним ознакам судового слідства у таких справах, судовим дебатам, постановленню вироків. Розглянуто питання запобігання насильству, проаналізовано характеристики злочинця і потерпілих від насильницьких злочинів.