Розглянуто основні етапи правового становища старообрядців у Росії. Встановлено, що наприкінці XVII ст. відкрита пропаганда старої віри в державі перебувала під забороною, певна лібералізація наступила за часів Катерини II, проте з приходом до влади Миколи І лояльне ставлення до старообрядців закінчилося. Репресивну політику уряду стосовно послідовників старої віри було дещо призупинено за Олександра II й лише в 1905 р. старовіри одержали віросповідні свободи.

Робота присвячена дослідженню лібералізації правоохоронних органівта системи судочинства УРСР 1953 - 1964 pp., основою якої була десталінізація державного управління СРСР, союзною республікою якого була й Україна. На підставі здобутків історіографії, аналізу широкого джерельного матеріалу, частину якого уперше введено до наукового обігу, вивчено зміни в суспільно-політичному житті УРСР та їх вплив на лібералізацію структур, які були покликані забезпечувати законність та правопорядок у республіці. Проаналізовано проблеми, які стояли перед судом, прокуратурою, органами юстиції, МВС, КДБ, пенітенціарною системою. На підставі залучених матеріалів обгрунтовано твердження, що правоохоронні органи та система судочинства, незважаючи на проведені реформістські дії, залишалися основною силою виконання партійних установок.

Визначено моделі візової політики і практики різних країн світу. Розглянуто візові режими між Україною та іншими країнами й визначено їх симетричність або асиметричність з акцентом на країнах-сусідах - членах ЄС. Окреслено перспективи подальшої лібералізації візових режимів.

Досліджено процес лібералізації підприємницької діяльності, як складової лібералізації економіки. Уточнені співвідношення між категоріями "економіка", "підприємницька діяльність", "лібералізація економіки", "лібералізація підприємницької діяльності". Підприємницьку діяльність визначено як інститут національної економіки. Лібералізацію підприємницької діяльності визначено як процес трансформації закріпленої правом і організаційно оформленої системи звичаїв, норм, традицій, метою якого є формування ліберальних (ринкових) відносин в сфері виробництва економічних благ. Розглянуто організаційно-правовий механізм регулювання підприємницької діяльності на інституціональному, управлінському, технічному рівнях. Надано класифікацію законодавчих актів, актів державного управління, нормативних актів, визначено суб'єкти управління і інструменти регулювання на всіх управлінських рівнях. Надано оцінку відповідності організаційно-правового регулювання підприємницької діяльності завданню лібералізації підприємницької діяльності.

Досліджено суть відносин у сфері валютного контролю, еволюцію систем валютного контролю в країнах із розвинутою економікою, проаналізовано українське валютне законодавство.

Досліджено законодавчо-нормативну базу валютного регулювання та основні вектори здійснення розрахунків за валютними операціями на етапі інтеграції України до ЄС. Розглянуто державні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні й основні їх повноваження для результативності діяльності суб'єктів господарювання. Визначено основні способи нарощування потенціалу ЗЕД щодо валютного регулювання в Україні з метою створення сприятливих умов для захисту суб'єктів ЗЕД. Обгрунтовано доцільність лібералізації в системі валютного регулювання та контролю. Вказано на недостатню ефективність документального забезпечення валютних розрахунків. Визначено порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.

Проаналізовано роботи добровільних народних формувань з підтримання правопорядку. Їх діяльність започаткована в добу "відлиги". Увагу приділено показу чинників, які ускладнювали цю роботу.

Мета роботи - визначення суті й особливостей лібералізації митно-тарифного регулювання (МТР) як системного об'єкта дослідження. Визначено ключові поняття предметної галузі: лібералізація, економічна лібералізація, зовнішньоекономічна лібералізація, зовнішньоторговельна лібералізація, лібералізація МТР. Обгрунтовано доцільність розгляду управління лібералізацією як системи, що має чітко окреслені елементи: суб'єкт, об'єкт, предмет та інструмент управління, мету та результати функціонування. Розглянуто: суть лібералізації в економіці; зовнішньоекономічну лібералізацію як актуальну тенденцію зовнішньоекономічної політики та підкреслено суперечливість наслідків її впливу на добробут та економічне зростання країни; суть лібералізації МТР та констатовано невизначеність її ефектів як на національному, так й на міжнародному рівнях. Визначено елементи системи управління лібералізацією МТР, що створює теоретичне підгрунтя для розробки системної моделі цього процесу, в якій складові системи та її оточення (чинники впливу, ресурси, процеси, суб'єкти взаємодії та ін.) можуть бути задані з необхідним ступенем деталізації.

