Проаналізовано потенційні загрози інформаційній сфері країн Європи. Висвітлено перспективи та здобутки Європейського року міжкультурного діалогу у контексті соціокультурної політики Ради Європи (РЄ). Розглянуто комунікативні програми підтримки соціальної єдності суспільства в державах-членах РЄ. Описано маніпулятивні технології у системі формування громадської думки українського суспільства. Визначено вплив кібертероризму на зовнішню політику держав в геополітиці США. Розкрито інформаційно-правові аспекти кібербезпеки в контексті РЄ.

Проанализированы потенциальные угрозы информационной сфере стран Европы. Освещены перспективы и достижения Европейского года межкультурного диалога в контексте социокультурной политики Совета Европы (СЕ). Рассмотрены коммуникативные программы поддержки социального единства общества в государствах-членах СЕ. Описаны манипулятивные технологии в системе формирования общественного мнения украинского общества. Определено влияние кибертерроризма на внешнюю политику государств в геополитике США. Раскрыты информационно-правовые аспекты кибербезопасности в контексте СЕ.

Запропоновано міждисциплінарний підхід до дослідження проблем Інтернету як нового комунікативного простору діяльності інститутів сектору безпеки, кібербезпеки, лінгвістики Інтернету, підготовки фахівців інститутів сектору безпеки із застосуванням можливостей інтернет-комунікації. Вміщено результати теоретичних пошуків і дані експериментальних досліджень, методичні рекомендації щодо можливостей застосування Інтернету в комунікативній підготовці співробітників інститутів сектору безпеки.

Висвітлено проблеми організаційно-управлінських заходів забезпечення діяльності судової влади в Україні. Охарактеризовано сучасні тенденції удосконалення адміністративно-територіального устрою в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано прикладні аспекти модернізації регіонального управління у сфері поводження з побутовими відходами. Увагу приділено проблемі розподілу бюджетних повноважень між органами публічної влади та органами місцевого самоврядування. Оцінено роль держави в процесі соціального становлення та розвитку молоді в Україні. Вивчено вплив виборчих систем на розвиток регіонального самоврядування (на прикладі країн вишеградської групи). Розглянуто основні напрями підвищення статусу та покращання іміджу військових в українському суспільстві в контексті демократизації військово-цивільних відносин. Проаналізовано позитивні практики забезпечення міжкультурного діалогу в Україні в контексті теорії мультикультуралізму. Охарактеризовано сучасний стан впровадження наставництва в органах виконавчої влади України. Вивчено європейський досвід із підвищення ефективності кібербезпеки. Визначено напрями удосконалення державного управління інноваційно-інвестиційними процесами на регіональному рівні.

У промислово розвинутих країнах завдання оцінювання рівня захищеності їх інформаційної і кіберінфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу належить до низки пріоритетних. Його вирішення нині неможливе без комплексного дослідження спроможності систем кібернетичної безпеки цих країн протидіяти такому впливу та його деструктивним наслідкам. Передусім це обумовлюється безперервним зростанням обсягу інформації, що циркулює, накопичується і обробляється в інформаційних і кіберпросторах цих країн, збільшенням швидкостей її передачі, бурхливим розвитком нових інформаційно-телекомунікаційних технологій і загальною комп'ютеризацією, зокрема доступом до всесвітньої мережі Інтернет, а також необхідністю захисту такої інформації від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз. З урахуванням цього викладено стратегію дій, яка надасть можливість: по-перше - оцінити рівень захищеності інфосфери держави від ризику стороннього кібервпливу; по-друге - одержати кількісне значення "індексу кіберпотужності", що характеризує готовність державних об'єктів інформаційної і кіберінфраструктури до безпечного функціонування за таких умов; по-третє - встановити вимоги до формування державної системи кібернетичної безпеки та розробити заходи спрямовані на підвищення її результативності. Встановлено, що на ступінь критичності кібербезпеки до атак у кіберпросторі головним чином впливає наявність сформованої і чітко функціонуючої нормативно-правової бази та розгалуженої технологічної інфраструктури країни, стан її соціально-економічного розвитку, а також ступінь використання країною інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Для оцінювання рівня захищеності запропоновано використовувати метод анкетування і один із відомих методів експертного оцінювання.

