Описано технологію побудови конкретної програми соціально-психологічного тренінгу "Професійна комунікація слідчого (на прикладі очної ставки)" та організаційні, методичні, змістові алгоритми тренінгу. Наведено дані про ефективність її застосування в учбовому процесі під час підготовки майбутніх слідчих.

Описана технология построения конкретной программы социально-психологического тренинга "Профессиональная коммуникация следователя (на примере очной ставки)" и организационные, методические, содержательные алгоритмы тренинга. Приведены данные об эффективности ее применения в учебном процессе при подготовке будущих следователей.

The technology construction of the concrete program of a social-psychological training "The professional communications of the inspector (on an example of a confrontation)" and organizational, methodical, substantial algorithms of a training is described; the data on efficiency of its application in educational process are given by preparation of the future inspectors.

Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти забезпечення прав і свобод особи в сучасній державі. Визначено роль правових інститутів у формуванні нових галузей права. Висвітлено філософсько-правові засади екорозвитку та екологізму. Розглянуто актуальні проблеми юридичної лінгвістики, креативні напрями в рекламних комунікаціях, особливості перекладу юридичного терміну. Проаналізовано питання правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні, розкрито роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Охарактеризовано структурні зміни у сільськогосподарському землекористуванні та заходи державної підтримки аграрного сектору економіки. Акцентовано увагу на питаннях модернізації юридичної освіти.

Проанализированы теоретические и практические аспекты обеспечения прав и свобод личности в современном государстве. Определена роль правовых институтов в формировании новых отраслей права. Освещены философско-правовые основы экоразвития и экологизма. Рассмотрены актуальные проблемы юридической лингвистики, креативные направления в рекламных коммуникациях, особенности перевода юридического термина. Проанализированы вопросы правового регулирования инвестиционной деятельности в Украине, раскрыта роль инноваций в обеспечении конкурентоспособности отечественной экономики. Охарактеризованы структурные изменения в сельскохозяйственном землепользовании и меры государственной поддержки аграрного сектора экономики. Акцентировано внимание на вопросах модернизации юридического образования.

Висвітлено теорію та практику організації професійної юридичної діяльності. У доступній формі розкрито засадничі принципи підготовки різноманітних юридичних паперів, офіційних документів та експертних висновків, надання правових консультацій, проведення переговорів, здійснення аналізу законодавства, а також захисту інтересів клієнта. Розглянуто основні вимоги, що висуваються до сучасного юриста, зокрема в таких сферах, як посередництво, комунікація та інформаційні технології.

Освещены теория и практика организации профессиональной юридической деятельности. В доступной форме раскрыты принципы подготовки разнообразных юридических бумаг, официальных документов и экспертных выводов, предоставления правовых консультаций, проведения переговоров, осуществления анализа законодательства, а также защиты интересов клиента. Рассмотрены основные требования, выдвигаемые к современному юристу, в частности в таких сферах, как посредничество, коммуникация и информационные технологии.

Розкрито сутність вербального біхевіоризму як напряму психології, що досліджує мовленнєве подразнення психіки людини і відповідну поведінкову реакцію, а також власне мовленнєву поведінку індивіда. Теоретично обгрунтовано правові засади застосування методології вербального біхевіоризму у діяльності органів внутрішніх справ (ОВС), зокрема у процесах правової комунікації, з метою формування та регулювання правового світогляду й правомірної поведінки працівника ОВС як соціального суб'єкта. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у контексті діяльності ОВС. Розроблено вербально-біхевіористські моделі впливу на формування правомірної поведінки працівника ОВС у правовому полі соціокультурного простору.

Раскрыта сущность вербального бихевиоризма как направления психологии, исследующего речевые раздражения психики и ответную поведенческую реакцию, а также собственно речевое поведение индивида. Разработаны теоретические основы применения методологии вербального бихевиоризма в деятельности органов внутренних дел (ОВД), в частности в процессах правовой коммуникации, с целью формирования и регулирования правового мировоззрения и правомерного поведения сотрудника ОВД как социального субъекта. Исследована герменевтика информационного насилия в контексте деятельности ОВД. Разработаны вербально-бихевиористские модели влияния на формирование правомерного поведения сотрудника ОВД в правовом поле социокультурного пространства.

