Висвітлено питання формування бюджету Харкова в останні роки демократичних перетворень. Акцентовано увагу на ключових програмах розвитку місцевого самоврядування та особливості їх інвестування.

Наведено результати системного аналізу науково-технічного, соціально-економічного і кадрового потенціалу та можливостей територіальної громади м. Харкова. Згідно з конституційними засадами місцевого самоврядування в Україні визначено шляхи і засоби підвищення ефективності управління життєзабезпеченням і розвитком міста. Значну увагу приділено інноваційній політиці міськвиконкому та кадровому забезпеченню прискореного розвитку.

Приведены результаты системного анализа научно-технического, социально-экономического и кадрового потенциала и возможностей территориального общества г. Харькова. В соответствии с конституционными принципами местного самоуправления в Украине определены пути и средства повышения эффективности управления жизнеобеспечением и развитием города. Значительное внимание уделено инновационной политике горисполкома и кадровому обеспечению ускоренного развития.

Дисертацію присвячено історико-правовому дослідженню Харківського міського самоврядування за Городовим положенням 1870 року. Розглянуто нормативно-правові акти, архівні матеріали, теоретичні праці вчених. Досліджено проблеми становлення і розвитку самоврядування м.Харкова. Проаналізовані практика формування органів міського самоврядування, їх соціальний склад, компетенція, взаємовідносини між собою та з органами державної влади. Розглянуто фінансове становище і основні напрямки діяльності органів Харківського міського самоврядування. Внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з питань місцевого самоврядування.

Проаналізовано соціально-трудові аспекти генезису місцевого самоврядування як особливої сфери праці, становлення його кадрового потенціалу та формування на цій основі пропозицій і рекомендацій практичного характеру. Вивчено питання становлення системи місцевого самоврядування як специфічної сфери праці та соціально-трудових відносин, формування і відтворення кадрового потенціалу для самоврядних місцевих громад, що є теоретично актуальним і практично значущим напрямом пізнання для економіки праці як галузі економічної науки. Досліджено особливості законодавчо-правового регулювання економічних і соціально-трудових відносин на рівні суб'єктів місцевого самоврядування, включаючи умови і порядок кадрового забезпечення органів муніципальних утворень; порядок і специфіку підготовки територіальних планів економічного і соціального розвитку місцевих громад та ролі в цьому різних категорій персоналу муніципалітетів.

Відображено події першої фази активних дій російсько-української війни на прикладі Харкова. Досліджено гіпотезу (план "А"), за якою саме Харків у перші дні інвазії мав стати для В. Путіна "воротами в Україну". Згідно з російською концепцією гібридної війни на перших фазах відкритого конфлікту застосовується "м'яка сила" у формі масових заворушень, пропаганди та шантажу політичних еліт, ставиться мета - захопити владу в регіонах "п'ятою колоною", колабораціоністами, "політичними туристами", переправленими через державний кордон. У хронологічному порядку проаналізовано "вуличну боротьбу" між патріотами України та проросійськими елементами, яка зіграла важливу роль у структурі гібридної війни у 2014 р. Показано значущість спротиву громадянського суспільства, активістів, недержавних організацій, які можуть ефективно протистояти підривним кампаніям, зокрема "Русской весне".

Розкрито основні напрями діяльності муніципальної влади м. Харкова в період Першої Світової війни. Проаналізовано ефективність діяльності харківського міського самоврядування, визначаються недоліки політики гласних Думи в даний історичний період. З початком Першої Світової війни муніципальні органи всіх міст України зіткнулись з великою кількістю надзвичайно важливих проблем. Рівень ефективності та ступінь відповідальності є визначними характерними рисами діяльності міської Думи та Управи цього періоду. Не виключенням стало і харківське міське самоврядування, позиція якого зосередила вирішення стратегічних потреб міста у військовий період.

Представлено результати моніторингу додержання закладами ресторанного господарства семи міст України - Києва, Житомира, Черкас, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська - Закону України N 2899-IV про заборону куріння в закритих приміщеннях. Проаналізовано причини порушення антитютюнового законодавства та запропоновано шляхи поліпшення ситуації, що склалася.

