Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Висвітлюється реальний стан книговидавничої справи в Україні від автора до споживача книжкової продукції. Аналізується українська законодавча і нормативна база з питань, що стосуються книги та її долі в державі, а також відповідність цієї бази зобов'язанням, взятим на себе Україною, як членом ООН і Ради Європи. Представлено рекомендації для органів законодавчої і виконавчої влади України для вироблення ними рішень по виходу українського книговидання і книгорозповсюдження з кризового стану та виконання міжнародних зобов'язань України в цій сфері. Розглядається книжкове законодавство в Європі та світі, шляхи і засоби захисту авторських прав у Західній та Східній Європі, Флорентійська угода і її реалізація в Європі та ін.

Розглядаються методологічні, організаційні та кваліфікаційні засади культури державного управління на вищому й місцевому рівнях на прикладах Президента, Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра України та голів місцевих адміністрацій. Пропонується організаційна характеристика їхнього управлінського статусу, що органічно пов'язано з Конституційним визначенням повноважень, з Регламентом роботи Верховної Ради України і Законом України "Про державну службу". Автори доводять, що гарантії необхідного Україні рівня культури вищих посадових осіб і посадових осіб регіонального рівня закладені саме в документах, що аналізуються, оскільки в них має бути точно розрахований статус, компетенція, функціональне навантаження кожного з них для того, щоб, принаймні на їхньому рівні, була досить переконливо представлена українська правова держава, яка вже досконалістю своїх організаційно-правових механізмів створює умови для безпомилкової управлінської діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш121(4Укр) + Х2(4Укр33)51-512.9

Рубрики:

Мовна політика

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглядаються особливості концепції державного суверенітету та її втілення у Декларації незалежності США, принципи кримінального права, правове урегулювання працевлаштування іноземців в Україні, міжнародне співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю, проведено порівняльний аналіз конституційного ладу виконавчої влади України та Грузії. Висвітлюються напрямки розвитку банківських послуг в Україні, шляхи становлення національної економіки України, операції з цінними паперами на українській біржі, позитивні та негативні наслідки грошової реформи, деякі актуальні питання подолання економічної кризи в Україні. Характеризується діяльність Міжнародного валютного фонду на Україні, сучасний стан та перспективи розвитку торгівельно-економічного співробітництва України з Угорщиною, Польщею, Японією, Словацькою Республікою та іншими країнами. Аналізується сучасна українська журналістика, правовий статус іноземців в Україні, гарантії забезпечення прав та свобод громадянина в Україні тощо.

Простежується поєднання функцій навчального, перекладного і термінологічного типів словників на матеріалі лексики, актуальної у навчальному курсі для юристів "Ділова українська мова", а саме: юридичної, військової, ділової. Найуживаніші в професійній документації співробітників органів внутрішніх справ терміни, термінологічні словосполучення та усталені словесні конструкції ділової мови подано у відповідності до сучасних норм порівнюваних близькоспоріднених національних мов (російської та української).

Анотований покажчик змісту наукових праць українських правників, які працювали на еміграції в Чехо-Словацькій республіці: в Українському Вільному Університеті в Празі, Українській Господарській Академії в Подєбрадах, Українському Високому Педагогічному інституті ім. М.П.Драгоманова, в Українському Технічно-Господарському Інституті, в Польщі: в Українському Науковому Інституті в Варшаві, в Німеччині: в Українському Науковому Інституті в Берліні в період 1921-1940 рр. Включено праці, які видавалися українською, польською, чеською, англійською та французькою мовами та були опубліковані в ЧСР, Україні, Польщі, Австрії, США, Франції, Німеччині та інших країнах. Тематика анотованих робіт - теорія і філософія права, історія держави і права, Римське право, канонічне право, конституційний процес, міжнародне публічне право, правнича публіцистика та ін.

З позицій новітніх знань і досягнень науки і передового досвіду юридичної практики відображено сучасний стан правової деонтології та показані шляхи її пріоритетного розвитку. Простежується зміст службового обов'язку юриста, особливо його внутрішнього імперативу з новітніх позицій сьогодення. Йдеться мова про право і юриспруденцію, законність і правопорядок, юридичну професію і правову діяльність (освітянську, наукову, практичну), вищу юридичну освіту і правову науку, про законодавчу, виконавчу і судову владу та правоохоронні органи, правозахисні організації і юридичні громадські установи та об'єднання. В роботі сконцентрована увага на висвітленні і визначенні професії фахівця-правознавця шляхом формулювання алгоритмів, моделей і рекомендацій для оволодіння нею. З урахуванням положень Конституції України (1996) висвітлюється оригінальний підхід авторів щодо періоду реформ в Україні.

Розглянуто завдання правової науки в країнах із перехідною економікою щодо формування національних галузей права та законодавства, що зумовлено розвитком засад громадянського суспільства і побудовою такого правового поля, котре забезпечувало б трансформацію цих країн у сукупність цивілізованих демократій. Таким чином, мова повинна йти про розробку правової доктрини країн із перехідною економікою, яка б відповідала сучасним економічним, соціальним та іншим прогресивним реаліям життя суспільства, ресурсним можливостям цих країн, підвищенню ефективності їх використання для забезпечення духовного та фізичного здоров'я нації, побудови правової держави, успішної боротьби із злочинністю. Простеженотакож нормативні засоби, що значною мірою нейтралізують негативні обставини, притаманні правозастосовному процесу в Україні.