Розглянуто актуальні проблеми міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом. Визначено сутність і структуру міжнародно-правового режиму протидії тероризму як категорії міжнародного антитерористичного законодавства, охарактеризовано його складові (функціональні режими). Висвітлено питання уніфікації діяльності державних органів щодо забезпечення захисту прав людини за умов боротьби з тероризмом, а також проведення контртерористичного фінансового моніторингу, протидії тероризму на транспортних комунікаціях та об'єктах підвищеної небезпеки. Значну увагу приділено вивченню режиму проведення контртерористичних операцій, проаналізовано особливості його реалізації та правового регулювання в Росії, країнах СНД, НАТО та ЄС. Наведено міжнародні законодавчі акти щодо забезпечення протидії тероризму, розглянуто проблему їх узгодження.

Рассмотрены актуальные проблемы международно-правового регулирования борьбы с терроризмом. Определены сущность и структура международно-правового режима противодействия терроризму как категории международного антитеррористического закондательства, охарактеризованы его составляющие (функциональные режимы). Освещены вопросы унификации деятельности государственых органов в сфере обеспечения защиты прав человека в условиях борьбы с терроризмом, а также проведения контртеррористического финансового мониторига, противодействия терроризму на транспортных коммуникациях и объектах повышенной опасности. Значительное внимание уделено изучению режима проведения контртеррористических операций, проанализированы особенности его реализации и правового регулирования в России, странах СНГ и ЕС. Приведены международные закондательные акты об обеспечении противодействия терроризму, рассмотрена проблема их согласования.

Зазначено, що сучасна модель теорії і практики парламентаризму передбачає активізацію усіх складових громадянського суспільства в контексті теорії публічних комунікацій, зміцнення яких є неодмінною ознакою демократизації суспільства.

На прикладі складових комунікації - преси і паблік рілейшнз - проведено порівняльний контент-аналіз провідних газет України та Німеччини. Розглянуто екологічну складову національної політики та безпеки. Вперше в українському журналістикознавстві розроблено новий напрямок - екологічну журналістику та простежено її взаємозв'язок з екологічною політикою. Визначено механізми впливу українських та німецьких засобів масової інформації на екологічну діяльність держави. Надано пропозиції щодо поліпшення екологічної комунікації, вільного доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної політики.

Проведено філософсько-правовий аналіз комунікативної природи права та механізмів його реалізації, який обумовлений демократичними тенденціями у реорганізації суспільного буття. На підставі дослідження взаємозалежності права та комунікації актуалізовано потребу розробки й інституалізації особливої галузі права - комунікативного, що предметною сферою своєї дії охоплює не лише позаправові відносини, а й власну - правову - комунікацію. Доведено необхідність створення системи правових норм, які регламентують інтеракції та поведінку суб'єктів комунікативних актів або правових дискурсів. Обгрунтовано основу права на комунікацію, яку становлять комунікативні права й обов'язки учасників комунікативного процесу з урахуванням системи правових норм, що передбачають межі правового унормування взаємозв'язків з реалізацією суверенного права особи та її автономності і співвідповідальності за наслідки комунікації. Сформовано принципово важливі максими нормативності правової комунікації, а також визначено гарантії створення дієвого правового механізму для забезпечення стратегічно скоординованої у межах закону галузевої комунікації.

Доведено доцільність виділення явища професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування як об'єкта науки державного управління. Запропоновано науково-теоретичне обгрунтування сутності професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування як процесуальної, динамічної, функціонувальної системи, що містить у собі такі основні детермінанти власної динаміки, як знання, інформація, комунікація, а також розроблено на цій основі форми та методи її практичного впровадження. Визначено механізм забезпечення реалізації концептуальної моделі професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування - управління знаннями, що спрямований на "навчання до", "навчання в процесі", "навчання після" виконання роботи. Доведено доцільність упровадження компетентнісної моделі суб'єкта професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування, яка передбачає загальні (інструментальні, міжособистісні та системні), професійні (зумовлені кваліфікацією: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, доктор наук) і спеціальні (згідно з повноваженнями) компетенції, які формуються у навчальному закладі та розвиваються протягом життя.

