Проаналізовано основні риси та значення концепції "Суспільства знань". Розглянуто актуальні питання та тенденції зміни суспільних відносин в інформаційній сфері на шляху до побудови та розвитку постіндустріального суспільства. Охарактеризовано концепцію електронної демократії в контексті формування інформаційного суспільства. Приділено увагу питанням захисту інформації з обмеженнями та інтелектуальної власності в Україні. Досліджено інформаційно-комунікативні технології в процесі державного управління України. Розглянуто базові поняття: "людина", "громадянин", "особа", "права і свободи", "інформація" в контексті і інформаційних резерваціях.

Подано результати досліджень, що відображають стан філософії права в Україні після відродження цієї галузі знань за умов незалежної держави. Приділено увагу історії розвитку філософії права та її видатним постатям. Наведено основні філософсько-правові категорії й терміни, інформацію про найважливіші напрями, школи, вчення, методологічні підходи. З філософсько-правової перспективи здійснено спробу стислого аналітичного викладення поглядів на взаємодію права з іншими формами суспільної свідомості: мораллю, політикою, релігією тощо.

Видання є систематизованим зведенням про поняття, категорії, теорії та вчення криміналістики, судової експертизи та юридичної психології, їх окремі засоби, прийоми, методи та рекомендації. Розглянуто теоретико-методологічне підгрунтя наукових концепцій та практику реалізації криміналістичних, психологічних та експертних методів, методик і технологій. Наводено відомості про наукові та інші видання з криміналістики, судової експертизи та юридичної психології. Надано довідкові дані про відомих українських і зарубіжних учених.

Проведено комплексний теоретичний і практичний аналіз договору управління (ДУ) багатоквартирним будинком (ББ) у цивільному праві України. Простежено еволюцію становлення відносин управління ББ, розкрито ґенезу договірного регулювання відносин з управління ББ. Установлено поняття та правову природу ДУ ББ. Виокремлено найкращі надбання нормативної моделі ДУ ББ на підставі аналізу чинного цивільного законодавства України й інших держав, зокрема Польщі, Литви, Казахстану. Визначено правову природу відносин управління ББ між співвласниками й управителем. Установлено місце цивільно-правового ДУ ББ у системі цивільно-правових договорів. Розкрито особливості укладення та виконання ДУ ББ. Визначено специфіку цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов ДУ ББ. Розроблено рекомендації та доповнення до чинного законодавства, які сприятимуть удосконаленню ДУ ББ і його правозастосовної практики.

Здійснено комплексне порівняльно-правове дослідження інституту правового режиму майна подружжя. Розглянуто особливості правового режиму майна подружжя за законодавством України. Проаналізовано та висвітлено підходи, які склалися в Україні та європейських державах щодо правового регулювання майнових відносин подружжя. Особливу увагу приділено низці питань, які викликають труднощі практичного застосування (презумпція спільності майна подружжя, трансформація особистого майна одного з подружжя у спільне майно, способи поділу спільного майна подружжя, боргові зобов'язання подружжя). Досліджено не лише погляди вітчизняних та іноземних науковців, але і розвиток національної судової практики. Надано пропозиції з удосконалення національного законодавства та висловлено рекомендації щодо тлумачення окремих положень Сімейного кодексу України. Охарактеризовано процес трансформації спільного майна подружжя в їх особисте майно. Визначено юридичну долю майнових зобов’язань подружжя при поділі їх спільного майна.

Розроблено нові підходи до розв'язання теоретико-прикладних проблем, пов'язаних із необхідністю забезпечення балансу інтересів учасників цивільного обороту під час набуття майнових прав інтелектуальної власності на підставі договору. Розглянуто правову та економічну природу майнових прав інтелектуальної власності, їх види, визначено підстави набуття та виникнення майнових прав інтелектуальної власності, систему договорів, на підставі яких набуваються майнові права інтелектуальної власності, та надано загальну характеристика таких договорів. Досліджено сутність обмеження майнових прав інтелектуальної власності, визначено їх види, проаналізовано обмеження, передбачені законом, щодо набуття майнових прав інтелектуальної власності на окремі ОПІВ на підставі договору. Аналізуються особливості набуття майнових прав інтелектуальної власності на підставі договору на службові ОПІВ, ОПІВ, створені за замовленням, а також у сферах наукової та науково-технічної діяльності, національної безпеки та оборони. Сформовано пропозиції щодо удосконалення законодавчих актів України, якими регулюються цивільні відносини та відносини у сфері інтелектуальної власності.

