Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Автор забезпечує поступ теорії права за допомогою вдосконаленого аналізу характерної структури тієї чи іншої системи внутрішньодержавного права та кращого розуміння таких різних, але пов'язаних між собою соціальних явищ, як право, примус і мораль. Характеризуються закони, команди та накази, висвітлюється зміст законів, сфера їх застосування та види походження. Розглядається право як примусові накази, як об'єднання первинних і вторинних правил. Досліджуються основи правової системи, а також формалізм і скептичне ставлення до правил. Аналізуються принципи справедливості, моральні та юридичні зобов'язання, природне право та правовий позитивізм, юридична чинність та моральна цінність. Висвітлюються особливості міжнародного права.

Запропоновано методику виявлення незаконних операцій, що базується на кількісній оцінці ступеня "підозрілості" тієї або іншої трансакції.

Предложена методика выявления незаконных операций, которая базируется на количественной оценке степени "подозрительности" той или иной трансакции.

The technique of revealing of illegal operations which is based on a quantitative estimation of a degree of "suspiciousness" of this or that transaction is offered.

Розглянуто основні методи збирання, обробки та аналізу масових статистичних даних, зокрема, статистичне спостереження, зведення та групування, статистичні таблиці та графіки, середні та відносні показники, прийоми аналізу рядів динаміки, а також індексний, вибірковий, дисперсійний та кореляційний методи аналізу. Наведено стислі теоретичні відомості, методичні вказівки та розв'язання типових задач, у яких розглянуто методику та техніку розрахунку різних статистичних характеристик, показників та їх систем, що дає змогу дати всебічну характеристику стану та розвитку тієї чи іншої правової галузі.

Рассмотрены основные методы сбора, обработки и анализа массовых статистических данных, в частности, статистическое наблюдение, сведение и группирование, статистические таблицы и графики, средние и относительные показатели, приемы анализа рядов динамики, а также индексный, выборочный, дисперсионный и корреляционный методы анализа. Приведены краткие теоретические сведения, методические указания и решения типовых задач, в которых рассмотрены методика и техника расчетов разных статистических характеристик, показателей и их систем, что дает возможность дать всестороннюю характеристику состояния и развития той или иной правовой отрасли.

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано особливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в

Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. Зазначено, що у суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.

На основі широкого кола архівних джерел, переважна більшість яких введена до наукового обігу вперше, висвітлено комплекс питань щодо створення української державності на початку XX ст. Вперше зроблено спробу дослідження передумов, конкретних шляхів і методів, результатів організації мережі української влади на Херсонщині за часів Центральної Ради. Розглянуто та оцінено конкретні кроки українських організацій з метою створення влади Української Народної Республіки в південно-західному регіоні України у протистоянні з іншими політичними силами. Досліджено особливості політики Центральної Ради у різних сферах політичного, громадського, культурного та військового життя губернії. Вперше розглянуто діяльність органів місцевого самоврядування у площині стосунків центр-регіон, проаналізовано причини та наслідки стрімкого зростання впливу Центральної Ради у Херсонській губернії. Показано зростання чисельності тієї частини населення, що підтримувала діяльність Центральної Ради та її місцевих органів.

Досліджено поняття публічної послуги, узагальнено її розуміння в науці та практиці. Визначено поняття й ознаки дозвільної послуги та її місце серед інших публічних послуг. Проаналізовано чинне в Україні законодавство, яке регулює порядок надання дозвільних послуг, встановлено ознаки адміністративно-правових відносин у сфері надання дозвільних послуг на основі загальних ознак адміністративно-правових відносин, конкретизовано їх відповідно до специфіки тієї сфери, у якій вони виникають. На основі комплексного дослідження запропоновано класифікацію дозвільних послуг, які надаються суб'єктами публічної адміністрації, та з'ясовано сутність й особливості дозвільних процедур у сфері забезпечення окремих напрямків національної безпеки. Особливу увагу приділено адміністративній відповідальності та механізму застосування адміністративних стягнень за вчинення правопорушень у сфері надання дозвільних послуг, який регулюється поряд із Кодексом України про адміністративні правопорушення іншими нормативними актами, більшість із яких є незаконними, та мають відомчу спрямованість, що ускладнює процедуру їх реалізації.

Досліджено еволюцію категорійного осмислення свободи, рівності, справедливості, праці в історії філософії права, релігійних та етико-ідеологічних систем, предметно-методичні засади філософії трудового права як галузі філософського права, трудові правовідносини в нормативно-догматичному та нормативно-критичному дискурсі, синергетичний підхід як антитезу позитивістського редукціонізму й етицизму природного права в розумінні трудового права та трудових правовідносин. Встановлено та доведено, що аксіологічні градації домінування тієї чи іншої цінності можуть бути визначені за умовної тринарної шкали, на крайніх полюсах якої розміщено відповідні аксіологічні екстремуми, що не дають змоги досягти оптимуму в трудових правовідносинах, а між ними - певна точка оптимуму, досягнення якої є бажаним з погляду балансування між свободою, рівністю та справедливістю в трудовому праві з погляду законодавця.