Мета роботи - дослідження діяльності уповноваженої особи з виконання фармацевтичного забезпечення (ФЗ) у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) м. Харкова; нормативно-правове регулювання діяльності такої особи, вивчення її обов'язків та визначення напрямів удосконалення ФЗ у ЗОЗ. Методи: наукові методи аналізу, систематизації та узагальнення, дані офіційних сайтів галузевих державних організацій, наукової літератури. В умовах сьогодення для організації ФЗ у ЗОЗ адміністрація призначає уповноважену особу з виконання ФЗ (далі - уповноважена особа), котра займається контролем обігу, якості лікарських засобів (ЛЗ), обліком ЛЗ і медичних виробів (МВ) тощо. У ході досліджень зроблено аналіз діяльності уповноваженої особи з виконання ФЗ у ЗОЗ, її обов'язків та можливість їх виконання. Установлено, що така особа безпосередньо бере участь в організації, контролі та плануванні ФЗ у ЗОЗ. Результати досліджень показали, що наявність уповноваженої особи має безпосередній вплив на зменшення кількості порушень у процесі зберігання ЛЗ у ЗОЗ, зменшення кількості неякісних ЛЗ; сприяє дотриманню державного контролю за виконанням ЗОЗ вимог законодавства щодо забезпечення якості ЛЗ. Також установлено, що навантаження на уповноважених осіб у ЗОЗ зростає через більш жорсткі вимоги до контролю за обігом, якістю ЛЗ, до обліку ЛЗ і МВ тощо. Висновки: наявність уповноваженої особи з виконання ФЗ у ЗОЗ забезпечує виконання низки обов'язкових умов здійснення належного ФЗ, зокрема: забезпечення належних умов зберігання ЛЗ; недопущення застосування в ЗОЗ неякісних ЛЗ, чіткий контроль за строками придатності ЛЗ та недопущення використання ЛЗ, строк придатності яких минув; удосконалення контролю за дотриманням умов зберігання ЛЗ у ЗОЗ; зменшення кількості порушень умов зберігання ЛЗ у процесі їх обігу в ЗОЗ; забезпечення пацієнтів якісними та безпечними ЛЗ; своєчасне регулярне інформування адміністрації ЗОЗ про хід виконання ФЗ тощо.

На основі аналізу джерел та літератури проведене системне дослідження становлення, розвитку, функціонування та діяльності муніципальних органів влади м. Харкова у контексті загальноісторичного процесу в пореформений період (1871 - грудень 1919 рр.). Розкрито структуру, склад, функції та контролюючі компетенції Харківської міської Думи та Управи, їх взаємодію з органами державного управління. Визначено зміст і регіональні особливості функціонування органів муніципальної влади. Зосереджено увагу на фінансово-бюджетному, господарсько-соціальному та культурно-освітньому напрямах діяльності самоврядних структур м. Харкова. Наведено особливості харківського міського самоврядування. Проаналізовано вплив муніципальної влади Харкова на соціально-економічний та культурний розвиток міста у цілому.

Мета дослідження - аналіз головних аспектів сучасної польської історіографії, присвяченої діяльності дипломатичної місії Польської Республіки у Харкові в 1920 - 1930-х рр. Основні дослідницькі завдання сформовані необхідністю з'ясування особливостей висвітлення вказаними вченими ключових напрямів й специфіки діяльності, умов праці та щоденного життя дипломатичних працівників, їх взаємодії з місцевою владою і дипломатичними місіями інших країн, реакції на Голодомор і Великий терор 1937 р. тощо. Методологія грунтується на традиційному застосуванні методів історіографічного аналізу і синтезу, які надали змогу виокремити основні тематичні вектори та концептуальні висновки у працях польських вчених; використанні методів реконструкції проявів колективної пам'яті на прикладі вказаної групи наукових робіт з метою простеження взаємозв'язку між оцінками істориків та деякими суспільними уявленнями про міжвоєнний період минулого Харкова; порівнянні й типологізації домінуючих підходів і принципів до оцінки досліджуваної проблематики. Наукова новизна визначається відсутністю у вітчизняному науковому просторі аналогічних досліджень, присвячених вивченню доробку польських колег із історії дипломатичного представництва Польської Республіки, акредитованого у Харкові впродовж 1921 - 1937 рр. Широкий спектр залучених до аналізу праць, опрацювання з цією метою фондів польських бібліотек сприяло посиленню оригінальності роботи, надало змогу виявити історіографічні розбіжності і тотожності, об'єктивно оцінити емпіричну вартісність згадуваних напрацювань. Висновки: аналіз авторських рефлексій польських вчених щодо діяльності дипломатичних представництв Польської Республіки у Харкові 1921 - 1937 рр. надає змогу стверджувати про наявність в їх працях низки спільних узагальнюючих тверджень, в основі яких лежать нові фактологічні дані. Обговорено питання щодо констатації поступового ускладнення умов для діяльності польських службовців, щодо розгляду радянською владою їх як представників шпигунської організації. Акцентовано увагу на таких історіографічних векторах, як наявність елементів розвідувальної діяльності в роботі дипломатичного представництва, негативного ставлення його службовців до офіційної антирелігійної політики СРСР, захист ними представників польської національної меншини, констатація в офіційних рапортах 'катастрофи голоду на селі' в 1933 р., обставини ліквідації представництва та ін.