Наведено загальну характеристику морських перевезень, показано значення фрахтових ставок. Запропоновано методику розрахунку місткості вантажних приміщень. Встановлено умови перевезень у лінійному судноплавстві, розглянуто питання формування суднової команди, визначено правовий статус капітана судна. Наведено характеристики різних видів аварій, розглянуто способи відшкодування збитків від зіткнення. Представлено відомості про морські операції, зокрема лоцманську проводку суден, рятування на морі та водолазні роботи. Визначено порядок оформлення морського страхування та перестрахування. Висвітлено історію виникнення та розвитку класифікаційних товариств і міжнародних морських організацій, зокрема Російського Морського Реєстру Судноплавства та Реєстру судноплавства України. Розглянуто міжнародні нормативні документи загального характеру. Висвітлено питання організації вантажних перевезень, показано особливості діяльності аварійно-рятувальної служби та берегової охорони. Розкрито сутність значення міжнародного морського права.

Приведена общая характеристика морских перевозок, показано значение фрахтовых ставок. Предложена методика расчета емкости грузовых помещений. Установлены условия перевозок в линейном судноплавании, рассмотрены вопросы формирования судновой команды, определен правой статус капитана судна. Приведены характеристики различных видов аварий, рассмотрены способы возмещения убытков от столкновения. Представлены сведения о морских операциях, в частности лоцманской проводке суден, спасении на море и водолазных работах. Определен порядок оформления морского страхования и перестрахования. Освещена история возникновения и развития классификационных товариществ и международных морских организаций, в частности Российского Морского Регистра Судноплавания и Регистра судноплавания Украины. Рассмотрены международные нормативные документы общего характера. Освещены вопросы организации грузовых перевозок, показаны особенности деятельности аварийно-спасательной службы и береговой охраны. Раскрыты сущность и значение международного морского права.

Проаналізовано діяльність міжнародних організацій галузі морського та річкового транспорту (МіРТ), зокрема, міжнародних не- й урядових організацій (міжнародної асоціації морських лоцманів, міжнародного морського комітету, міжнародного союзу морського страхування, міжнародного форуму морських нафтових компаній, постійної міжнародної асоціації конгресів з судноплавства). Висвітлено основні положення міжнародних конвенцій і багатосторонніх угод сфери МіРТ, зокрема, укладених у рамках Міжнародного морського комітету, Ліги Націй та ООН, Міжнародної Організації праці, Центральної комісії судноплавства, Дунайської Комісії.

Проанализирована деятельность международных организаций отрасли морского и речного транспорта (МиРТ), в частности, международных не- и правительственных организаций (международной ассоциации морских лоцманов, международного морского комитета, международного союза морского страхования, международного форума морских нефтяных компаний, постоянной международной ассоциации конгрессов по судоходству). Освещены основные положения международных конвенций и многосторонних соглашений сферы МиРТ, в частности, которые заключены в рамках Международного морского комитета, Лиги Наций и ООН, Международной Организации труда, Центральной комиссии судоходства, Дунайской комиссии.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Визначено правові й організаційні засади діяльності державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за безпекою судноплавства в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення нагляду та контролю за безпекою судноплавства. Надано характеристику юридичного складу деліктів з безпеки судноплавства. Виділено напрями вдосконалення контрольно-наглядової діяльності за безпекою судноплавства.

Проаналізовано перспективи розвитку міжнародного морського та транспортного права, безпеки судноплавства, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки. Висвітлено актульні проблеми адміністративної відповідальності транспортних органів. Охарактеризовано правовий режим міжнародних трубопроводів. Розглянуто питання правового забезпечення діяльності водного транспорту. Проаналізовано деякі аспекти тактики морських піратів. Розкрито особливості юридичної відповідальності за ядерну шкоду, завдану під час міжнародних перевезень ядерного матеріалу. Увагу приділено проблемам вдосконалення еколого-процесуального права, особливостям розслідування екологічних злочинів, ролі громадських організацій в реалізації державної політики в сфері охорони довкілля.

Проанализированы перспективы развития международного морского и транспортного права, безопасности судоходства, охраны окружающей среды и обеспечения экологической безопасности. Освещены актуальные проблемы административной ответственности транспортных органов. Охарактеризован правовой режим международных трубопроводов. Рассмотрены вопросы правового обеспечения деятельности водного транспорта. Проанализированы некоторые аспекты тактики морских пиратов. Раскрыты особенности юридической ответственности за ядерный вред, причиненный во время морских перевозок ядерного материала. Уделено внимание проблемам усовершенствования эколого-процессуального права, особенностям расследования экологических преступлений, роли общественных организаций в реализации государственной политики в сфере охраны окружающей среды.

