Досліджено актуальні питання застосування покарань та інших заходів кримінально-правового характеру, не пов'язаних з позбавленням неповнолітнього волі. Обгрунтовано необхідність розробки та впровадження у практику діяльності правоохоронних органів України спеціальної системи заходів кримінально-правового характеру, спрямованих на перевиховання неповнолітніх правопорушників, яка включає заходи виховного та медичного характеру (перебування у фостерній сім'ї, медіація, пробація) та реалізацію видів покарань, передбачених чинним Кримінальним кодексом України. Наведено рекомендації щодо введеня до чинного кримінального закондавства положень про застосування запропонованих заходів кримінально-правового характеру щодо неповнолітніх (передача до фостерних сімей, медіація, пробація). Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діяльності кримінально-виконавчої служби, органів внутрішніх справ та інших органів та установ, що відповідають за виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням засудженого волі. Обгрунтовно необхідність створення служби пробації у масштабах усієї держави. Доведено доцільність значного скорочення покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк щодо неповнолітніх правопорушників. Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми організації діяльності кримінально-виконавчих комісій щодо виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням засудженого волі. Визначено місце даних структур у системі органів державної влади, охарактеризовно їх правове становище та функції. Наведено пропозиції щодо розробки проектів положень щодо регулювання діяльності кримінально-виховної інспекції та громадських інспекторів.

Розглянуто поняття "медіація", визначено принципи, підходи та структуру медіації як технології розв'язання конфліктів у підлітковому оточенні. Розкрито досвід застосування її в Україні та за кордоном.

Досліджено порядок застосування медіації у кримінальному процесі України та сформовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з метою запровадження процедури примирення.

Досліджено розвиток інституту медіації під час вирішення сімейних спорів в Україні, оскільки сімейна медіація є одним із перших і найбільш поширених видів медіації за кордоном. Здійснено порівняльний аналіз нормативного регулювання, історії розвитку та практики сімейної медіації в Англії й Уельсі, Ірландії, США та Австрії, Фінляндії й Данії, визначено позитивні аспекти можливості запозичення інституту медіації для національного права. Досліджено сучасні апробовані медіаційні технології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.7 + Х892.172 + Х893.72

Рубрики:

Правові відносини. Юридична конфліктологія

Попереднє розслідування в Україні

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Робота присвяченя комплексному науковому дослідженню питання альтернативних способів вирішення цивільно-правових спорів. Вивчено наявні в юридичній літературі класифікації способів альтернативного вирішення спорів (АВС) і встановлено, що найпрактичніше значення сьогодні має побудова системи АВС за схемою: самостійні способи АВС (без залучення незалежної особи, із залученням незалежної особи), комбіновані способи АВС (медіація-арбітраж, міні-суд, омбудсмен). Докладно охарактеризовано кожен окремий спосіб альтернативного вирішення цивільно-правових спорів і визначено критерії придатності їх застосування для вирішення окремих категорій спорів. Досліджено нормативне регулювання, місце, особливості та передумови використання альтернативних способів вирішення цивільно-правових спорів у правовій системі України.

Розглянуто особливості застосування медіації як засобу профілактики підліткової злочинності й асоціальної поведінки серед молоді. Проаналізовано принципи діяльності шкільної служби порозуміння, у якій школярі-медіатори під керівництвом координатора-психолога допомагають своїм ровесникам розв'язувати конфліктні ситуації, використовуючи медіацію та інші види відновлювальних практик.

Досліджено актуальні проблеми збирання та використання електронних доказів у кримінальному процесі. Розглянуто антитерористичні акти міжнародних організацій як підставу для трансформації вітчизняного антитерористичного законодавства. Вивчено процедуру призначення судово-економічної експертизи у кримінальних провадженнях про правопорушення, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України. Розкрито поняття "медіація" у кримінальному процесі. Проаналізовано взаємодію слідчого та прокурора на початку досудового розслідування злочинів, вчинених у сфері оподаткування. Приділено увагу пропаганді як інструменту інформаційно-психологічного тиску. Охарактеризовано структурні елементи процесу доказування в кримінальному провадженні. Розглянуто основні чинники, які зумовлюють необхідність проведення судової реформи в Україні.