Проблема кібертероризму носить глобальний характер і досить гостро постає у сучасному інформаційному суспільстві. Кібератаки за досить короткий проміжок часу перетворилися з поодиноких випадків на один з головних бізнес-ризиків для організацій у всьому світі. У глобальному контексті провідні держави світу все більшої уваги приділяють захисту критичних інформаційних ресурсів та можливості впливу на інформаційні ресурси інших держав. Проте існує низка проблем різного характеру, які необхідно вирішити державам як у національних сегментах, так і в усьому кіберпросторі. З огляду на це, наведено різні тлумачення таких понять як кіберпростір, кібератака та кібертероризм, запропоновано власне бачення кожного з понять. Висвітлено узагальнену хронологію розвитку кібертероризму та еволюції кібератак з моменту зародження обчислювальної техніки до сьогоднішнього часу. Наведено заходи світової спільноти у відповідь на акти кібертероризму та з метою попередження інших нелегітимних дій у кіберпросторі. Проведено аналіз прийнятих провідними державами світу стратегій кібербезпеки і наведено їх стислу характеристику. Крім того, грунтуючись на світовому досвіді і національних особливостях, сформульовано рекомендації щодо забезпечення кібербезпеки України.

Останнім часом досить гостро постає проблема захисту кібернетичного простору держави. Особливої важливості ця проблема набуває у галузях, де циркулює велика кількість критичної інформації (наприклад, галузь цивільної авіації). Визначено характерні ознаки кібербезпеки держави, а також проведено аналіз проблем кібернетичної безпеки України. Наведено актуальні проблеми кібербезпеки у галузі цивільної авіації і можливі шляхи їх вирішення. Сформульовано практичні рекомендації щодо забезпечення кібернетичної безпеки як цивільної авіації, так і всього кібернетичного простору України.

Наслідком стрімкого розвитку й повсюдного впровадження інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій є залежність від них майже всіх сфер життєдіяльності суспільства: економічної, політичної, соціальної та інших. Останні події в Україні, які пов'язані з анексією Криму, проявами сепаратизму у Східних районах й проведенням позачергових президентських виборів є явним підтвердженням "народження" нового поля ведення протиборства - кіберпростору. Для керівництва більшості країн питання забезпечення безпеки кіберпростору стало невід'ємною частиною стабільного та безпечного розвитку суспільства і держави. Враховуючи сказане проведено аналіз відкритих документів, звітів і стандартів в області кібербезпеки. Увагу приділено державній та кадровій політиці в області кібербезпеки провідних світових держав - США та РФ. У результаті аналізу виділено риси, які притаманні як обом державам, так і кожній державі окремо. Як висновки також наводиться аналіз стану питань забезпечення кібербезпеки в Україні.

Проаналізовано загрози інформаційній безпеці прив'язаної підводної системи та визначено перелік можливих атак на її інформаційні складові. Розглянуто питання безпеки повітряних рухомих об'єктів та повітряного простору в цілому за допомогою створення та застосування єдиної бази даних інтегрованої інформаційної системи з клієнт-серверною архітектурою, яка є частиною єдиного інформаційного простору України. Обгрунтовано модифіковану математичну модель Ван дер Поля для дослідження впливу білого гауссового шуму в хаотичних генераторах на основі транзисторних структур з від'ємним опором. Запропоновано адаптацію принципів поліморфного кодування до задач перевірки автентичності програмного коду мережевих інформаційних ресурсів за формалізмом цифрових "водяних" знаків. Вивчено стратегії кібербезпеки різних держав.

Розглянуто пріоритетні засади державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки за умов проведення антитерористичної операції. На підставі аналізу правових джерел визначено шляхи формування засад сучасної державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки. Деталізовано основні загрози та напрями деструктивної діяльності РФ, псевдореспублік ДНР та ЛНР в інформаційному просторі України на шкоду національним інтересам. Обгрунтовано доцільність розробки організаційно-правових та методологічних засад забезпечення кібернетичної безпеки за умов антитерористичної операції, побудови національної системи кібербезпеки.