Проаналізовано існуючі ефективні форми одержання державної охорони упаковки як об'єкта права інтелектуальної власності у вигляді промислового зразка, винаходу (корисної моделі), знаку для товарів і послуг та авторського права. Досліджено доцільність та особливості одержання тієї або іншої форми державної охорони в межах чинного законодавства.

Подано постатейний аналіз положень Цивільного кодексу України з урахуванням останніх змін і доповнень станом на 01.05.2012 р. (загалом 1308 Статей). Зроблено акцент на практичному аспекті застосування норм Цивільного кодексу з урахуванням особливостей тієї сфери суспільних відносин, якої вони стосуються. Висвітлено основні положення Цивільного кодексу України, загальні положення про фізичну та юридичну особу, підприємницькі товариства, об'єкти цивільних прав, майно, про правочини, особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, право власності, авторське право, право інтелектуальної власності, зобов'язальне право, поняття про договір, окремі види зоов'язань, зокрема, договірні та ін.

Розкрито предмет, завдання та теоретико-методологічні аспекти курсу, його базові поняття та місце в підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері державного управління. Визначено вплив геополітичного та географічного положення України на українське державотворення та державне управління. Розглянуто специфічні особливості функціонування державного апарату в різні періоди історії України залежно від перебування її земель у складі тієї чи іншої держави. Надано відомості про державний устрій та органи управління Кіммерії, Скіфії та Сарматії, грецьких міст-держав Північного Причорномор'я, Антского царства. Розкрито державний устрій та управління в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві, на українських землях у період їх входження до складу Литви та Польщі, Російської та Австрійської імперій. Висвітлено організацію державної влади та козацького самоврядування на Запорозькій Січі та в часи Гетьманства. Простежено відновлення української державності та формування органів управління в період визвольних змагань 1917 - 1920 рр., встановлення радянської системи управління в Україні, реформування органів державної влади й управління за умов здобуття незалежності держави.

Досліджено підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування. Враховуючи ситуації вирішення кримінально-правового конфлікту, процесуальні особливості функції кримінального переслідування, а також правові наслідки застосування тієї чи іншої підстави закриття кримінальної справи, сформульовано поняття процесуального рішення про закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення підстав і порядку закриття кримінальної справи органами досудового розслідування. Розглянуто особливості класифікації підстав закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування.

Проаналізовано стан психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів на матеріалі провідних профільних вищих навчальних закладів України. Розглянуто зміст дисциплін "Юридична психологія", "Психологія прокурорської діяльності", "Еристика", які вивчаються у закладах Міністерства внутрішніх справ України. Акцентовано на важливості досвіду Одеської національної юридичної академії, де на високому організаційно-методичному рівні відбувається практична підготовка майбутніх юристів в "Юридичній клініці" - сучасній прогресивній і ефективній формі практичного навчання. Висвітлено результати опитування, проведеного серед юристів-практиків, яке підтвердило їх гостру потребу в психолого-педагогічних знаннях і засвідчило, що у вищому навчальному закладі майбутні спеціалісти не одержують тієї педагогічної підготовки, яка необхідна їм у практичній діяльності. Зазначено, що одержані результати є підставою для використання методу ретроспекції в подальшому вирішенні теоретико-прикладних проблем підготовки майбутніх юристів.

Проанализировано состояние психолого-педагогической подготовки будущих юристов на материале ведущих профильных высших учебных заведений Украины. Рассмотрено содержание дисциплин "Юридическая психология", "Психология прокурорской деятельности", "Эристика", которые изучаются в учреждениях Министерства внутренних дел Украины. Отмечена важность опыта Одесской национальной юридической академии, где на высоком организационно-методическом уровне происходит практическая подготовка будущих юристов в "Юридической клинике" - современной прогрессивной и эффективной форме практического обучения. Освещены результаты опроса, проведенного среди юристов, который подтвердил их острую потребность в психолого-педагогических знаниях и показал, что в высшем учебном заведении будущие специалисты не получают той педагогической подготовки, которая необходима им в практической деятельности. Указано, что полученные результаты дают основание для использования метода ретроспекции в дальнейшем решении теоретико-прикладных проблем подготовки будущих юристов.

