В монографии исследовано правовое положение замужней женщины с древнейших времен и до конца ХІХ века. Рассмотрены особенности гражданского законодательства древней Индии, способы заключения брака по законам Ману; договор в семейном древнеримском и древнерусском праве, несвободный и свободный брак; имущественное и личное положение замужних женщин в разных странах. Освещены особенности правового положения замужней женщины в германском законодательстве, в Проекте гражданского уложения 1814 г., в систематическом своде законов 1815 - 1822 гг., гражданских законах и сенатской практике Российской империи.

Розглянуто аграрне законодавство в Україні періоду утвердження і розвитку капіталізму. Проаналізовано основні етапи розвитку аграрного законодавства після скасування у 1861 р. кріпосного права відповідно до потреб класичної ринкової економіки. Розкрито значення економічних і політичних факторів у прискоренні аграрних реформ, що сприяло послабленню соціальної напруги в українському селі у кінці XIX - на початку ХХ ст. Визначено роль міністрів і відомств у підготовці відповідних законопроектів, порядок їх розгляду у центрі та на місцях, механізм реалізації прийнятих законів, їх вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва. Наведено конкретні рекомендації щодо вдосконалення аграрного законодавства на сучасному етапі реформування економіки України.

Приведены труды выдающихся исследователей уголовной статистики (УС) - западноевропейских и американских учёных, а также исследователей Российской империи. Описаны законы управления социальной системой, а также системы размещения цифровых данных в таблицах УС. Проанализированы преступление как социально-патологическое явление, роль алкоголизма в этиологии преступлений. Рассмотрены вопросы распределения преступности по профессиям, УС и статистики самоубийств.

Розглянуто науковий аналіз історичних умов розвитку політичних сил терористичного спрямування в українських землях Російської імперії у другій половині ХIХ - на поч. ХХ ст. та засад діяльності поліції й жандармерії з протидії тероризму.

Досліджено особливості осягнення свободи у західній філософсько-правовій думці на початку ХIХ - ХХ ст. На базі узагальнення творів Р. Арона, І. Берліна, Б. Констана, Дж. Ролза, А. де Токвіля пропонується ціннісне обгрунтування свободи, вивчаються теоретико-методологічні підходи до тлумачення категорії "політична свобода", розглядаються інституційно-владні і соціокультурні механізми забезпечення свободи за умов ліберальної демократії.

У 1864 р. було видане "Положення про створення земських установ", згідно з яким у губерніях і повітах були сформовані виборні органи - земства. Земства виконували функцію виконавчих та представницьких органів самоуправління на рівні сільської общини. Однак, повноваження органів земського самоуправління значно були обмежені урядом.

Досліджено систему організації самоврядування селян в історико-правовій реальності кінця ХIХ - початку ХХ ст.; відношення селянської правосвідомості до спроб держави очолити процес селянського самоврядування і впливати на збір податків.

Зроблено огляд оцінок вітчизняних і зарубіжних істориків та дослідників права з питання функціонування судової влади Російської імперії першої половини ХIХ ст.

Проаналізовано особливості тлумачення сутності держави і права (визначення їх завдань, ролі і призначення у суспільстві) у концепціях зарубіжних (Р. Штаммлер, Г. Коган, П. Жане та ін.) та вітчизняних (Б. Кістяківський, Є. Спекторський та ін.) представників неокантіанства другої половини ХIХ - початку ХХ ст.

Розкрито різнопланові аспекти державного управління та місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено теоретичні й історичні аспекти державного управління. Розглянуто історію державного управління у ХIХ - ХХІ ст., розкрито сьогоденні державотворчі процеси, зокрема функції місцевого самоврядування за умов сучасного реформування українського суспільства. Подано поняття та дефініції з державного управління та місцевого самоврядування.

Досліджено особливості організації державного управління регіонами Лівобережної України, обгрунтовано відмінності в організації державного управління губернськими адміністративними установами на українських землях, визначено специфічні функції, що здійснювалися лише адміністративними установами розглянутого регіону.

