Висвітлено субкультуру юриста в контексті української культури від часів Київської Русі до сьогодення. Увагу приділено соціально-психологічному портрету представників суддівського корпусу, формам, змісту й етикету судового процесу, зображенню суддів в українському письменстві різних часів. Зазначено, що сучасний стан, певні вади та труднощі в реформуванні юридичної професії в Україні визначені історією формування та функціонування вітчизняної державно-правової реальності та її елементів, що яскраво проявляється на прикладі судової влади. Відсутність сталих правових традицій на вітчизняних теренах, помножена на природний консерватизм юристів і не подолані наслідки тоталітарної державності, багато в чому пояснюють, чому юридична професія в Україні так важко просувається в напрямі до європейських стандартів.