Проаналізовано досягнення криміналістичної науки у розкритті злочинів. Описано психологічні прийоми під час відтворення окремих слідчих дій. Наведено критерії припустимості застосування психологічних прийомів у розслідуванні злочинів. Висвітлено психолого-кримінологічні аспекти емоційних станів, кримінально-правове значення афекту, описано його види, зокрема, патологічний, фізіологічний та аномальний.

Проанализированы достижения криминалистической науки в раскрытии преступлений. Описаны психологические приемы при восстановлении отдельных следственных действий. Приведены критерии допустимости применения психологических приемов при расследовании преступлений. Освещены психолого-криминологические аспекты эмоциональных состояний, криминально-правовое значение аффекта, описаны его виды, в частности, патологический, физиологический и аномальный.

Здійснено комплексне наукове дослідження проблем кримінальної відповідальності за посягання на життя та здоров'я особи, вчинені у стані душевого хвилювання за кримінальним правом України. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки складів злочинів, передбачених ст. 116, 123 КК. Розкрито суть поняття "сильне душевне хвилювання", здійснено співвідношення понять "сильне душевне хвилювання" і "фізіологічний афект", запропоновано у ст. 116, 123 КК термін "сильне душевне хвилювання" замінити терміном "фізіологічний афект". Досліджено підстави та причини виникнення фізіологічного афекту. Охарактеризовано особистість потерпілого й особи, яка вчинила посягання на життя та здоров'я особи у стані сильного душевного хвилювання. На підставі одержаних результатів розроблено науково обгрунтовані пропозиції з метою вдосконалення кримінального законодавства України, яке передбачає відповідальність за посягання на життя та здоров'я особи, вчинені у стані сильного душевного хвилювання.

Визначено сутність поняття ідеальних слідів (ІС) у криміналістиці, розкрито закономірності їх формування. Висвітлено філософський, психологічний і кримінологічний аспекти розуміння ІС. Проаналізовано психо-фізіологічний механізм формування ІС. Увагу приділено питанням вилучення ІС за допомогою науково-технічних засобів. Визначено наукові засади формування тактичних прийомів актуалізації ІС, розкрито проблеми систематизації та класифікації даних прийомів.

Определена сущность понятия идеальных следов (ИС) в криминалистике, раскрыты закономерности их формирования. Освещены философский, психологический и криминологический аспекты понимания ИС. Проанализирован психо-физиологический механизм формирования ИС. Уделено внимание вопросам извлечения ИС с помощью научно-технических средств. Определены научные основы формирования тактических приемов актуализации ИС, раскрыты проблемы систематизации и классификации данных приемов.

Мережі грають все більш важливу роль в житті та діяльності людини, як в критичних професіях (авіація, енергетика, військова справа тощо), так і в повсякденному житті (домашні комп'ютери, освіта, відпочинок). Взаємодія між людиною й іншими елементами системи людина-машина змінилася, тому що засоби діяльності та середовище співпадають в інформаційному середовищі. Інтеграція систем людина-техніка-середовище досягла нового рівня потреб безпеки. Проаналізовано особливості інформаційного суспільства в ставленні людини і відповідних змінах у сфері людського чинника/ергономіки: інформація стає інструментом, метою, змістом і навколишнім середовищем людської діяльності; вона стає частиною людської природи і це робить людину незахищеною; психо-фізіологічний стан людини стає не тільки основою ефективної роботи, а об'єктом управління і підтримки, а витрати зусиль на безпеку людини повинні бути частиною інформаційного середовища; мережне середовище стає самостійним актором в людській діяльності. Обговорено проблеми і завдання кібер-безпеки, що виникають по відношенню до людини, яка живе і працює в інформаційному світі, а також види небезпек, що виникають у мережах, і людський вимір проблем кібер-безпеки.