Визначено когнітивні ознаки явища, яке позначають поняттям "енергетична бідність". Обгрунтовано, що ці ознаки мають бути домінантою при розробці та реалізації державної політики щодо її подолання. Встановлено, що характерними ознаками енергетичної бідності є неможливість окремих груп та шарів населення реалізувати свої потреби в енергетичних ресурсах в умовах лібералізації енергетичних ринків; нерозвиненість потреб населення в енергетичних ресурсах та рівень їх реалізації, що впливає на рівні та масштаби енергетичної бідності; вимушене позбавлення населення можливості задовольнити свої потреби в енергетичних ресурсах, які необхідні для підтримання способу життя притаманного конкретному суспільству в конкретний період. На основі з'ясування когнітивних ознак енергетичної бідності визначені першочергові завдання органів державної влади в контексті виявлення, ідентифікації, оцінювання та розробки механізмів подолання енергетичної бідності.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти трансформації земельних відносин. Мета дослідження - розкриття специфіки ринкової трансформації власності на землю. Використано сукупність методів і підходів, у тому числі діалектичний метод наукового пізнання, системний, історичний, метод узагальнення даних, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Розкрито специфіку ринкової трансформації власності на землю, яка проявляється в наявності великої кількості обмежень та визначальної ролі державного регулювання, що обумовлено особливими властивостями землі як базового чинника виробництва в аграрному секторі. На відміну від переважаючих в економічній літературі односторонніх характеристик даного процесу пропонується розглядати специфіку ринкової трансформації власності на землю комплексно, в єдності таких процесів, як лібералізація та демократизація власності, інституційні та структурні зміни в аграрному секторі економіки. Висновки: інституціональна база земельного регулювання в Україні повинна послідовно орієнтувати суспільство на суворо цільове використання сільськогосподарських угідь, соціально, економічно та екологічно вивірені в інтересах держави прийоми та відносини їх виробничої експлуатації, обігу та ринку. Однак законодавчу ефективність істотно знижує відсутність в складі або механізмах супроводу окремих актів, опрацьованих з необхідною чіткістю процедур, які опосередковують їх практичну реалізацію.

Показано, що поширення тенденцій неопротекціонізму призводить до виникнення розбіжностей у сфері митно-тарифного регулювання з огляду на необхідність одночасного захисту національних ринків і відповідності вимогам СОТ щодо спрощення умов торгівлі. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня відкритості зовнішньої торгівлі держави на основі розрахунку абсолютного та відносного коефіцієнтів тарифної лібералізації та їх деталізації до рівня товарних розділів зовнішньоторговельної номенклатури. Проведено розрахунок абсолютного та відносного коефіцієнтів лібералізації зовнішньої торгівлі України за товарними розділами УКТЗЕД у динаміці. Зазначено, що рівень тарифного захисту національного ринку України є занизьким у порівнянні з основними партнерами, що зумовлює потребу вироблення механізмів помірної та вибіркової тарифної лібералізації зовнішньої торгівлі держави в умовах неопротекціонізму.

Мета роботи - дослідити розвиток повітряного руху України відповідно до стандартів Європейського Союзу. Методи дослідження - документальний аналіз і синтез, порівняльного аналізу, об'єктивної істини, пізнавально-аналітичний та ін. Узагальнено механізми покращення розвитку та координації повітряного руху відповідно до міжнародних стандартів. З'ясовані нормативне закріплення повітряного руху у вітчизняному законодавстві, роль українських авіаційних провайдерів та експлуатантів авіаліній у "вільному небі" Європи, стан впровадження міжнародних стандартів та участь України у міжнародних організаціях.

Розкрито основні засади державного управління в умовах глобалізації. Наведено основні підходи до тлумачення поняття "глобалізація" у контексті наукової думки поч. XXI ст. Встановлено, що в наукових колах сформувались три основних підходи щодо розуміння глобалізації, які відображають критичний характер цього явища, а саме, апологетичний підхід - глобалістський (глобалізація розглядається як невідворотний процес); поміркований підхід - трансформаціоналістський (глобалізація розглядається як така, що не має аналогів у світовій історії, впливає на глибокі зміни в розвитку держав і суспільств, які пристосовуються до існування в межах взаємозв'язаного, але достатньо невизначеного світу); антиглобалізаційний - альтерглобалістський (глобалізація розглядається як світовий міф, що приховує справжню суть міжнародного господарства). Встановлено, що глобалізація є процесом глибокого й інтенсивного розвитку економіки, політики, соціальної сфери, що розгортається на міжнародному рівні під впливом різноманітних глобальних процесів (рух товарів та послуг на міжнародному рівні, фактори виробництва, розвиток інноваційних ресурсів, інтернаціональність виробничих галузей економіки, транснаціоналізація, інфраструктурний розвиток, стратегічний менеджмент) та інституцій (інституції лібералізації товарів, інституції регулювання економіки, політики та соціальної сфери), метою якого є ефективна трансформація та посилення впливу глобальних рушійних сил на збалансований розвиток окремих країн. Наведено фактори, які вплинули на зародження й успіх глобалізації і суспільного життя, зокрема: економічні (концентрація капіталу); політичні (прозорість кордонів); міжнародно-правові (тут йдеться про декілька великих міжнародних угод); маркетингові (обсяги виробництва, що зростають, все одно не відповідають попиту на національних ринках); соціально-психологічні (ослаблення ролі традицій, мобільність людей); лібералізація міжнародних відносин, дерегулювання ринку товарів і капіталу; говорячи про успіх регіону в питанні глобалізації, не можна залишити без уваги фактор глобалізації менеджменту і маркетингу. Встановлено, що глобалізація йде на мікроекономічному (орієнтація компаній, наприклад, на ринки збуту і постачання) та макроекономічному (зовнішньоекономічна політика держав (наприклад, лібералізація економіки) рівнях.

Розглянуто проблеми узгодження національних та загальноєвропейських стандартів лібералізації безпеки цивільної авіації на сучасному етапі розвитку міжнародної цивільної авіації, визначено особливості впливу розвитку лібералізації на забезпечення національних та загальноєвропейських стандартів безпеки авіаперевезень, повітряного простору, наземного обслуговування та всієї авіаційної інфраструктури. Особливу увагу приділено проблемам розвитку лібералізації безпеки цивільної авіації в Україні, інтеграційним процесам державної політики у цій сфері. Використано загальнонаукові та спеціальні методи аналізу та порівняння. Зроблено висновок про необхідність вдосконалення державного регулювання безпеки цивільної авіації, забезпечення найбільш сприятливих умов та форм співробітництва у сфері лібералізації її безпеки, зокрема, шляхом вдосконалення національного та міжнародного нормативно-правового регулювання. Обговорено пошук шляхів вирішення національних проблем лібералізації безпеки цивільної авіації та необхідність її адаптації до міжнародних стандартів, інтеграційних та глобалізаційних процесів, принципів управління та безпеки.

Увагу присвячено поглибленню теоретичних засад і методичного інструментарію лібералізації митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Розглянуто процес лібералізації митно-тарифного регулювання як системний об’єкт дослідження. Визначено основні концепти предметної галузі дослідження у категоріях системного підходу. Розглянуто митний тариф як регулятор зовнішньоторговельної політики держав. Досліджено роль лібералізації митно-тарифного регулювання у сприянні економічному розвитку держав. Проаналізовано стан і визначено тенденції тарифного захисту зовнішньої торгівлі України у контексті лібералізації. Досліджено особливості використання преференційних правил походження товарів як інструменту лібералізації митно-тарифного регулювання. Запропоновано підхід до оцінювання рівня лібералізації митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі держави. Визначено перспективи лібералізації митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в системі діагональної кумуляції Пан-Євро-Мед. Сформовано теоретико-методичні положення лібералізації митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі на засадах системного підходу.