Наведено всі статті Кримінального кодексу України та коментарі до них. Запропоновано приклади з судової практики. Особливу увагу приділено коментарям до статей, що передбачають відповідальність за вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтування, викрадення чужого майна, незаконне проведення аборту, хабарництво, автотранспортні злочини, хуліганство.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)119.3

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми реформування адміністративного права України, гармонізації законодавства адміністративної та кримінальної відповідальності у державі. Розглянуто проблемні питання застосування законодавства про адміністративні проступки у надзвичайних ситуаціях, вдосконалення захисту прав і свобод громадян під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, правові й організаційні питання розвитку інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб в Україні. Розкрито історичні аспекти становлення та розвитку адміністративного законодавства щодо справ про дрібне хуліганство.

Освещены проблемы реформирования административного права Украины, гармонизации законодательства административной и криминальной ответственности в государстве. Рассмотрены проблемные вопросы применения законодательства об административных проступках в чрезвычайных ситуациях, усовершенствования защиты прав и свобод граждан во время производства дел об административной ответсвенности юридических лиц в Украине. Раскрыты исторические аспекты становления и развития административного законодательства по делам о мелких хулиганствах.

Визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов'язковий безпосередній та альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Вперше обгрунтовано, що предмети злочину, вказані у ст. 292 Кримінального кодексу (КК), характеризуються чотирма загальними ознаками, які мають певний юридичний зміст і є рівнозначними. Розкрито специфіку понять "пошкодження" і "руйнування" об'єктів магістральних трубопроводів, наведено пропозицію щодо доповнення диспозиції ст. 292 КК поряд із названими поняттями терміном "інше діяння". Обгрунтовано висновок про можливість ідеальної сукупності аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, але й з хуліганством, що має важливе значення для відповідної оцінки скоєного. Розкрито зміст наслідків даного злочину, розвинуто й уточнено положення щодо визначення пошкодження та руйнування, а також можливості наслідків самостійних видів суспільно небезпечних дій. Встановлено, що у разі скоєння даного злочину виникає ієрархія наслідків : перший (проміжний) - пошкодження (руйнування) предмета, другий (похідний) - порушення нормальної роботи транспорту. Розглянуто специфіку причинного зв'язку під час вивчення пошкодження (руйнування) об'єктів магістральних трубопроводів. Подано детальний аналіз кваліфікуючих ознак складу злочину, що викликають труднощі у практиці застосування закону (скоєння злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, загальнонебезпечним способом, спричинення загибелі людей, інших нещасних випадків з людьми, аварій, пожеж, значного забруднення довкілля). З'ясовано, що пошкодження

Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти нормативного визначення хуліганства. Проаналізовано термінологічні та змістові ознаки цього злочину, їх відповідність юридичній природі хуліганства та розкрито їх суть. Досліджено проблемні та суперечливі питання об'єктивних і суб'єктивних ознак. Наведено визначення об'єкта злочину, способів його вчинення, кваліфікувальних і особливо кваліфікувальних ознак, відмежування діяння, передбаченого ст. 296 Кримінального кодексу (КК), від суміжних складів злочинів, зокрема, злочинів проти здоров'я людини, власності. Запропоновано вдосконалити конститутивні, кваліфікувальні й особливо кваліфікувальні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 296 КК, посилити покарання за різновиди хуліганства та нову редакцію ст. 296 КК України.

Висвітлено теоретичні та практичні питання, пов'язані з кримінально-правовими та кримінологічними аспектами протидії завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці. Досліджено вітчизняну правову систему та законодавство зарубіжних країн про відповідальність за вказане повідомлення. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні кримінально-правові ознаки складу злочину, предбаченого ст. 259 КК України. Проведено його відмежування від таких правопорушень, як хуліганство, терористичний акт, погроза вбивством, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, погроза знищення майна та завідомо неправдивого виклику спеціальних служб. Проаналізовано причини виникнення та умови існування даного виду злочину та сучасний стан протидії завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці в Україні. Зроблено висновок про високолатентність злочину, передбаченого ст. 259 Кримінального кодексу України й обгрунтовано тенденцію зростання кількості даного виду деліктів. Наведено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності правозастосовчої та профілактичної діяльності органів внутрішніх справ, а також щодо удосконалення відповідної норми КК України про протидію завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці.

Висвітлено організаційні засади участі МВС України у реалізації заходів з охорони громадського порядку під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Розглянуто тактику дій особового складу ОВС з ліквідації масових заворушень. Проаналізовано діяльність Українського національного центру боротьби з футбольним хуліганством. Досліджено вплив змін законодавства України у сфері забезпечення дорожнього руху на стан дорожньо-транспортного травматизму на автошляхах країни. Проаналізовано зарубіжний досвід організації охорони громадського порядку муніципальною (місцевою) поліцією, обгрунтовано можливості його використання в Україні. Розглянуто питання антитерористичного забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. Розглянуто деякі види адміністративно-попереджувальних заходів, які застосовуються під час проведення масових спортивних заходів. Розкрито особливості психотренінгової підготовки персоналу правовоохоронних органів, встановлено відповідальність працівника міліції за застосування вогнепальної зброї під час охорони громадського порядку. Розглянуто питання співпраці ОВС і місцевої громадськості. Проаналізовано особливості діяльності підрозділів з охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Показано роль місцевих органів влади в координації діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення громадського порядку під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 р.