Висвітлено питання підвищення якості викладання галузевих юридичних дисциплін, у якому взяли участь науковці, викладачі, аспіранти та працівники з практичним досвідом роботи. До збірника увійшли тези доповідей і повідомлень учених, практикуючих юристів, представників судових органів, а також аспірантів, здобувачів та студентів. Розкрито актуальні питання розвитку юридичної освіти. Розглянуто порядок викладання практики Європейського суду з прав людини при підготовці сучасних правників, досвід викладання приватноправових дисциплін у магістратурі. Означено юридичні клініки закладів вищої освіти як інноваційний напрямок розвитку правової освіти в Україні та колективні форми навчання як спосіб підвищення якості викладання галузевих юридичних дисциплін. Окреслено аспекти підвищення якості викладання сімейного права в умовах дистанційного навчання. Викладено інноваційні підходи до викладання дисципліни "Сімейне право" та особливості практичної підготовки фахівців у галузі права з цивілістичних дисциплін. Охарактеризовано особливості модернізації юридичної освіти в Україні в умовах евроінтеграційних процесів. Визначено якість викладання як елемент системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

Визначено етичні норми в діяльності інститутів громадянського суспільства. Висвітлено проблеми впливу права на становлення демократії в Україні, вплив сімейних цінностей на формування громадянського суспільства. Розглянуто значення судового прецеденту у правовій системі України, сутнісні та змістовні виміри громадського контролю. Описано формування громадянських компетентностей у молоді. Наведено переваги і недоліки впливу інститутів громадянського суспільства на законодавчий процес. Досліджено специфіку громадянського суспільства в країнах Східної та Південно-Східної Азії. Звернено увагу на громадянське суспільство і адміністративне право в умовах сучасних змін і викликів. Наведено характеристику міжнародних стандартів у сфері демократії участі. Розглянуто питання про публічне адміністрування у сфері оподаткування аграрного сектору України. Висвітлено деякі нормативні та доктринальні аспекти забезпечення правомірної обробки біометричних даних в діяльності Національної поліції як умову ефективного розвитку громадянського суспільства в Україні.

Представлено тези доповідей і повідомлень учених, практикуючих юристів, а також аспірантів, здобувачів і студентів з питань унормування вищої юридичної освіти. Видання адресоване науковим та науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти і наукових установ, студентам, аспірантам, докторантам, суддям, адвокатам, нотаріусам та всім, хто цікавиться зазначеними питаннями.

Проаналізовано актуальні питання методики викладання галузевих юридичних дисциплін. Окрему увагу приділено методологічним засадам удосконалення викладання права. В окремих структурних частинах посібника висвітлено особливості проведення лекційних та практичних занять, організацію та методичне забезпечення самостійної роботи студентів, методику підсумкового контролю, формування у студентів навичок юридичного письма, визначено роль і місце доктрини та судової практики у викладанні права. Окреслено правове забезпечення дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу, питання мотивації студентів та науково-педагогічних працівників. Викладено факторний підхід до вдосконалення підготовки майбутніх юристів на основі мотивації пізнавальної активності студентів. Визначено проблеми розвитку юридичної освіти.

Розглянуто актуальні питання законодавчого врегулювання правотворчої діяльності в Україні, забезпечення якісної систематизації законодавства, зорієнтованої на потреби правозастосовної практики і здатної вирішувати перспективні та поточні завдання щодо формування належного правопорядку в державі. Особливу увагу приділено юридичній силі й ієрархії нормативно-правових актів, правовому статусу суб'єктів правотворчої діяльності в Україні, особливостям планування та прогнозування правотворчої діяльності, розробці концепції проєкту нормативно-правового акта. Визначено завдання науково-правової експертизи та її вплив на розвиток і якість законодавства, особливості дії нормативно-правового акта в часі, просторі та за колом осіб, а також роль і значення правового моніторингу як дієвого інструменту забезпечення якості законодавства України. Сформульовано низку пропозицій щодо законодавчого врегулювання правотворчої діяльності в Україні.

У хрестоматії відповідно до навчальної програми з курсу «Оперативно-роз- шукова діяльність» представлені основні нормативно-правові акти (станом на 15 липня 2022 р.), що застосовуються у регулюванні оперативно-розшукової ді¬яльності (ОРД) та прокурорського нагляду за виконанням законів під час її здійс¬нення, а також відповідна судова практика та практика ЄСПЛ.

Збірник наукових праць присвячено актуальним питанням функціонування правової системи України в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено концепції державного суверенітету в аспекті зовнішньої агресії, взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства в умовах війни та післявоєнний час, охороні та захисту прав людини. Визначено особливості правового регулювання цивільних, трудових, публічних відносин, регламентації відносин у сфері освіти та науки в умовах воєнного стану. Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин в умовах дії в Україні воєнного стану та післявоєнний період.

Монографію присвячено комплексному вивченню і аналізу природи такого нового державно-правового інституту, як правотворча політика. Стверджується, що правотворча політика є важливим елементом національної правової системи, оскільки продукує науково обґрунтовану стратегію подальшого розвитку національного законодавства і тактику удосконалення правотворчого процесу в Україні з метою підвищення якості правового інструментарію, який є продуктом правотворчої діяльності. Особливу увагу приділено вивченню питання формування правотворчої політики та визначення її пріоритетів під впливом правової глобалізації в аспекті проблеми належного забезпечення основоположних прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, захисту національних інтересів. Зазначається, що подальшого поглибленого вивчення вимагають питання принципів і засобів правотворчої політики наукою як загальної теорії держави і права, так і конституційного права.