Сети играют все более важную роль в жизни и деятельности человека, как в критических профессиях (авиация, энергетика, военное дело и т.д.), так и в повседневной жизни (домашние компьютеры, образование, отдых). Взаимодействие между человеком и другими элементами системы человек-машина изменилась, так как средства и среда совпадают в информационной среде. Интеграция систем «человек-техника-среда» достигла нового уровня безопасности. Проанализированы особенностей информационного общества в отношении человека и соответствующих изменениях в сфере человеческого фактора/эргономики: информация становится инструментом, целью, содержанием и окружающей средой человеческой деятельности; она становится частью человеческой природы и это делает человека незащищенным; психофизиологическое состояние человека становится не только основой эффективной работы, а объектом управления и поддержки, а затраты усилий на безопасность человека должны быть частью информационной среды; сетевая среда становится самостоятельным актером в человеческой деятельности. Рассмотрены проблемы и задачи кибер-безопасности, возникающие по отношению к человеку, живущему и работающему в информационном мире, а также виды опасностей, возникающих в сетях, и человеческое измерение проблем кибер-безопасности.

Networks play more and more important role for human life and activity, both in critical occupations (aviation, power industry, military missions etc.), and in everyday life (home computers, education, leisure). Interaction between human and other elements of human-machine system have changed, because they coincide in the information habitat. Human-system integration has reached new level of defense needs. The paper will introduce features of information society in respect of a human and corresponding changes in HF/E: (1) information becomes a tool, goal, mean and environment of a human activity, (2) it becomes a part of the human nature and this makes him/her unprotected, (3) human psycho-physiological status becomes not only a basis of effective performance, but an object of control and support, and means of a human security and safety should be a part of information habitat, (4) networking environment becomes an independent actor in a human activity. Accompanying cyber-security challenges and tasks are discussed, as well as types of networking threats and Human View regarding the cyber security challenges.

Проведено аналіз законодавчих змін щодо визначення приводів, які викликають сильне душевне хвилювання. Звернуто увагу на те, що в психології такі поняття, як фізіологічний афект та сильне душевне хвилювання, не ототожнюються і співвідносяться між собою як частина та ціле. Зазначено, що первісні редакції п. 7 ч. 1 ст. 66, ст. 116 та ст. 123 чинного Кримінального кодексу України (КК) загалом відповідали підходу, який панує у психології. Констатовано, що, попри численні пропозиції щодо збереження такого підходу і необхідності подальшої диференціації сильного душевного хвилювання, зокрема, шляхом введення до тексту КК поняття фізіологічного афекту, вітчизняний законодавець зайняв прямо протилежну позицію, уніфікувавши як приводи, що викликають сильне душевне хвилювання, так і саме поняття цього емоційного стану. Проаналізовано поняття жорстокого поводження, яке принижує честь і гідність особи. Підкреслено, що жорстоке поводження не охоплює собою заподіяння тілесних ушкоджень, а також дії, які полягають в одиничному фізичному впливі на потерпілого, та полягає лише в такому насильстві, яке має тривалий, багаторазовий характер і демонструє певне ставлення до потерпілого з боку винного. Аналогічний характер має і поводження, що принижує честь і гідність особи, якому теж притаманні систематичність, тривалість, постійність образ, глумління, цькування, причіпок, зрад, переслідувань тощо. Зазначено, що передумовою поводження є наявність певних відносин (будь-яких за характером), що зумовлюється навіть етимологією цього слова. Ставиться під сумнів обгрунтованість виокремлення такого зовнішнього збудника, як системний характер поводження, оскільки воно іншим не буває за визначенням. Зроблено висновок, що запропоновані законодавцем зміни є невдалими, оскільки вони штучно звужують сферу застосування норм, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 66, ст. 116 та ст. 123 КК України та породжують між ними суттєві внутрішні суперечності.

Розглянуто психологічні й правові аспекти такого різновиду афекту, як кумулятивний фізіологічний афект. Порівняно застосування цього поняття у правовій традиції різних країн, проаналізовано різні його трактування та елементи і вибудувано власну струнку теоретичну основу для застосування цього поняття в юриспруденції та кримінальному праві. Проаналізовано врахування цього феномену в сучасній українській правозастосовній практиці й запропоновано новий підхід щодо проведення судово-експертного дослідження, який дасть змогу встановити наявність стану кумулятивного фізіологічного афекту в підозрюваного на момент вчинення злочину.

