Монографію присвячено концепції формування, розвитку га поширення екологічної культури в системі публічного управління, а також висвітленню практичних проблем досягнення належного рівня екокультурного розвитку суспільства. Виявлено ключові аспекти змін у системі публічного екологічного управління. Окреслено перспективи формування специфічного організаційно-функціонального механізму, що дозволить сприяти поширенню екологічної культури. Охарактеризовано сучасні тенденції розвитку публічного екологічного управління на різних його рівнях в Україні. Проаналізовано можливості використання наявного потенціалу публічного екологічного управління (включає управлінську, ресурсну та соціальну складові). Значну увагу приділено публічно-управлінській співпраці як драйверу поширення екологічної культури на локальному рівні. Обгрунтовано важливість використання координаційних впливів у процесі побудови співпраці між суб’єктами публічного екологічного управління (держава, місцеве самоврядування, бізнес-структури, інститути громадянського суспільства). Представлено конструкт організаційно-функціонального механізму поширення екологічної культури та деталізовано його вбудову в систему публічного екологічного управління. Побудовано теоретичний контур комунікаційної системи поширення екологічної культури. Розкрито структурні складові авторської моделі «4S» поширення екологічної культури.