Визначено принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки. Висвітлено деякі аспекти фінансування проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 р.

Освещены организационные основы участия МВД Украины в реализации мероприятий по охране общественного порядка во время проведения в Украине финальной части чемпионата Европы по футболу Евро-2012. Рассмотрена тактика действий личного состава ОВД по ликвидации массовых беспорядков. Проанализирована деятельность Украинского национального центра борьбы с футбольным хулиганством. Исследовано влияние изменений законодательства Украины в сфере обеспечения дорожного движения на состояние дорожно-транспортного травматизма на автодорогах страны. Проанализирован зарубежный опыт организации охраны общественного порядка муниципальной (местной) полицией, обоснованы возможности его использования в Украине. Рассмотрены вопросы антитеррористического обеспечения подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 г. по футболу. Рассмотрены некоторые виды административно-предупредительных средств, применяемых при проведении массовых спортивных мероприятий. Раскрыты особенности психотренинговой подготовки персонала

Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти регламентації відповідальності за хуліганство. Досліджено основні термінологічні та змістовні аспекти визначення хуліганства, зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак хуліганства за кримінальним правом України й окремих зарубіжних держав. Проведено порівняльно-правовий аналіз обставин, що обтяжують хуліганство та висвітлено особливості заходів кримінально-правового впливу на хуліганство за кримінальним законодавством України. Сформульовано пропозиції з вдосконалення чинного законодавства та практики його застосування.

Вперше комплексно досліджено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство. Здійснено поглиблений аналіз правових норм, що встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення зазначеного правопорушення. Вивчено теоретико-правові засади протидії дрібному хуліганству. Визначено загальну характеристику складу дрібного хуліганства, а також приділено увагу адміністративно-правовому механізму протидії даному виду злочинів. Розкрито роль ОВС в адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству.

Досліджено кримінальну відповідальність за хуліганство у порівняльному аспекті. Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти регламентації відповідальності за хуліганство. Вивчено основні термінологічні та змістовні аспекти визначення хуліганства, зміст об'єктивних та суб'єктивних ознак хуліганства за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав. Проведено порівняльно-правовий аналіз обставин, що обтяжуть хуліганство, та висвітлено особливості заходів кримінально-правового впливу на хуліганство за кримінальним законодавством України та окремих зарубіжних держав. Сформульовано пропозиції з вдосконалення чинного законодавства та практики його застосування.

Дослідження присвячено проблемі особи насильницького злочинця (НЗ), який вчинив злочин із застосуванням насильства: умисне вбивство, умисне нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, згвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, хуліганство тощо, пов'язані із застосуванням фізичного або психічного насильства, на грунті особистих неприязних стосунків, з помсти, ревнощів тощо. Сформовано новий напрям у вітчизняній кримінологічній науці - кримінологічне вчення про особу НЗ. Класифіковано особу сучасного НЗ. Сформульовано пропозиції щодо втілення в життя соціально-економічних, правових, організаційно-управлінських, медичних та технічних заходів з віктимологічної та загальної профілактики насильства в українському суспільстві.

Проведено історико-правовий аналіз становлення законодавства про адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство. Визначено поняття та сутність дрібного хуліганства. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні характеристики дрібного хуліганства. Розкрито сутність та впорядковано повноваження суб'єктів протидії дрібному хуліганству. Визначено роль органів внутрішніх справ в адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству. Розглянуто поняття та стадії провадження в справах про дрібне хуліганство, визначено їх особливості. Визначено та сформульовано основні напрями вдосконалення адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству.

Описано заходи протидії поширенню псевдозаконів кримінальної субкультури. Розкрито деякі аспекти діяльності громадського контролю у протидії злочинності в екологічній сфері. Подано характеристику осіб, які вчиняють кримінально-каране хуліганство (за матеріалами кримінальних справ, розглянутих міськрайонними судами Хмельницької обл.). Описано особливості кримінальної відповідальності осіб за умисне зараження вірусом імунодефіциту людини (відповідно до ст. 130 ККУ). Визначено роль слідчого судді в дачі дозволу на проведення деяких слідчих (розшукових) дій. Досліджено сучасні тенденції регулювання міжнародного комерційного арбітражу в межах СНД.

Розглянуто підстави для застосування кримінальної відповідальності й адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій. Вивчено доктринальні погляди на підстави юридичної відповідальності за хуліганські дії. На підставі аналізу запропоновано встановити один вид юридичної відповідальності за вчинення хуліганства, або ж деталізувати об'єктивну сторону даного діяння, що слугуватиме підставою для розмежування юридичної відповідальності за хуліганство.