Досліджено проблеми організації взаємодії між органами місцевої державної влади та органами місцевого самоврядування, їх практичне здійснення за умов панування монархічної форми державного управління в Російській імперії у другій половині ХIХ ст.

Розкрито основні історико-правові аспекти смертної кари, що знайшли відображення в науковій праці видатного українського правознавця-криміналіста ХIХ ст. О. Ф. Кістяківського "Дослідження про смертну кару".

Розглянуто основні етапи формування правового статусу церкви та її участь у діяльності пенітенціарної системи у ХVI - ХIХ ст.

Проаналізовано інвестиційне законодавство Російської імперії кінця ХIХ початку - ХХ ст. Досліджено основні доктринальні підходи правового регулювання допуску і діяльності іноземних інвесторів. Проведено аналіз правової та громадської думки щодо шляхів реформування інвестиційного законодавства.

Проаналізовано правову характеристику резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХIХ), яка є установчим актом Конференції Організації Об'єднаних Націй із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - постійної міжнародної організації в системі ООН. Розглянуто проблеми принципів, членства, процедури діяльності, головного завдання та універсальності ЮНКТАД.

Розглянуто питання проведення адміністративної реформи в Галичині у другій половині XIX ст. Досліджено, що у процесі адміністративної реформи створено ефективну систему державної влади та місцевого самоврядування, сформовано інститут державної служби, що стало вагомим результатом цієї реформи в Галичині у досліджуваний період. Історико-правовий досвід проведення адміністративних реформ у Галичині у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. - це досвід децентралізації влади в умовах переходу від абсолютної до конституційної монархії. Найбільш суперечливий він у визначенні доручених та власних повноважень територіальних одиниць. Превалювання доручених повноважень (делегованої сфери) органів місцевого самоврядування над власними за відсутності необхідних матеріально-фінансових ресурсів - основна небезпека для адміністративно-територіальної реформи в сучасній Україні.

Розглянуто питання про становлення органів міського самоврядування в місті Одеса на зламі ХVIII - ХIХ ст. Розглянуто досі маловідомий факт надання Одесі магдебурзького права за зразком прибалтійських міст Рига та Ревель, а також діяльність міського магістрату на основі цього права з 1797 до 1801 рр.

Здійснено аналіз державно-правових поглядів представників соціологічної школи права у Німеччині в другій половині ХIХ - початку ХХ століття, якими були закладені основи державно-правової доктрини демократичної легітимації, яка включала в себе вчення про легітимність державної влади та народний суверенітет. У своїй діяльності державна влада повинна бути обмежена правовими рамками, зокрема системою державних гарантій у сфері дотримання та захисту прав та свобод людини або самообмежена з обов'язковим дотриманням приписів "двосторонньої правової норми". За умов сучасної правової держави лише легальне (раціональне) панування має легітимний характер. В основі такого типу панування лежать чітко встановлені правила, які формалізуються у вигляді законів. Державна влада для того, щоб бути стабільною та ефективною, повинна мати підтримку серед народу. Рівень легітимності влади залежить від рівні правосвідомості народу.

Досліджено досвід духовно-релігійного перевиховання ув'язнених у в'язницях Російської імперії у XIX столітті. Проаналізовано діяльність священнослужителів в контексті духовно-релігійного перевиховання осіб, які вчинили протиправні діяння. Священик обов'язково був включений до персоналу в'язниці. Його обов'язки, що стосувалися богослужіння у церкві, і релігійно-моральний вплив на ув'язнених, були передбачені у статуті в'язниці. Священик був відповідальним за турботу про моральність ув'язнених. Він виконував багато функцій: судив у тюремній церкві, виконував усі церковні обряди (поховання, хрестини і т.д.); вів бесіди з ув'язненими на релігійні і моральні теми, викладав Закон Божий неповнолітнім ув'язненим.