Розкрито актуальні питання розвитку громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано зарубіжний досвід оскарження засудженим судового рішення у заочному кримінальному провадженні. Висвітлено роль громадського сектору у забезпеченні дотримання прав людини у діяльності Національної поліції України. Розглянуто місцеве самоврядування як основоположний концепт інституціоналізації громадянського суспільства. Розкрито можливості удосконалення правового механізму запобігання та протидії домашньому насильству в умовах європейської інтеграції України. Досліджено вплив міграції, у зв'язку з війною, на кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості. Визначено пріоритетні напрямки протидії правопорушенням, які вчиняються у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів в умовах військового стану. Висвітлено актуальні питання кримінально-правової протидії корупційним правопорушенням у сфері охорони здоров'я. Увагу приділено громадській експертизі законопроєктів і проєктів інших правових актів в Україні, обгрунтуванню моделі вищої влади в сучасній Україні, проблемам інформаційної війни в умовах військового стану.

Зауважено, що 15 квітня 2021 року у Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України проведено Міжнародну науково-практичну конференцію, в якій прийняли участь науковці, викладачі, аспіранти, та працівники з практичним досвідом роботи. Представлено збірник тези їх доповідей і повідомлень учених, викладачів, практикуючих юристів, представників юридичних клінік тощо.

Вміщено звіт про фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері законодавства і права, підготовку наукових кадрів, фінансову підтримку розвитку наукової інфраструктури. Представлено звіт наукового дослідження для державних та недержавних організацій за господарськими договорами, наукові висновки для центральних органів державної влади та наукові дослідження на замовлення регіонів. Охарактеризовано участь Академії у законопроектній роботі, перспективні напрямки наукових досліджень й участь в організації та проведенні наукових заходів: конференцій, семінарів, "круглих столів" тощо. У 2015 році науково-дослідницька діяльність інститутів НАПрНУ здійснено в рамках виконання бюджетної програми 6581040 — "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері законодавства і права, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури". Зазначено, що мета діяльності Академії, стратегічні цілі, завдання та показники продукту цієї бюджетної програми, затвердженої паспортом повністю досягнуто. У межах проведення досліджень за фундаментальними та прикладними темами розроблено 38 наукових концепцій, теорій та доктрин (по 10 завершеним темам розроблено 10 цілісних наукових теорій); опубліковано 32 одиниці монографій, підручників та науково-практичних посібників, 26 збірників коментарів законодавства, нормативних актів, наукових статей і тез, 382 статті у наукових фахових виданнях, з них 191 у виданнях, що входять до міжнародних баз даних. При цьому 73 наукові статті опубліковано у зарубіжних виданнях; розроблено 35 проектів нормативно-правових актів щодо удосконалення правового регулювання відповідних сфер суспільних відносин. Отримано авторське свідоцтво: Шепітько В. Ю., Авдєєва Г. К. Свідоцтво № 60084 про реєстрацію авторського права на твір "Слідчий прецедент", видане Державною службою інтелектуальної власності України від 9 червня 2015 р.

Вміщено звіт про фундаментальні наукові дослідження, наукові дослідження для державних та недержавних організацій за господарськими договорами, наукові експертні висновки для вищих та центральних органів державної влади та наукові дослідження на замовлення регіонів. Схарактеризовано участь академії у законопроектній та нормотворчій роботі, перспективні напрями наукових досліджень й участь в організації та проведенні наукових заходів: конференцій, семінарів, «круглих столів» тощо. Зазначено, що у 2016 р. наукова діяльність Національної академії правових наук України здійснювалася відповідно до "Переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2020 року", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 942 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 23 серпня 2016 р. № 556), Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2014—2018 роки, затверджених постановою президії НАН України від 20 грудня 2013 р. № 179, Стратегії розвитку наукових досліджень Національної академії правових наук України на 2016—2020 рр., визначених постановою Загальних зборів Національної академії правових наук України від 3 березня 2016 р. №4-16 та Зведеного плану науково-дослідних робіт НАПрН України на 2016 р., затвердженого постановою президії № 91/5 від 22 червня 2015 р. Дослідження здійснено за 35 фундаментальними темами, з яких 16 - завершено. Зокрема, Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса досліджено 6 тем, Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування - 5, Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака - 8, Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності - 8, Науково-дослідним інститутом інформатики і права - 5, Науково-дослідним інститутом правового забезпечення інноваційного розвитку - 3.

Розглянуто загальні питання правового забезпечення соціально-економічного зростання. Запропоновано напрями оновлення господарського та господарсько-процесуального законодавства, удосконалення правового забезпечення розвитку земельних, аграрних, екологічних і природоресурсних відносин. Наведено сучасні методики викладання окремих юридичних дисциплін соціально-економічного спрямування.