Висвітлюються питання юридичної освіти, історії і теорії держави і права, механізму законоутворення, проблеми державно-правової екологічної політики. Розглядається проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення, питання мови юридичного закону та її вплив на правову культуру суспільства, а також питання формування права і законодавства в Київській Русі. Наведено елементи звичаєвого права в судовому процесі XIV-XVI ст. на українських землях. Простежується заснування і розвиток Одеської науково-дослідної лабораторії судової експертизи. Визначено джерела мусульманського права. Досліджуються функції сучасної держави тощо. Витоками праць, що публікуються в збірці, є законодавство різних часів і країн, роздуми відносно стану і удосконалення вищої юридичної освіти в Україні.

З використанням нових методів і принципів пізнання державно-правових явищ висвітлено зміни і тенденції їх розвитку, проаналізовано світовий досвід з цих питань, сформульовано основні державно-правові положення. Велику увагу приділено теорії народовладдя, видам, системам забезпечення і проявам його в Україні. Наведено характеристики основних правових сімей сучасності, зокрема, романо-германської, англосаксонської правових сімей, мусульманського права, а також сім'ї традиційного права, у т.ч. звичаєвого права Африки і далекосхідного права.

На основі документальних матеріалів всебічно проаналізовано правові відносини, які мали місце в Карпатах та Прикарпатті ХIV-ХІХ ст., в контексті існуючих на той час державних юридичних законів та законодавства до загарбання Галицької Русі польськими феодалами. Зокрема, розглянуто адміністративно-правовий устрій; правові основи судочинства; покарання за вчинені злочини, окремі порушення громадського співжиття, аморальну поведінку; вирішення майнових справ; сімейні звичаєві і правові взаємовідносини; розподіл майна тощо. Аргументовано підтверджено, що зборові суди так званого волоського права та суди магдебурзького права, переважно, виносили рішення на основі законів "Правди Руської" та українського звичаєвого права.

Розглядається становлення й розвиток міжнародного гуманітарного права (МГП), яке регулює засоби й способи ведення збройної боротьби, полегшує долю хворих, поранених, військовополонених, встановлює права й відповідальність держав та громадян за порушення норм міжнародної поведінки. МГП представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції й звичаї гуманної поведінки, синтезувати право Женеви й Гааги з новітніми юридичними й моральними здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Підкреслюється необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції сучасних збройних конфліктів.

Проаналізовано системотвірні чинники міжнародного гуманітарного права: джерела, принципи, норми та правила гуманітарного захисту. Подано змістовний коментар до Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткові протоколи до них 1977 р., а також Конвенції ООН 1980 р. про звичайні озброєння. Значну увагу приділено проблемам міжнародно-правового регулювання обмеження застосування протипіхотних мін.

На підставі аналізу законодавства України та іноземних держав, міжнародних угод, звичаїв й практики їх застосування розглянуто загальнотеоретичні засади у правовідносинах з "іноземним елементом", правовий статус суб'єктів міжнародного приватного права, зокрема, з питань власності, зовнішньоекономічної діяльності, міжнародних перевезень, а також трудових, шлюбно-сімейних, деліктних правовідносин.

Розглядається звичаєве право України кінця XIX - початку XX ст. та його застосування в практиці волосних судів, історія розвитку законодавства щодо відповідальності за злочини проти громадської моралі. Висвітлюються конституційні проекти М.Грушевського та М.Міхновського в українській суспільно-політичній думці, державно-правовий зміст Універсалів Центральної Ради та державно-правові аспекти аграрної реформи. Досліджується початок процесу реабілітації, діяльність обласних комісій, повідомляється про релігійне підпілля в Україні, наводяться правові фактори впливу на формування багатонаціонального складу населення України тощо.

Вказана монографія є першим в українській історіографії дослідженням звичаєво-правових норм життя мешканця українського міста часів пізнього середньовіччя і перехідного періоду. На основі численних архівних документів автор робить спробу висвітлити внутрішній світ українського міста в усіх його аспектах і проявах, повсякденні стосунки його мешканців, діяльність королівських і магістратських установ. Аналізуючи події та явища, що мали місце в містах України, автор розглядає їх в загальноєвропейському контексті, виходячи з широких всебічних зв'язків українських міст з містами Європи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)129-320.3

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено історію виникнення та становлення інституту права на самооборону, проаналізовано основні форми правового обмеження збройного насильства у міжнародних відносинах. Охарактеризовано джерела виникнення інституту права на самооборону та встановлено його значення в системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано особливості узгодження договірних та звичаєвих норм міжнародного права, що регулюють здійснення права на самооборону. Розглянуто його структуру та підстави реалізації. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій практичного здійснення державами права на самооборону після завершення холодної війни (1990 - 2003 рр.). Досліджено процес становлення нових форм участі ООН у застосуванні військового примусу до держав-порушниць міжнародного миру та безпеки. Проаналізовано наслідки активізації діяльності НАТО щодо застосування міжнародно-правового примусу та можливості застосування збройної сили у відповідь на терористичні акти. Висвітлено зовнішню політику України щодо реалізації іншими державами права на самооборону.

Исследована история возникновения и становления института права на самооборону, проанализированы основные форми правового ограничения вооруженного насилия в международных отношениях. Охарактеризованы источники формирования института права на самооборону и установлено его значение в системе современного международного правопорядка. Проанализированы особенности согласования договорных и традиционных норм международного права в сфере реализации права на самооборону. Рассмотрены его структура и основания для применения. Особое внимание уделено изучению тенденций практического осуществления государствами права на самооборону после завершения холодной войны (1990 - 2003 гг.). Исследован процесс становления новых форм участия ООН в сфере применения военного насилия к государствам-нарушителям международного мира и безопасности. Проанализированы последствия активизации деятельности НАТО и возможности применения военной силы в борьбе с террористическими группами. Освещена внешняя политика Украины в сфере реализации права на самооборону.