Розглянуто особливості запобігання хуліганству в Україні. Зазначено, що з розвитком суспільних відносин окремі приписи кримінального законодавства було піддано змінам і доповненням. Не обійшли стороною такі зміни і ст. 296 чинного Кримінального кодексу України, що були обумовлені як суто предметною необхідністю, спрямованою на зміцнення кримінально-правової охорони публічного порядку, так і системними варіаціями у галузі кримінального права, пов'язаними з необхідністю імплементації у чинне законодавство таких юридичних категорій, як "кримінальне правопорушення" та "кримінальний проступок". На сьогодні за чинним КК України хуліганство є кримінальним правопорушенням, що поділяється на види: кримінальний проступок (ч. 1 ст. 296 КК України) і злочин (ч. 2 - 4 ст. 296 КК України). З урахуванням особливостей призначення нормативних приписів кримінального законодавства України, що забороняють хуліганські дії, у системі кримінально-правового регулювання визначено систему обставин соціальної обумовленості кримінально-правової заборони хуліганських дій: історичні (відповідність історичним традиціям або змінам у суспільному житті); прогностичні (наявність можливості запобігання суспільно небезпечним діянням кримінально-правовими засобами, суспільна корисність і кримінально політична адекватність криміналізації (співрозмірність позитивних і негативних наслідків кримінально-правової заборони), наявність ресурсів для здійснення кримінального переслідування осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння); техніко-юридичні (системно-правова несуперечливість, чіткість і ясність мови, повнота та ненадмірність кримінально-правової заборони). Доведено думку про те, що кримінально-правова заборона хуліганських дій на рівні існування ст. 296 КК України не в повній мірі соціально обумовлена.

Висвітлено комплексне дослідження сучасних кримінально-правових та кримінологічних проблем протидії хуліганству. Здійснено кримінально-правовий аналіз складу хуліганства через призму дискусійних положень його ознак; досліджено кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього складу кримінального правопорушення. Визначено ключові критерії відмежування хуліганства від дрібного хуліганства. Розглянуто питання щодо розмежування хуліганства і суміжних складів кримінальних правопорушень. Надано кримінологічну характеристику хуліганства, на підставі чого розроблено комплекс заходів щодо запобігання цьому виду кримінальних правопорушень. Сформульовано рекомендації в аспекті вдосконалення кримінального законодавства. Окреслено кримінологічну детермінацію хуліганства та засоби запобігання цьому явищу, визначено причини та умови вчинення хуліганства. Схарактеризовано поняття жертва хуліганства та її роль у вчиненні злочину. Наведено основні напрями запобігання хуліганству в Україні.

Дисертація є комплексним і системним науковим дослідженням сучас¬них кримінально-правових та кримінологічних проблем протидії хуліганству. В роботі охарактеризовано об’єкт хуліганства та розкрито сутність поняття «громадський порядок». Визначено об’єктивну сторону хуліганства, зокрема: проаналізовано поняття «особлива зухвалість» та «винятковий цинізм», запропоновано замінити їх ознакою «особлива нахабність»; здійснено класифікацію знарядь вчинення хуліганства та надано їх визначення. Охарактеризовано суб’єктивні ознаки хуліганства. Здійснено аналіз кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складу хуліганства та визначено доцільність їх законодавчого закріплення у цьому складі кримінального правопорушення. Виявлено практичні проблеми кваліфікації хуліганства. Визначено ключові критерії відмежування хуліганства від дрібного хуліганства; розглянуто питання щодо розмежування хуліганства і суміжних складів кримінальних правопорушень та розроблено основні критерії такого розмежування. Надано кримінологічну характеристику хуліганства. Здійснено кримінологічну характеристику особистості злочинця-хулігана та сформовано його сучасний кримінологічний портрет. Розкрито причини й умови вчинення хуліганства. Охарактеризовано жертву хуліганства та її роль у вчиненні злочину, створено її типовий віктимологічний портрет та сформовано типологію жертв аналізованого злочину. Розроблено комплекс заходів запобігання хуліганству на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях. Сформулювано рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства.

Представлено комплексне дослідження кримінально-правових та кримінологічних засад запобігання хуліганству в Україні. Проаналізовано генезу та розвиток законодавства щодо кримінальної відповідальності за хуліганство, досліджено підстави криміналізації зазначеного правопорушення та охарактеризовано його кримінально-правові ознаки. Здійснено аналіз стану та тенденцій вчинення цього виду кримінальних правопорушень, розглянуто комплекс детермінант, що впливають на вчинення хуліганства. Сформовано типовий кримінологічний портрет осіб, які вчиняють хуліганство, а також віктимологічну характеристику жертв хуліганських дій. Узагальнено та доопрацьовано положення щодо сукупності загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів запобігання хуліганству. Обґрунтовано на основі проведеного дослідження пропозиції щодо внесення відповідних змін до статті 296 Кримінального кодексу України та удосконалення підходів до запобігання вчиненню таких кримінальних правопорушень на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях.