Рассмотрены концепции политического государства и права Древнего Востока, стран античного мира, древнего Рима. Освещена история римского права. Представлены материалы по вопросам раннефеодального государства и права, сословно-представительной монархии в странах западной Европы и Московии, абсолютной монархии в России и странах западной Европы, государства и права Франции XVIII - XIX ст., буржуазной Англии, США (XVIII - XIX ст.), развития государственно-правовых институтов государств западной Европы и США в первой половине XX ст., установления фашистских режимов в Германии и Италии, особенностей фашизма в Японии и др.

Досліджено проблему солідарності та солідаризму, що є найактуальнішою для сучасної України. Визначено сутність держави. Розглянуто вчення Католицької церкви про постання держави. Охарактеризовано термін "держава" в історичному аспекті. Висвітлено завдання державної політики. Наведено головні елементи державної дії. Описано абсолютизм, лібералізм, анархізм, націоналізм, соціалізм, комунізм, фашизм і націонал-соціалізм.

Висвітлено основні етапи формування й розвитку української державності від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто питання становлення українського етносу, формування державності в період Київської Русі. Проаналізовано передумови створення Галицько-Волинського князівства, значення та причини занепаду Галицько-Волинської держави, перехід українських земель під владу литовських князів, суспільно-політичне становище України в другій половині XVI - першій половині XVII ст., визвольний рух проти шляхетської Польщі наприкінці XVI - початку XVII ст. Розкрито причини національно-визвольної війни українського народу в 1648 - 1649 рр., внутрішню та зовнішню політику гетьмана Б. Хмельницького, наслідки Переяславської Ради, особливості гетьманства І. Мазепи. Висвітлено період правління Російської та Австро-Угорської імперій, політичне становище українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., загальнонаціональний визвольний рух в Україні в 1917 - 1921 рр., діяльність національних політичних партій за умов більшовицького тоталітарного режиму (1921 - 1939 рр.), рух Опору українського народу проти окупації німецьких фашистів та його внесок у перемогу над фашизмом, національно-визвольний рух за умов комуністичного тоталітарного режиму (1950 - 1980 рр.), розбудову України на сучасному етапі.

Освещены основные этапы формирования и развития украинской государственности от древнейших времен до современности. Рассмотрены вопросы становления украинского этноса, формирования государственности в период Киевской Руси. Проанализированы предпосылки создания Галицко-Волынского княжества, значение и причины падения Галицко-Волынского государства, переход украинских земель под правление литовских князей, общественно-политическое положение Украины во второй половине XVI - первой половине XVII ст., освободительное движение против шляхетской Польши конца XVI - начала XVII ст. Раскрыты причины национально-освободительной войны украинского народа в 1648 - 1649 гг., внутренняя и внешняя политика гетмана Б. Хмельницкого, последствия Переяславской Рады, особенности гетманства И. Мазепы. Освещены период правления Российской и Австро-Венгерской империй, политическое положение украинских земель в составе Российской империи в начале ХХ ст., общенациональное освободительное движение в Украине в 1917 - 1921 гг., деятельность национальных политических партий в условиях большевистского тоталитарного режима (1921 - 1939 гг.), движение Сопротивления украинского народа против оккупации немецких фашистов и его вклад в победу над фашизмом, национально-освободительное движение в условиях коммунистического тоталитарного режима (1950 - 1980 гг.), развитие Украины на современном этапе.