Вперше розглянуто процес формування та діяльності правоохоронної системи радянської України часів непу (1921 - 1928 рр.) на макрорівні (як частини радянської державної системи) та мікрорівні (в аспекті повсякденних практик і моделей поведінки населення держави). Проаналізовано динаміку розвитку злочинності, спроби її обмеження та форми організаційного оформлення системи правоохоронних органів в даний період. Охарактеризовано процес інституціоналізації правоохоронної діяльності як складової процесів стабілізації та впорядкування радянського суспільства на початковому етапі його становлення. Розглянуто особливості формування та діяльності судових і слідчих установ, прокуратури, адвокатури, міліції, кримінального розшуку, пенітенціарної системи, а також таких інститутів публічної боротьби зі злочинністю, як преса, громадські збори, опитування населення та міжгрупова комунікація. Показано, що транслюючи через пресу елементи нової ідеології й активно залучаючи населення до виконання правоохоронної функції в межах публічних заходів, влада широко використовувала практику розподіленої відповідальності, забезпечуючи у такий спосіб легітимацію власної каральної політики.

Увагу приділено вивченню судової комунікації (СК) - спілкуванню, яке відбувається в ході судового розгляду у цивільних справах. На відміну від судових риторик, стилістик і виконаних на матеріалі судового мовлення дисертацій, в дослідженні подано цілісну картину СК , показано, у яких комунікативних, стилістичних, жанрових, етикетних формах і мовленєво-поведінкових моделях втілюється судова культура. Визначено основні тенденції зміни характеру сучасного судового спілкування. Описано СК у межах цивільно-процесуального регламенту, встановлено кореляції між його основними параметрами й особливостями перебігу СК. Сформовано уявлення про комунікативну своєрідність судового дискурсу та спосіб спілкування, що склався в судово-процесуальній діяльності.

Запропоновано міждисциплінарний підхід до дослідження проблем Інтернету як нового комунікативного простору діяльності інститутів сектору безпеки, кібербезпеки, лінгвістики Інтернету, підготовки фахівців інститутів сектору безпеки із застосуванням можливостей інтернет-комунікації. Вміщено результати теоретичних пошуків і дані експериментальних досліджень, методичні рекомендації щодо можливостей застосування Інтернету в комунікативній підготовці співробітників інститутів сектору безпеки.

Розкрито основні поняття теорії мовної комунікації в контексті діяльності сил охорони правопорядку. Увагу приділено питанню про вимоги до комунікації, яке розглянуто в аспекті мовного спілкування у військовій сфері та спрямоване на практичний аспект мовної діяльності сучасного офіцера. Особливу увагу приділено питанням мовного впливу. Викладено види та функції мовного впливу в усній професійній комунікації військовослужбовців. Розглянуто особливості комунікативних стратегій створення іміджу сил охорони правопорядку.

Подано основні положення теорії соціально-правової комунікаційної влади та громадськості. Еволюцію комунікаційного процесу взаємодії держави та громадянина висвітлено як складний і багатовекторний процес. Розкрито практичні аспекти щодо застосування сучасних моделей комунікаційного впливу у налагодженні ефективного діалогу в системі колординат влада - суспільство. Розглянуто ЗМІ як домінантний канал комунікативної взаємодії влади та громадськості. Зазначено, що за сучасних умов соціально-правова комунікація повинна стати головним складником взаємовідносин правового характеру, бо вона включає в себе не лише систему владних стосунків, але й оцінку та реакцію суспільства на законодавчі дії влади.

