Систематизовано ієрархічні рівні інституціонального середовища запровадження державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні: мегаекономіка, макроекономіка, мезоекономіка та мікроекономіка. Виявлено учасників інституціонального середовища, яких представлено регуляторними інститутами, що визначають норми відносин, прав і зобов'язання учасників, а також конструктивними та інвестиційними інститутами. На рівні мегаекономіки регуляторні інститути представлено: принципами та нормами міжнародного права стосовно ДПП, міжнародними угодами, ринком міжнародних проектів ДПП; Стратегією сталого розвитку 2030. Конструктивні інститути цього ж рівня - це інтеграція національних інфраструктурних мереж, інститути міжнародних інфраструктурних проектів (наприклад, Великого шовкового шляху). Інвестиційні інститути - міжнародні фінансові організації, міжнародні інвестиційні банки, світовий фондовий ринок, інфраструктурні банки тощо. Регуляторними інститутами макроекономічного рівня є Конституція України, урядові програми, закони, нормативно-правові акти стосовно ДПП, концесій, Стратегія сталого розвитку України 2030, ринок вітчизняних інфраструктурних проектів, інститут публічних закупівель; конструктивними інститутами - Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство інфраструктури, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектні офіси, інститут державного програмно-цільового планування; інвестиційними інститутами - бюджетні кошти, цільове фінансування, субсидування, приватні інвестиції, проектне фінансування. Проаналізовано дані щодо кількості та якості проектів ДПП в Україні та світі. Проведено зіставлення даних щодо виконання проектів ДПП в Україні за даними Світового банку та вітчизняними джерелами і виявлено фрагментарність обліку даних щодо договорів ДПП та договорів концесій. Зроблено висновок про необхідність систематизації та уніфікації даних на різних рівнях ієрархічної структури інституціонального середовища впровадження ДПП в Україні: на рівні мегаекономіки та макроекономіки, макроекономіки та мезоекономіки. Зауважено, що наявність інституційних пасток обумовлює активізацію подальших наукових досліджень та розроблення рекомендацій у сфері запровадження та розвитку механізмів ДПП у фінансуванні розвитку та модернізації інфраструктури в таких напрямах, як: нормативно-правове забезпечення розвитку ДПП в Україні шляхом подальшої деталізації положень Закону України "Про державно-приватне партнерство"; дослідження питань доцільності та ефективності різних форм реалізації ДПП (концесії, оренди, лізингу тощо) у фінансуванні великих національних проектів, у тому числі й проектів щодо розвитку інфраструктури економіки України, а також наукове обгрунтування їх використання; дослідження регіональних особливостей застосування механізмів ДПП у країні у фінансуванні стратегічних інвестиційних проектів, зокрема, великих інфраструктурних проектів, соціальних та гуманітарних проектів у рамках реалізації нової регіональної політики; додаткові дослідження передового міжнародного досвіду запровадження та розвитку механізмів ДПП у фінансуванні національних проектів, зокрема щодо залучення до цього процесу МФО та інших недержавних організацій.