Визначено концептуальні засади міжнародного співробітництва у сфері забезпечення кібербезпеки за участі України та НАТО. Розкрито основні завдання держав-партнерів НАТО у сфері гарантування кібернетичного захисту. Окреслено перспективні напрями співробітництва між НАТО та Україною у сфері забезпечення кібербезпеки. Деталізовано пріоритети державної інформаційної політики в умовах зовнішньої агресії РФ у міжнародному кіберпросторі. Висвітлено етапи взаємодії між Україною та Альянсом у рамках функціонування Трастового фонду НАТО з кібербезпеки. На підставі аналізу чинного законодавства вказано напрями конструктивного діалогу з НАТО у сфері забезпечення кібернетичної безпеки за сучасних умов. Визначено напрями діяльності РФ з метою посягання на державні інформаційні ресурси інших держав, у тому числі й на шкоду національним інтересам нашої держави. Деталізовано організаційно-правові засади співробітництва РФ та КНР у сфері міжнародної інформаційної безпеки. Обгрунтовано доцільність прискорення процесу приєднання України до НАТО з метою входження до системи колективної безпеки, у тому числі й у форматі забезпечення кібербезпеки.

Висвітлено правові проблеми гарантування гібербезпеки в Україні та шляхи їх вирішення. Визначено роль засобів криміналістики у протидії кіберзлочинності. Приділено увагу питанням виявлення криміналістичних ознак використання криптовалют у вчиненні кіберзлочинів. Викладено деякі аспекти забезпечення захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності у кіберпросторі. Обгрунтовано принципи адміністративної діяльності патрульної поліції у сфері кібербезпеки. Вивчено національний і міжнародний досвід визначення та розрахунку ціни кіберзлочинності.

Питання кібербезпеки сьогодні гостро постає у всіх державах світу на різних рівнях суспільного життя. У зв'язку із тим, що використання інформаційних ресурсів є необхідністю для нормального функціонування різних галузей народного господарства, потрібно забезпечити захист інформації, яка циркулює в таких системах, на належному рівні. Викладено дослідження сучасного рівня кібербезпеки в Україні, наведено приклади важливості її забезпечення. Проведено аналіз національних стратегій кібербезпеки держав Європи, Америки, Африки, Азії та Океанії, досліджено термін "кібербезпека" в контексті опрацьованих документів. Висвітлено проблеми сучасного вітчизняного законодавства, що регулює діяльність у сфері кібербезпеки. Розглянуто причини виникнення перших стратегій кібербезпеки, простежено тенденції у сфері захисту кіберпростору. Відповідно до одержаних результатів запропоновано практичні рекомендації щодо створення національної стратегії кібербезпеки України.

Проблема кібертероризму носить глобальний характер і досить гостро постає у сучасному інформаційному суспільстві. Провідні держави світу все більше уваги приділяють кіберзахисту власних критичних інфраструктур. У галузі цивільної авіації рівень критичності значно підсилюється підвищеним ступенем комунікації та взаємодії між наземними системами і повітряними суднами, а впровадження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій з одного боку підвищує ефективність діяльності цивільної авіації, а з іншого - породжує цілу низку нових уразливостей та потенційних загроз. Існуючі розробки не в повній мірі враховують сучасні вимоги, задекларовані в керівних документах щодо безпеки авіації, та специфіку діяльності цивільної авіації. Виходячи з цього, на базі керівних документів щодо безпеки міжнародної цивільної авіації, запропонована базова модель формування вимог до забезпечення кібербезпеки авіаційної галузі. Крім того, формалізовано вітчизняні вимоги щодо забезпечення кібербезпеки цивільної авіації, що дозволить сформувати відповідну державну авіаційну систему кібербезпеки України. У подальших роботах планується розробка ефективних методів та засобів щодо забезпечення сформованих у цій роботі вимог.

Досліджено передумови інформаційно-правової концепції мережевого суспільства, визначено основні її елементи та інформаційні загрози, що існують в інформаційному суспільстві. Деталізовано елементи та тенденції розвитку мережевого суспільства. Виходячи з розуміння, що концепція інформаційного суспільства виражає ідею нової фази в історичному розвиткові передових країн, обгрунтовано, що на сучасному етапі його формування одним із елементів такого суспільства є мережеве суспільство.