Проаналізовано сутність вдосконалення процесу налагодження комунікативних зв'язків під час прийняття не лише стратегічних політичних рішень, але й застосування політичної волі для прийняття державних рішень щодо реформування всіх сфер суспільного життя в Україні. Уточнено суть і значення концепції "прийняття управлінських рішень", їх якість і ефективність у державному управлінні, специфіку регулювання інформаційних відносин із застосуванням громадсько-правових форм. Визначено шляхи та можливості подальшого вдосконалення державного адміністрування. Акцентовано увагу на здобутті діючими і майбутніми керівниками комплексу знань щодо вибору нових форм і методів управління для створення цілісної, ефективної та гнучкої системи управління організацією за умов динамічного середовища.

Проанализирована сущность совершенствования процесса налаживания коммуникативных связей при принятии не только стратегических политических решений, но и при применении политической воли для принятия государственных решений по реформированию всех сфер общественной жизни в Украине. Уточнены суть и значение концепции "принятия управленческих решений", их качество и эффективность в государственном управлении, специфику регулирования информационных отношений с применением общественно-правовых форм. Определены пути и возможности дальнейшего совершенствования государственного администрирования. Акцентировано внимание на получении действующими и будущими руководителями комплекса знаний по выбору новых форм и методов управления при создании целостной, эффективной и гибкой системы управления организацией в условиях динамической среды.

The author considers certain ideological aspects and mechanisms of communicative connections in the process of making administrative decisions in relation to concerning an analysis of modern administrative discipline, effectiveness and efficiency of making strategic and tactical state decisions. She formulates suggestions sentence that in concerning more qualitative and effective development of communicative connections in the process of making administrative decisions in Ukraine.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х621.162.012(4УКР) + Х2(4УКР)622-621.161

Рубрики:

Місцеві органи державної безпеки СРСР

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 26 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні принципи розробленого чеськими вченими проекту "Комунікація міста", акцентовано увагу на необхідності розширення співробітництва населення з місцевими органами влади. Наведено результати втілення проекту в життя.

Розглянуто проблемні питання удосконалення державного регулювання охорони репродуктивного здоров'я. Доведено, що налагодження зв'язку - перспективний напрям удосконалення державного регулювання охорони репродуктивного здоров'я, що забезпечить стабільне покращання стану здоров'я населення України.

Проведено комплексне дослідження забезпечення нормативної взаємодії, засобом реалізації якої є правова комунікація у її діалогічно-прагматичній моделі. Акцентовано увагу на філософсько-правовому підході до оцінки параметрів такої професійної діяльності у правоохоронній сфері. Розглянуто історико-теоретичні засади формування взаємодії засобами комунікації, названі принципи, механізми та зміст забезпечення реалізації комунікативно-правових засад організаційної діалогічно-прагматичної мети. Описано особливості професійної взаємодії у правоохоронній діяльності на прикладі діалогічно-прагматичного зв'язку органів внутрішніх справ і митної служби. Запропоновано рекомендації щодо шляхів удосконалення правового діалогу, подолання непрофесіоналізму та конкурентного протистояння. Втілено ідею розроблення нових освітніх підходів до сучасних трансформацій у сфері юридичної освіти через вироблення засад діалогічної освітньої моделі.

Зазначено, що соціально-правова комунікація як процес порозуміння й обміну інформації щодо легітимізованого впорядкування суспільного життя, змісту та правил поведінки відіграє важливу роль у підтриманні соціальної рівноваги й єдності спільноти. Водночас дієва спроможність правових норм можлива лише за умови їх легітимізації, процес якої, за своєю сутністю, має комунікаційний характер, оскільки ціннісну змістовність правових норм мають розуміти, підтримувати й укріплювати всі суб'єкти соціально-правового діалогу в процесі його відтворення. Запропоновано перспективні напрями та шляхи вдосконалення соціально-правової комунікації в системі взаємодії державної влади та громадянського суспільства в сучасній Україні, які передбачають стимулювання різноманітних методів соціального контролю суспільства, розроблення та затвердження комплексу механізмів та інструментів управління, насамперед, у сфері соціально-правової комунікації, встановлення інформаційної відкритості, прозорості влади та дієвого громадського контролю за її рішеннями та діями шляхом упровадження інноваційних діалогічних моделей комунікаційної взаємодії держави та суспільства.