Проаналізовано суб'єктивні ознаки злочину "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". Проведено аналіз нормативно-правових актів України в частині регулювання кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 436-1 Кримінального кодексу України. Зазначено, що до таких актів належать, зокрема, Закон України від 16 січня 2014 р. № 729-VII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму", яким Кримінальний кодекс України було доповнено ст. 436-1 "Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників" (цей нормативний акт втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28 січня 2014 р.); Закон України № 735-VII від 28 січня 2014 р., завдяки котрому Кримінальний кодекс України доповнився ст. 436-1 "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів"; Закон України від 09 квітня 2015 р. № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки". Розглянуто загальні питання щодо визначення суб'єкта злочину та його суб'єктивної сторони. Визначено суб'єкт вчинення злочину, передбаченого ст. 436-1 Кримінального кодексу України, поняття та суть загального та спеціального суб'єктів злочинів. Звернуто увагу на те, що відповідальність за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів може застосовуватися як до загальних (фізичної осудної особи, яка досягла шістнадцятирічного віку), так і до спеціальних (представника влади) суб'єктів. Розглянуто поняття представника влади. Визначено суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 436-1 Кримінального кодексу України.

Здійснено аналіз об'єктивної сторони злочину "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". Досліджено зміст таких нормативних актів, як Закон України від 16.01.2014 р. № 729-VII 2 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму" та Закон України від 9.04.2015 р. № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", завдяки яким Кримінальний кодекс України було доповнено ст. 436-1 "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". Проаналізовано загальні кримінально-правові питання щодо складу злочину й такого його елемента, як об'єктивна сторона злочину. Досліджено предмет злочину, передбаченого ст. 436-1 Кримінального кодексу України відповідно до Закону України від 09.04.2015 р. № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Охарактеризовано як обов'язкову ознаку вчинення злочину "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів" обстановку (умови) його вчинення. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що основними характеристиками такого способу вчинення злочину, передбаченого ст. 436-1 Кримінального кодексу України, як публічне використання предмета розглядуваного злочину, є такі: предмет злочину - символіка комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема, у вигляді сувенірної продукції; діяння - активні дії злочинця, які полягають у використанні (застосуванні) зазначеного предмета злочину; обстановка (умови) вчинення такого діяння - публічність.

Комплексно досліджено злочин, передбачений ст. 436-1 КК України "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". Досліджено зміст: Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму" від 28. 01. 2014 № 735-УІІ, Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09. 04. 2015 № 317-VIII та інших нормативних актів, що регулюють процес декомунізації. Зроблено висновок про невідповідність змісту Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" змісту ст. 436-1 КК України. Обґрунтовано доцільність криміналізації виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Визначено об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 436-1 КК України. Окреслено проблеми редакції ст. 436-1 КК України, зокрема щодо її назви, предмета злочину, способів реалізації об'єктивної сторони, а також мети цього злочину. Запропоновано теоретичне вирішення питань щодо кримінально-правової характеристики та проблем кваліфікації злочину, передбаченого ст. 436-1 КК України.

Мета статті - комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України. Методи дослідження: документальний аналіз та узагальнення правової, соціологічної, політичної, психологічної інформації, а також практики антиукраїнської російської пропаганди. Досліджені механізми інформаційно-психологічних впливів пропаганди на населення з метою міфологізації масової свідомості і її переведення на протилежну картину світу. Пропагандистські міфи створюють віртуальну реальність, у тенети якої потрапляють не тільки маси населення, але і його очільники. Саме на підставі міфів про "геноцид на Донбасі", "братський український народ, якого необхідно звільнити від диктату націоналістів та бандерівців", "створення України на землях Росії", "Україна і НАТО збиралися напасти на Донбас і Крим", "український народ любить Росію і Путіна і зустріне російську армію квітами, хлібом-сіллю" Президент Російської Федерації В. Путін прийняв рішення атакувати Україну. При цьому злий жарт з очільником Кремля зіграв міф про "сильну", "непереможну" армію РФ і слабку армію України. Міфологізація тісно пов'язана з маніпулюванням традиційними символами і стереотипами. Отже, коли громадяни Росії, або її пропагандисти, або її очільники маніпулятивно називають українців "фашистами", "нацистами", тощо - насправді це абсолютно беззмістовний маркер, який не спирається на об'єктивні знання про фашизм чи нацизм. Це просто маркер ворога, якого, на думку маніпуляторів, можна і потрібно знищити. Обговорено комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України дозволяє системно сформулювати напрями контрпропагандистської роботи.