Досліджено проблему психофізіологічних механізмів регуляції функціональних станів співробітників правоохоронних органів (правоохоронців). Проведено теоретико-емпіричне дослідження психофізіологічних механізмів регуляції функціональних станів правоохоронців. Представлено теоретичне обґрунтування наукових підходів у визначенні психофізіологічних механізмів регуляції функціональних станів правоохоронців після стресу. Розроблено концепцію комплексної психофізіологічної регуляції функціональних станів правоохоронців після стресу та програму її практичного впровадження в правоохоронних організаціях МВС України. У концепції правоохоронця розглянуто не тільки як фахівця, що працює в екстремальних умовах, а й як людину та особистість. Установлено, що дія комплексної психофізіологічної регуляції функціональних станів правоохоронців після стресу ґрунтується на взаємних зв'язках: морально-психологічних, психофізіологічних, фізіологічних (біологічних) і трьох базових формах прояву психічних явищ людини: психологічних пізнавальних процесах, функціональних станах та індивідуальних властивостях особистості. Базовими для регуляції є функціональні стани. Розкрито дію психофізіологічних механізмів регуляції функціональних станів правоохоронців, які приводять всі три рівня (морально-психологічний, психофізіологічний та фізіологічний) до максимально можливої рівноваги (внутрішнього гомеостазу). Доведено, що комплексне застосування індивідуально підібраних технік дихання, фітоаромабальзамів, акупресури до початку психологічних методів впливу (консультації, бесіди, тренінгу) знижує опір, емоційну напруженість, тривожність, агресивність і тим самим економить час та зусилля для подолання неусвідомленого психологічного опору і зменшення інтенсивності проявів захисних психологічних механізмів у правоохоронців. Констатовано статистично достовірні, швидкі та пролонговані позитивні зміни показників психологічного і фізіологічного рівня функціональних станів правоохоронців: самопочуття, активності, настрою, зниження агресивності, нормалізації рівня тривожності, врівноваження автономної нервової системи, адаптаційного потенціалу, збереження резервів серцево-судинної системи під час застосування розроблених авторкою і затверджених сангігієнічним висновком МОЗ України композицій ефірних олій в аромабальзамах, які мають властивості до врівноваження стану гомеостазу і у 80% випадках були обрані більшістю учасників емпіричного дослідження.

Установлено, що під правовою конструкцією "невідповідність за станом здоров'я працівника" слід розуміти фізіологічний стан останнього, який перешкоджає виконувати йому свою трудову функцію, що пов'язано не тільки з наявністю в нього певного хронічного або стійкого захворювання, а саме з неможливістю продовжувати доручену роботу за конкретною функцією внаслідок виявлених і встановлених протипоказань. Доведено, що підставою для розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не в змозі належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки або ж їх якісне виконання протипоказано за станом здоров'я, що підтверджено висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), згідно з яким трудівника визнано інвалідом і йому рекомендовано іншу роботу. Розглядаючи такий трудовий спір, суд має встановити, чи страждає працівник на підтверджену висновком МСЕК хворобу, яка перешкоджає йому продовжувати покладені на нього функції. Висновки ЛКК не можуть служити підставою для звільнення людини праці за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, позаяк не містять застережень щодо непридатності працювати їй за певним фахом, а лише містять інформацію щодо захворювань, які мають тимчасовий характер, причому без зазначення повної або часткової сталої втрати працездатності. Підґрунтям для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України виступають або фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не в змозі як слід виконувати покладені на нього трудові обов'язки, або ж стійке порушення функцій організму, визнання працівника інвалідом і наявність протипоказань щодо продовження ним трудової діяльності, підтверджені довідкою медико-соціальної експертної комісії. Інші медичні документи, що свідчать про неможливість особи виконувати роботу за станом здоров'я (без установлення групи інвалідності), зумовлені сталим порушенням функцій організму, не можуть бути підставою для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України.