Досліджено роль, зміст та складові державного стратегічного планування у сфері забезпечення кібербезпеки. Визначено основні засади державної політики у сфері забезпечення кібербезпеки виходячи із положень Стратегії кібербезпеки. Розглянуто складові елементи здійснення стратегічного планування та окреслено першочергові заходи, які вживаються на державному рівні з метою ефективного забезпечення кібербезпеки. Доведено, що державне стратегічне планування передбачає комплексне поєднання заходів стратегічного прогнозу й аналізу, оцінки стану забезпечення кібербезпеки, нормативно-правового регулювання відповідних процесів. Обгрунтовано, що стратегічне планування у сфері кібербезпеки здійснюється на планових засадах і потребує посилення контролю та відповідальності суб'єктів за виконанням поставлених завдань.

The protection of the Polish cyberspace consists of numerous administrative tasks beginning from creating strategies, normative acts, next implementing them into force, arranging trainings concerning cyber safety, controlling particular institutions, enterprises and citizens, international cooperation and constant development in that matter. As for now, (pursuant to the report of the Supreme Audit Office from 2015) the Polish cyberspace is not protected properly. The report indicates committed mistakes of national entities but it also provides guidelines for better performance of the tasks within the Polish cyberspace protection. The supplementation to the guidelines for public administration in that matter will be implementation of the solutions ofthe new NIS Directive [2] of the UE Parliament and Council concerning funds for high common level of network and IT system security throughout the EU.

Зазначено, що охорона кіберпростору Польської Республіки складається з широкої гами адміністративних завдань, починаючи від створення стратегії, нормативних актів, впровадження їх в життя, ведення підготовок у сфері кібербезпеки, контролю окремих установ, підприємств і громадян, міжнародної співпраці, а також безперервного розвитку в цій сфері. На сьогодні (згідно з доповіддю найвищої Кімнати Контролю за 2015 р.) кіберпростір Польської Республіки не захищений належним чином. У доповіді вказано на помилки державних суб'єктів, а також подано настанови для кращої реалізації завдань у сфері охорони кіберпростору Польської Республіки. Доповненням настанов для державної адміністрації в цій сфері буде імплементація та впровадження рішень нової Директиви NIS Парламенту і Ради ЄС щодо високого загального рівня безпеки мережі і систем інформатики на території Євросоюзу.

Отмечено, что охрана киберпространства Польской Республики состоит из широкой гаммы административных заданий, начиная от создания стратегии, нормативных актов, внедрения их в жизнь, ведения подготовок в сфере кибербезопасности, контроля отдельных учреждений, предприятий и граждан, международного сотрудничества, а также непрерывного развития в этой сфере. На сегодня (согласно докладу наивысшей Комнаты Контроля за 2015 г.) киберпространство Польской Республики не защищено соответствующим образом. В докладе указано на совершенные ошибки государственных субъектов, а также даны наставления для лучшей реализации задач в сфере охраны киберпространства Польской Республики. Дополнением наставлений для государственной администрации в этой сфере будет имплементация и внедрение решений новой Директивы NIS Парламента и Совета ЕС относительно высокого общего уровня безопасности сети и систем информатики на территории Евросоюза.

Досліджено сучасний стан та основні проблемні питання процесів реформування системи державного управління у сфері забезпечення кібербезпеки. Розкрито пріоритетні завдання реформування системи кібербезпеки з метою розбудови національної системи кібербезпеки відповідно до Положення Стратегії кібербезпеки України. Наголошено, що актуальним напрямком забезпечення кібербезпеки залишається конструктивний розвиток державно-приватного партнерства з метою налагодження координації та взаємодії суб’єктів забезпечення кібербезпеки на державному рівні з приватним сектором та громадськими об’єднаннями. Доведено, що реформування системи державного управління кібербезпекою потребує впровадження спеціальних методів запобігання кібератакам, розробки галузевих стандартів та вимог щодо забезпечення кіберзахисту об’єктів інформаційної сфери, запровадження на підприємствах, установах та організаціях, що належатимуть до об’єктів критичної інфраструктури, міжнародного стандарту ISO/IEC 27032:2012. Встановлено, що трансформація системи державного управління у сфері забезпечення кібербезпеки потребує правового супроводження, організаційного й методичного забезпечення на національному рівні.