Розглянуто звичаєве право в Україні як джерело правової культури народу та продукт етнотворчості. Проаналізовано основні етапи кодифікації звичаєвих норм у законодавчих збірниках. Розглянуто систему звичаєвих норм у галузях кримінального та кримінально-процесуального права. Досліджено розвиток традицій звичаєвого права в різних його галузях. У контексті класичного розподілу обрядів на родинні та календарні визначено правову роль українських обрядів. Показано значення звичаю у становленні українського трудового права. Висвітлено правні обряди сімейно-родового життя українців. Розкрито правове значення календарно-трудових обрядодій.

Рассмотрено обычное право на Украине как источник правовой культуры народа и продукт этнотворчества. Проанализированы основные этапы кодификации обычных норм в законодательных сборниках. Рассмотрена система обычных норм в отраслях криминального и криминально-процессуального права. Прослежено развитие традиций обычного права в различных его отраслях. В контексте классического распределения обрядов на семейные и календарные определено правовое значение украинских обрядов. Показана роль обычая в становлении украинского трудового права. Освещены правовые обряды семейно-родовой жизни украинцев. Раскрыто правовое значение календарно-трудовых обрядодействий.

Висвітлено джерела права України від найдавніших часів до 1990-х рр. , наведено його складові (звичайне право, норми моралі, етики, свідомості народу). Розглянуто етапи розвитку українського права: існування української держави - Київської Русі, початок XVII - середина XVII ст., середина XVІІ - XVIII ст., ХІХ ст., початок ХХ ст., періоди незалежної української держави (1917 - 1921 рр.), будівництва соціалізму (1917 - 1935 рр.), повної та остаточної перемоги соціалізму (1936 - 1991 рр.). Показано особливий вплив духовного рівня українського народу на формування загального права.

Висвітлено правове становище української жінки періоду від княжої доби до середини XVII ст. Розглянуто правові аспекти суспільного і родинного життя української жінки. Описано звичаї та традиції українського козацтва, пов'язані з жіноцтвом. Запропоновано новий, неупереджений погляд на місце та роль жінки в історії України.

Розглянуто характерні риси звичаєвого права запорожців останнього періоду існування Січі. На підставі здійсненого аналізу цивільно-правових норм зроблено висновок про досить високий рівень правової культури козацтва у період Нової Січі (1734 - 1775 рр.). Норми кримінально-правового характеру порівняно з відповідними нормами російського та литовсько-польського законодавства.

Викладено питання документування та зберігання звичайних документів і з грифом обмеження доступу, які є важливими в роботі аеропортів, авіакомпаній та інших авіапідприємств.

Изложены вопросы документирования и сохранения обыкновенных документов и с грифом ограничения доступа, которые являются важными в роботе аэропортов, авиакомпаний и других авиапредприятий.

Охарактеризовано еволюцію звичаїв і норм звичаєвого права українського народу в галузі фізичної культури. Проаналізовано особливості правового регулювання відносин у сфері санітарії та гігієни в Україні до початку ХІХ ст., а також фізичної культури, спорту та здорового способу життя українського народу в ХІХ - на початку ХХ ст.

Охарактеризована эволюция обычаев и норм обычного права украинского народа в области физической культуры. Проанализированы особенности правового регулирования отношений в сфере санитарии и гигиены в Украине до начала ХІХ ст., а также физической культуры, спорта и здорового способа жизни украинского народа в ХІХ - начале ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33

Рубрики:

Звичаєве право

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано розвиток правового статусу вод відкритого моря як об'єкта спільної спадщини людства. Описано звичаї морської торгової практики на підставі вивчення перших міжнародних договорів Київського князівства з Візантією. Досліджено питання перегляду доктрини міжнародного права та висвітлено його вплив на практику торгівлі з державами Європейського економічного простору. Розкрито міжнародно-правові аспекти комерціалізації авторського права. Визначено оптимальну форму трансферу технологій міжнародними корпораціями з використанням методу нейронних мереж. Викладено методику оцінки експортного потенціалу підприємств.

Проанализировано развитие правового статуса вод открытого моря как объекта общего наследия человечества. Описаны обычаи морской торговой практики на основании изучения первых международных договоров Киевского княжества с Византией. Исследован вопрос пересмотра доктрины международного права и изучено его влияние на практику торговли с государствами Европейского экономического пространства. Раскрыты международно-правовые аспекты коммерциализации авторского права. Определена оптимальная форма трансфера технологий международными корпорациями с использованием метода нейронных сетей. Изложена методика оценки экспортного потенциала предприятий.

На підставі результатів історико-етнографічних, історико-правових і соціально-історичних досліджень розглянуто особливості земельних відносин у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. Визначено типи сімейної власності, а також історичні форми спільної власності. Описано види позасімейних договірно-зобов'язальних відносин. Охарактеризовано трудові звичаї взаємодопомоги сусідського типу.

На основании результатов историко-этнографических, историко-правовых и социально-исторических исследований рассмотрены особенности земельных отношений в обычайно-правовой культуре украинцев ХІХ - начала ХХ ст. Определены типы семейной собственности, а также исторические формы совместной собственности. Описаны виды внесемейных договорно-обязательских отношений. Охарактеризованы трудовые обычаи взаимопомощи соседского типа.

Наведено криміналістичні визначення в окремих положеннях концепцій звичаєвої криміналістичної тактики та суїцидологічного інсценування, висвітлено іншомовну термінологію в криміналістиці.

Приведены криминалистические определения в отдельных положениях концепций обычной криминалистической тактики и суицидологического инсценирования, освещена иноязычная терминология в криминалистике.