The state of psychological and pedagogical training of future lawyers on the material of the leading higher educational establishments of Ukraine. The content of courses, Legal Psychology, ДPsychology of prosecutorial activitiesФ, ДeristicФ who studied in the establishments of the Ministry of Internal Affairs. Highlighted the experience of the Odessa National Law Academy, where a high level of organizational and methodical is the practical training of future lawyers in the ДLegal ClinicФ Ц a modern progressive and effective form of practical training. Highlights the results of a survey of lawyers, who confirmed their dire need for psychological and pedagogical knowledge and showed that in higher education, future professionals do not get the teachertraining they need in practice. Indicated that the results provide a basis for the use of retrospective method in taking the theoretical and applied problems of training future lawyers.

З юридичної точки зору досліджено питання нормативно-правового регулювання релігійних відносин у період християнізації Київської Русі; розкрито роль основних фундаментальних нормативно-правових актів і пам'яток тієї доби у сфері забезпечення та реалізації релігійних відносин; зроблено висновок про значення запровадження християнства в Київській Русі.

Проаналізовано наукові погляди щодо інституту виправдання, його співвідношення з інститутом реабілітації. Сформульовано авторські визначення "виправдання", "право особи на виправдання", "виправдувальний вирок", "виправдувальні підстави", "право особи на реабілітацію", "реабілітація", визначено їх ознаки і змістове навантаження. Досліджено процеси виникнення і становлення виправдання як правового явища. Охарактеризовано його законодавче регулювання, виявлено основні проблеми щодо гарантування права особи на виправдання на практиці та наведено пропозиції щодо удосконалення Кримінального процесуального кодексу України. Запропоновано розглядати виправдання як засвідчення невинуватості обвинуваченого (підозрюваного) не лише виправдувальним вироком суду, а й іншими процесуальними рішеннями, що констатують невинуватість особи. Зважаючи на виключну стабільність виправдувальних вердиктів присяжних у системі загального права, рекомендовано змінити наявну модель суду присяжних в Україні на класичну, а також запровадити окреме процесуальне рішення для суду присяжних (вердикт присяжних) та надати йому тієї ж остаточності, що і в державах загального та континентального права.

На основі існуючих в українській та зарубіжній юридичній науці підходів до сучасної інтерпретації верховенства права (ВП) з'ясовано природу цього феномену відповідно до кожного з них і виявлено переваги та проблемні моменти таких підходів. Узагальнено існуючі нині підходи до інтерпретації ВП та класифіковано їх. З'ясовано сутність феномену ВП, а також його співвідношення з іншими суміжними явищами в межах кожної з розглянутих інтерпретацій. Встановлено переваги й проблемні моменти кожного з цих підходів (зокрема з огляду на можливі практико-прикладні наслідки застосування тієї чи іншої інтерпретації ВП). На основі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення існуючих тлумачень ВП.

Уперше в межах науки теорії держави та права на основі системного підходу здійснено комплексне дослідження демократичної трансформації права за сучасних трансформаційних умов розвитку суспільства. Обгрунтовано твердження, що від витоків права залежить розвиток права як соціального феномену тієї правової системи, що їх відображатиме. Визначено, що категорія "механізм зближення національних правових систем" є похідною від категорії "механізм взаємодії правових систем", яка знаходить прояв у контексті різноманітних форм взаємопроникнення правових систем. Досліджено теоретико-правові аспекти прояву принципів права, форм і джерел права, правових перетворень у сучасних правових системах, еволюцію права за умов глобалізації тощо.

Досліджено діяльність Верховного Суду України в частині повноважень з перегляду судових рішень у кримінальних справах. Обгрунтовано необхідність надання Верховному Суду України повноваження з перегляду рішень вищих спеціалізованих судів з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстранції однієї та тієї самої норми процесуального права. Досліджено правовий статус Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції, розглянуто підстави для перегляду ним судових рішень. Визначено строки, коло суб'єктів та особливий порядок подання заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України. З'ясовано порядок підготовки та розгляду ним кримінальної справи. Внесено науково-обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування з досліджуваних питань.

З поширенням процесу глобалізації все більше контрактів укладається між компаніями з різних країн. Відповідно, у ситуації, що склалася, збільшується і кількість випадків порушення та розірвання контрактів. Така тенденція послужила причиною написання цієї статті, мета якої з'ясувати, чиї повноваження дозволяють вирішувати спори, пов'язані з розірванням подібних контрактів, і до якої міри такі суперечки можуть бути вирішені. У ході підготовки було проаналізовано досвід України, Росії та країн Європейського Союзу, зокрема Великобританії (загальне право) та Франції (романо-германська правова сім'я). Встановлено, що важлива роль відведена сторонам спору, але вона залежить і від фази процесу. Також важливими зовнішніми ключовими фігурами є суддя чи арбітр. Повноваження кожної зі сторін залежать від місцевого законодавства, а також прийнятої угоди. Тому порушення і розірвання договору є однією з основних проблем, з якою можуть зіткнутися сторони договору. Для подальшого дослідження цікавим є питання про те, яка зі сторін одержує переваги, опираючись на законодавство тієї чи іншої країни, включеної в дане дослідження.