Исследованы современное состояние и основные проблемные вопросы процессов реформирования системы государственного управления в сфере обеспечения кибербезопасности. Раскрыты приоритетные задачи реформирования системы кибербезопасности с целью развития национальной системы кибербезопасности в соответствии с Положением Стратегии кибербезопасности Украины. Подчеркнуто, что актуальным направлением обеспечения кибербезопасности остается конструктивное развитие государственно-частного партнерства с целью налаживания координации и взаимодействия субъектов обеспечения кибербезопасности на государственном уровне с частным сектором и общественными объединениями. Доказано, что реформирование системы государственного управления кибербезопасностью требует внедрения специальных методов предотвращения кибератакам, разработки отраслевых стандартов и требований по обеспечению киберзащиты объектов информационной сферы, внедрения на предприятиях, учреждениях и организациях, которые будут принадлежать к объектам критической инфраструктуры, международного стандарта ISO / IEC 27032: 2012. Установлено, что трансформация системы государственного управления в сфере обеспечения кибербезопасности требует правового сопровождения, организационного и методического обеспечения на национальном уровне.

The article researched present state and key problem questions of processes of public administration reform of cyber security providing. The priority tasks of cyber security system reform which concern the development national system of cyber securityaccording to the Strategy of cyber security of Ukraine was fixed. The actual direction of ensuring cyber security remains a constructive development of public-private partnership with the aim to establish coordination and cooperation the subject of ensuring cyber security at the national level with the private sector and civil society organizations are detailed. It is proved that reform of public administration cyber security requires the introduction of special methods of preventing cyber-attacks, developing industry standards and requirements for object cyber information sphere, introduction of enterprises, institutions and organizations that belong to critical infrastructure, international standard ISO / IEC 27032: 2012. It was established that the modernization the system of public administration of cyber security providing requires a legal support, organizational and methodical provision at the national level.

Представлено експертні думки українських та зарубіжних фахівців з приводу виявлення та протидії загрозам в інформаційному та кіберпросторі, що дестабілізують ситуацію у Східній Європі. Обговорено питання формування державної політики у сфері кібербезпеки, розвитку інформаційного права в контексті забезпечення інформаційної безпеки. Розглянуто поняття, види та класифікацію агресивних інформаційних впливів.

Захист критичної інфраструктури на сьогодні є одним із першочергових завдань держави, особливо гостро це питання постає перед державами, які впроваджують новітні інформаційно-комунікаційні технології в усіх критичних галузях. Зазначені технології, крім іншого, породжують цілу низку нових уразливостей та потенційних кіберзагроз. У галузі цивільної авіації рівень критичності значно підсилюється комунікацією та взаємодією між наземними системами і повітряними суднами. Відома модель формування вимог до забезпечення кібербезпеки цивільної авіації дозволяє формалізувати процес створення повної множини вимог, які необхідно забезпечити для захисту цивільної авіації від кіберзагроз, проте відсутній механізм визначення забезпеченості певних режимів безпеки внаслідок реалізації методів та засобів, задекларованих у відповідних вимогах. З огляду на це, актуальною є розробка підходу до визначення забезпеченості режимів безпеки, що враховуватимуть додаткові характеристики безпеки. Запропоновано мультирівневу модель даних, яка за рахунок використання базової моделі формування вимог до забезпечення кібербезпеки цивільної авіації, конкатенації бінарних послідовностей, що характеризують режими безпеки, та бінарно-шістнадцяткового кодового представлення характеристик безпеки, множини моделей безпеки та підмножин характеристик безпеки (з урахуванням додаткових характеристик), дозволяє формалізувати процес ідентифікації забезпеченості вимог та визначення режимів безпеки критичних авіаційних інформаційних систем. У подальших дослідженнях планується розробити метод оцінювання повноти забезпечення вимог у результаті реалізації відповідних методів та засобів захисту.

Надано комплексний підхід до вирішення проблем забезпечення кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури держави з урахуванням кращих світових і вітчизняних практик та апробованих програмно-апаратних і програмних засобів кібернетичного захисту. Для ефективної реалізації підходу запропоновано інтелектуальну інформаційну технологію керівництва кібербезпекою. Вона поєднує доробок авторів з підтримки прийняття організаційних рішень (експертно-аналітичних і ділових) з новітніми підходами до управління вигодами від належної кібербезпеки та ризиками її порушення. Застосування підходу сприятиме підвищенню кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури держави.