Розглянуто ситуацію, яка склалася в галузі нелегальної імміграції в Україну. З метою її поліпшення проаналізовано сучасну міграційну політику України. Запропоновано методи та напрями вирішення соціальних та правових проблем, що мають місце у вказаній галузі за допомогою удосконалених сучасних методик роботи державної митної служби України, інших українських і зарубіжних органів державного управління. Охарактеризовано розвиток імміграційних процесів в Україні до 1990 р., становлення та розвиток державних органів управління, які забезпечують регулювання міграційних процесів в Україні. Висвітлено координацію діяльності органів державного управління з питань додержання режимів на державному і митному кордонах України. Викладено правові основи регулювання міграційних процесів в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано сучасні імміграційні течії в Україні, проведено соціологічне опитування нелегальних іммігрантів в Україні. Досліджено вплив нелегальної імміграції на стан національної безпеки в Україні. Наведено класифікацію міжнародної міграції. Визначено деякі аспекти імміграційної політики Канади, структуру органів виконавчої влади США з питань контролю за імміграцією а також шляхи удосконалення та розвитку міграційного інституту в Україні.

Розглянуто питання підготовки адаптованої моделі спеціаліста-економіста з поглибленою правовою підготовкою на прикладі роботи Харківського гуманітарного інституту "Народна українська академія". Зазначено, що навчальний план підготовки спеціаліста з економіки чи права, розрахований на 5 років, включає в себе нормативний перелік дисциплін, які вивчаються, необхідних і достатніх для підготовки фахівців за одним з обраних напрямків. Включення до нього додаткових навчальних дисциплін, в певному обсязі, дозволяє говорити про підготовку так званого "подвійного спеціаліста" в одній особі, але потребує збільшення сумарного часу на його підготовку як мінімум до 7 років, що неможливо через фінансові труднощі. Проблему "подвійної спеціальності" досліджено через співвідношення держави та права в цілому та економіки і права зокрема, з позицій історичного досвіду. Наголошено, що цінність отримуваної економічної освіти як капітального блага залежить, в першу чергу, від можливостей наступної професійної кар'єри як головного фактора ринкової вартості знань і кваліфікації, набутих у процесі навчання. Запропонована модель підготовки спеціалістів грунтується на зв'язку базисних і вторинних професійних навичок через фундаменталізацію навчання, тобто засвоєння основ сучасних природничих і соціальних наук з метою формування навичок самостійного професійного економіко-правового аналізу власної діяльності. Фундаментальне навчання трактовано також як процес формування здібності до безперервної освіти.

До статті додано навчальний план підготовки спеціалістів факультета "Бізнес-управління".

Робота присвячена актуальній проблемі в історії українського державотворення - аналітичному і систематизованому опису розвитку української державності в XVI-XVIII ст. через порівняння принципів устрою козацької християнської республіки та Української держави за Конституцією Пилипа Орлика. Розглянуто устрій державних утворень у контексті сучасних теоретико-правових концепцій про форму правління з метою з'ясування спільного та специфічного.

Розглянуто проблеми розвитку методології історичної науки, формування української державницької ідеї. Визначено світські та сакральні елементи структури Хазарського каганату. Проаналізовано державну політику царизму щодо розвитку промисловості України у другій половині ХІХ ст., а також зроблено порівняльний аналіз кадрової політики в освіті доби Центральної Ради (1917 - 1918 рр.) та періоду Радянської влади (1927 - 1929 рр.).

Висвітлено основні етапи історії Української державності від найдавніших часів до сучасності. Проаналізовано державотворчу діяльність українського народу в ході його історичного розвитку. Охарактеризовано державницьку ідею, на яку спиралось українство в боротьбі за створення власної держави, а також її роль у формуванні суспільно-політичної думки в України.

Висвітлено історію національної філософії права під онтологічним кутом зору. Введено у науковий обіг нові імена, факти, надано їх інтерпретацію. Розглянуто предмет, принципи, функції філософії права. Здійснено філософсько-правове обгрунтування онтології людини та національної держави.

Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

Наведено перелік наукових досліджень і розвідок, науково-популярних публікацій, офіційних документів, підручників, книг, брошур, авторефератів дисертацій, статей з журналів, збірників, тез наукових конференцій, рецензій, депонованих рукописів, присвячених історії національного державотворення у 1917 - 1920 рр.

Здійснено спробу комплексно дослідити всі форми державності України періоду визвольних змагань 1917-1920 рр.: Українську Народну Республіку доби Української Центральної Ради і часів Директорії, гетьманську Українську Державу, Західно-Українську Народну Радянську Республіку. Кожну з названих форм автори розглядають як невід'ємну складову частину українського спільного національного досвіду. На основі принципів об'єктивності й історизму, враховуючи досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, висвітлюються складні події та явища в період формування української державності, а також альтернативи суспільно-політичного розвитку в Україні.

Розглянуто актуальні проблеми дослідження ідейних засад соборницького процесу, історичного досвіду боротьби за об'єднання етнічних українських земель, різних гілок українського народу в єдиній державі. Особливу увагу приділено висвітленню періодів Української революції та Другої світової війни, коли відбувались найсуттєвіші зрушення у досягненні єдності українства. Проаналізовано важливі питання вивчення сучасного стану розвитку незалежної соборності української держави.

Викладено міркування про проблеми легітимності влади С.Петлюри в добу Директорії УНР. Увагу зосереджено на питанні обрання Петлюри до складу Директорії, обставинах зайняття ним посади її голови. Спростовано звинувачення стосовно С.Петлюри в узурпації державної влади.