Розкрито зміст, організаційну та правову природу системи міжнародно-правової протидії морському піратству. Проведено історико-правовий аналіз становлення піратства та протидії йому, досліджено процеси його актуалізації в сучасний період і його негативний вплив на міжнародний правопорядок. Проаналізовано міжнародно-правову регламентацію піратства у структурі незаконних актів проти безпеки судноплавства. Досліджено феномен міжнародно-правової протидії міжнародному піратству в контексті становлення системи протидії. Розкрито діяльність міжнародного співтовариства, його держав-членів, міжнародних універсальних і регіональних організацій з протидії піратству.

Запропоновано конкурентоспроможний економічний механізм реєстрації суден в Україні як систему захисту майнових інтересів суб'єктів судноплавного бізнесу й економічної привабливості функціонування й розвитку національного судноплавства. Розроблено методичні основи формування плати за реєстрацію флоту завдяки встановленню залежності між рівнем платежів за реєстрацію та віком судна, спрямовані на забезпечення омолодження флоту. Вдосконалено економічний інструментарій морської економічної науки завдяки уточненню термінів і дефініцій

Досліджено теоретичні та практичні проблеми боротьби з актами насильства, спрямованими проти безпеки судноплавства за сучасних умов. Проведено аналіз механізму імплементації міжнародно-правових норм щодо боротьби з піратством і морським тероризмом, який включає правові й інституційні засоби як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівні. Розглянуто особливості, роль і місце України у міжнародній боротьбі з піратством і морським тероризмом. Здійснено аналіз існуючих національних правових та інституційних механізмів боротьби з піратством і морським тероризмом, визначено ступінь виконання взятих Україною на себе зобов'язань відповідно до стандартів ООН у даній сфері, запропоновано авторські рекомендації щодо покращання формування механізму захисту вод Світового океану від актів насильства.

Розглянуто сутність явища "людський фактор" як обставину на морі, що пов'язана з психофізичним перевантаженням морських фахівців, а також з рівнем їх культури безпеки. Обгрунтовано доцільність подолання аварійності на флоті шляхом посилення людського ресурсу особистості моряка через звернення до самоменджменту психофізичних станів, формування вмінь свідомого психологічного самоуправління. Наведено функціональну модель стресостійкості моряка. Увагу приділено нормативно-правовим регуляторам безпеки сучасного міжнародного морського судноплавства.

Висвітлено питання створення універсальних транспортних суден і засобів океанотехніки. Проведено аналіз температурних полів за комп'ютерного моделювання зварювання пластин. Подано оцінку ефективності науково-дослідних суден на етапі концептуального проектування. Розкрито особливості побудови стохастичного диференціального рівняння бортової хитавиці моделі судна на нерегулярному хвилюванні за експериментальними даними. Висвітлено особливості розрахунку форм власних коливань квадратних пластин. Розглянуто дослідження можливостей підвищення твердості електродугових покритів накладенням електричних імпульсів. Наведено термохімічну систему утилізації низькопотенційного тепла суднових енергетичних установок на базі металогідридної технології. Викладено деякі результати експериментального дослідження реактора для термохімічної конверсії біоетанолу як альтернативного палива для судових енергетичних установок. Запропоновано шляхи застосування машинного охолодження повітря на вході суднових дизельних установок. Проведено аналіз процесів сумісного тепломасообміну під час випарного охолодження. Проаналізовано перспективи застосування на морських суднах абсорбіційних холодильних агрегатів. Досліджено проблеми інвестиційного забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування. Подано перспективні напрями розвитку систем електроживлення безлюдних телекерованих підводних апаратів. Запропоновано шляхи вдосконалення управління інноваційною діяльністю промислового підприємства. Увагу приділено обгрунтуванню вартості ремонту суднових механізмів після аварінийх випадків. Розглянуто питання міжнародно-правової регламентації праці в морському судноплавстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.526(4)1

Рубрики:

Міжнародні ріки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення класифікації морських проток, розкрито їх характері риси як глобальної проблеми сучасності. Простежено становлення й еволюцію зародження механізмів регулювання судноплавства в Чорноморських протоках. Проаналізовано міжнародно-правові та національні акти у сфері використання та регулювання судноплавства у Чорноморських протоках. Обгрунтовано необхідність чіткого юридичного закріплення за Азовським морем статусу внутрішніх вод, що належать двом державам, та визначення меж державного суверенітету України та Російської Федерації в Азовському морі та Керченській протоці.