В статті йдеться про господарсько-правові відповідальністі як про судове застосування санкцій до винного у вчинені правопорушення, яке посягає на господарський правопорядок. Автор притримується санкційної концепції, але вказує, що застосування відповідальності - прерогатива суду, а застосування санкцій - можливе іншими органами держави, але воно є різновидом досудового впливу на порушника, що має свої позитивні риси. Обгрунтовано введення адміністративного медіативного розгляду справ про господарські порушення.

Обгрунтовано поняття медіації, проаналізовано особливості медіативної процедури, зокрема увага приділяється підготовці та участі медіатора в переговорному процесі. Розглянуто проблеми законодавчого забезпечення медіації в Україні та окреслено шляхи їх вирішення.

Розглянуто допустимість адміністративно-правового захисту авторських прав професійними творчими спілками та проаналізоване чинне законодавство з даного питання. Автор вважає необхідним делегування таких прав творчим спілкам як прояв медіативного неюрисдикційного порядку захисту порушених прав.

Розглянуто сучасні процедури примирення, які застосовуються при вирішенні господарських спорів між суб'єктами господарювання. Наведено досвід зарубіжних держав щодо позитивних моментів процедур примирення, а також авторське бачення видів процедур примирення, які мають бути перераховані на законодавчому рівні та можливість їх застосування на практиці.

Проаналізовано напрями правового регулювання процедури медіації як сучасного методу вирішення юридичних спорів з огляду на позитивний закордонний досвід, міжнародні зобов'язання України та потребу покращання вітчизняної системи вирішення юридичних спорів. Визначено шляхи удосконалення правового регулювання процедури медіації у нашій державі.

Досліджено загальні засади запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів щодо об'єктів права інтелектуальної власності в Україні. Визначено поняття, мету, ознаки та види медіації. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання медіації в Україні та процедури медіації в національному законодавстві держав-членів ЄС.

Альтернативне вирішення спору, через посередництво, являє собою спосіб вирішення спору шляхом переговорів, у якому нейтральна особа - посередник конфлікту між протиборчими сторонами або їх представниками, допомагає їм дійти до взаємовигідної угоди з обробкою. Ця стаття є коротким викладом нотаріального посередництва, нотаріального процесу посередництва і юридичного змісту рішення, виконання виконавчого листа, виданого нотаріусом.

Проаналізовано наявні форми відновного правосуддя, розглянуто практику їх застосування, а також деякі проблемні питання їх удосконалення. Виявлено умови застосування відновного правосуддя як альтернативного засобу правового регулювання конфліктів. Встановлено, що законодавством України закладено підгрунтя для розбудови та подальшого впровадження відновного правосуддя. Виявлено, що доступність альтернативних способів реагування на кримінальне правопорушення зазнає впливу таких чинників, як особливості законодавства, розуміння суті відновного правосуддя і ставлення до нього в суспільстві тощо.

Досліджено поняття медіації у правовій доктрині й основних міжнародних правових актах. Визначено її ознаки та місце серед інших видів розв'язання спорів. Розглянуто характерні особливості медіації практику впровадження досліджуваного способу в податкову сферу, а також особливості розв'язання в такий спосіб податкових спорів в окремих країнах. Наголошено на необхідності законодавчого запровадження податкової медіації в Україні.

Досліджено такий спосіб альтернативного розв'язання господарських спорів, як медіація, сформульовано авторське визначення медіації та її переваги над судовим процесом. Виділено стадії медіації. Висловлено думку про необхідність закріплення медіації на законодавчому рівні.

Досліджено правову природу врегулювання спору за участю судді за новим цивільним процесуальним законодавством України. Проведено аналіз наукових підходів до розмежування понять "медіація" та "врегулювання спору за участю судді". Доведено, що врегулювання спору за участю судді є одним з видів (моделей) медіації.

Розкрито зміст альтернативного вирішення спорів, надано характеристику процедур примирення, показано їх місце в системі альтернативних способів і визначено, за яких обставин і з якою метою адміністративний суд може ініціювати проведення медіації та брати в ній участь.