Досліджено проблеми становлення та розвитку митних установ Півдня України на прикладі їх організації та діяльності в Таврійській губернії. Визначено, що правові засади діяльності митних установ, що наприкінці було розповсюджено на землі Таврійської губернії, це закладено ще на початку XVIII ст. Основними нормативно правовими актами, що регулювали діяльність митних установ стали митні статути, а саме - 1755 р., 24 червня 1811 р. прийнято статут митного управління з європейської торгівлі, та митний статут 1819 р. Митні установи у регіоні створені в Керчі, Феодосії, Севастополі, Балаклаві, Євпаторії, Ялті, Перекопі, Генічеську, Єніколі. Зазначено, що у різний час вони підпорядковувались Феодосійському та Керченському митним округам. На прикінці XIX ст. увійшли до Південного митногу округу з центром у Одесі. Основними напрямами діяльності митних установ Таврійської губернії були: цензурний нагляд, контроль за перетином кордону, боротьба з контрабандою, стягування акцизів, різної форми та контроль за товарами, митне та грошове регулювання, регулювання каботажного судноплавства. Окреме місце займає організація діяльності митних установ в надзвичайних ситуаціях - в ході підготовки та ведення воєн у XIX - початку XX ст. Важливу роль у діяльності митних установ зіграла утворена у 1782 р. прикордонна митна варта.

Досліджено питання правового регулювання торгівельного судноплавства в Чорноморсько-азовському регіоні. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулювали проблеми суднобудування, підготовки фахових службовців, управляння та організації роботи портів, каботажне судноплавство, міжнародні договори, володіння та експлуатації суден, безпеку судноплавства, організацію лоцманської справи, діяльність маяків, метеорологічної служби, портову нормотворчість, взаємодію портових управлінь із установами залізної дороги, питання соціального захисту портових робітників та службовців торгового флоту, діяльність комплексу торгівельного судноплавства під час Першої Світової війни. Встановлено, що довгий час проблемам розвитку та діяльності торгівельного судноплавства не приділялося належної уваги, а застосовані підходи та прийняті нормативно-правові акти не завжди моги бути використані на практиці. До 1830 р. зберігався становий підхід у праві володіння суднами. Найваживіші порти регіону практично все XIX ст. управлялися градоначальниками. Положення від 7 травня 1891 р. та від 12 червня 1901 р. змінили порядок управління портами, при цьому майже всі питання, повязані з торгівельним судноплаством, перейшли у ведення міністерства фінансів, а з 1905 р. - у міністерство торгівлі. Діяльність маяків з 1830 р. контролювало морське міністерство, а лоцманські громади мали подвійне підпорядкування - морському міністерству та цивільній владі на місцях.

Розглянуто порядок використання морських просторів і взаємодії військових кораблів з іншими суднами у мирний час, правила щодо ведення воєнних дій на морі, стандарти поводження з ворожими та нейтральними суднами та з їх екіпажами у воєнних умовах. Визначено механізми правової відповідальності за порушення правил воєнних дій на морі, правил військового судноплавства та залишення гинучого військового корабля.

Висвітлено актуальні проблеми міжнародного морського права та національного морського законодавства. Наведено результати правового аналізу Конвенції ООН про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства. Розглянуто правовий режим трудопроводів у міжнародному морському праві. Висвітлено методологічні аспекти делімітації морських просторів між Україною та Російською Федерацією у Чорному морі. Розглянуто феномен реєстрації морського судна як проблему регулювання міжнародних відносин у сфері експлуатації морських просторів. Розкрито особливості ліцензування круїзних перевезень іноземними компаніями на території України. Увагу приділено екологічним, економічним і правовим аспектам видобутку нафти та газу на шельфі Чорного моря.

Розглянуто проблеми міжнародно-правової регламентації судноплавства по міжнародних ріках. Визначено поняття міжнародної ріки та його співвідношення із суміжними категоріями міжнародного права, охарактеризовано критерії міжнародної ріки, розкрито юридичну природу права річкового проходу, досліджено типову структуру міжнародно-правового режиму річкового судноплавства. Проаналізовано механізм міжнародно-правового регулювання навігаційного використання міжнародних рік. Розкрито сутність і специфічні риси віденської та барселонської конфігурацій міжнародного річкового права. На їх основі систематизовано договірну практику держав, спрямовану на регламентацію річкового судноплавства. Висвітлено підходи до імплементації механізму міжнародно-правового регулювання навігації на міжнародних ріках. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних міжнародних угод, а також прийняття нових конвенцій в цій сфері.

Розглянуто проблему становлення та розвитку процесу забезпечення безпеки судноплавства в період збройних конфліктів. Проаналізовано історичні та сучасні фактори, що впливають на безпеку перевезень морським та річковим транспортом. Встановлено місце і роль держави в забезпеченні безпеки морських та річкових перевезень.

Розглянуто проблему безпеки судноплавства в аспекті охорони людського життя. Надано авторське визначення категорії безпека судноплавства та ризик в судноплавстві. Окреслено шляхи вдосконалення охорони життя і здоров'я людей при перевезенні водним транспортом.

Проаналізовано адміністративно-правові механізми гарантування обмеження засобів і способів ведення війни на морі для забезпечення суспільної безпеки. Визначено, що органи публічної влади повинні адміністративно-правовими засобами утримувати баланс між національними інтересами та геополітичними умовами заради збереження стану суспільної безпеки. Режим суспільної безпеки має бути підтриманий, зокрема, й можливістю силового примусу інших сторін до правопорядку.