Розглянуто питання сучасного стану та перспектив розвитку екологічного законодавства України (ЕЗУ). Висвітлено проблеми систематизації правових норм про компенсацію шкоди за порушення ЕЗУ, екологізації аграрного законодавства. Увагу приділено вирішенню земельно-правових колізій за принципом "спеціальної норми", структурі еколого-правової відповідальності, реформуванню ЕЗУ на засадах приватного та публічного права, кодифікації ЕЗУ. Викладено особливості застосування земельного законодавства у прокурорській практиці.

Рассмотрены вопросы современного состояния и перспектив развития экологического законодательства Украины (ЭЗУ). Освещены проблемы систематизации правовых норм о компенсации вреда на основании положений ЭЗУ, экологизации аграрного законодательства. Внимание уделено решению земельно-правовых коллизий по принципу "специальной нормы", структуре эколого-правовой ответственности, реформированию ЭЗУ с учетом частного и публичного права, кодификации ЭЗУ. Изложены особенности применения земельного законодательства в прокурорской практике.

Досліджено правовий механізм прийняття державноуправлінських рішень (ДУР) в екологічній сфері. З метою приведення національного законодавства України у відповідність до європейських стандартів, удосконалення правового механізму прийняття ДУР у сфері природокористування й охорони довкілля та покращання екологічної ситуації в Україні взагалі, запропоновано законодавчо врегулювати перелік і послідовність етапів прийняття ДУР в екологічній сфері. Для задоволення екологічних потреб громадськості й активізації територіальної громади у прийнятті ДУР, реалізація яких впливає або може вплинути на довкілля, запропоновано оцінювання екологічних потреб громадськості покласти на органи місцевого самоврядування. Надано рекомендації щодо вдосконалення механізмів залучення громадськості до прийняття ДУР у сфері природокористування та охорони довкілля, а також дістали подальшого розвитку поняття "оцінювання впливу на навколишнє середовище", "довкілля", "навколишнє природне середовище" й "екологічна сфера", що має значення під час застосування чинного екологічного законодавства суб'єктами прийняття ДУР у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.

Рассмотрены правовые основы охраны окружающей среды и результаты воздействия на нее обогатительных предприятий. Описаны приемы, способы, технологии технолого-экологического инжиниринга при обогащении полезных ископаемых на этапах создания, эксплуатации и ликвидации обогатительных производств. Внимание уделено вопросам управления качеством товарной угольной продукции, складирования отходов углеобогащения в породных отвалах и илонакопителях, сушки, погрузки, транспортирования и складирования угольной продукции. Акцентировано внимание на утилизации отходов добычи и переработки углей.

Наведено погляди різних авторів стосовно визначення екологічної політики, виявлено спільні і відмінні риси в понятійному угрупованні, а також запропоновано комплексну дефініцію терміна "екологічна політика".

Висвітлено теоретичні засади і зарубіжний досвід організації та правового регулювання екологічного контролю на нагляду, його організаційні та правові основи в Україні. Показано особливості організації державного нагляду у сфері охорони довкілля, описано форми і методи наглядової діяльності органів прокуратури України у цій сфері. Запропоновано шляхи вдосконалення організаційно-правового забезпечення контрольно-наглядової діяльності у сфері охорони довкілля в сучасній Україні.

Досліджено концептуальні засади сучасного стану та перспективи розвитку законодавства про охорону довкілля. Проаналізовано правові засади державної екологічної політики у сфері охорони довкілля, науково-методологічні чинники становлення та перспективи розвитку зазначеного законодавства, організаційно-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища. Приділено увагу питанням правового забезпечення охорони земель, вод, рослинного та тваринного світу, надр, атмосферного повітря, озонового шару та клімату, природних ресурсів континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, навколишнього природного середовища під час поводження з відходами, міжнародно-правовим засобам забезпечення охорони довкілля. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізму правової охорони довкілля.

Проаналізовано новий порядок одержання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Проаналізовано проблеми та перспективи інтеграції екологічної політики в галузеві політики України в контексті європейської інтеграції. Питання інтеграції екологічної політики знайшли своє відображення в Стратегії державної екологічної політики та Національному плані дій з охорони навколишнього природного середовища, але на практиці мають обмежений характер унаслідок існування різноманітних бар'єрів на рівні законодавства, стратегічного планування, фінансування, традицій управлінської діяльності та створення відповідних інституцій. Необхідність виконання положень Директив ЄС, спрямованих на інтеграцію екологічної політики в галузеві політики, має сприяти впровадженню принципу інтеграції екологічної політики в систему державного управління в Україні.

Досліджено стан і проблеми організації екологічної мережі України в контексті формування природоохоронного землекористуванння. Вивчено особливості структури регіональної економіки Київщини. З'ясовано роль дендропарків Харківщини як структурних елементів локальних екомереж. Охарактеризовано еколого-економічні підходи до формування розмірів землекористування в зоні Південного Степу. Визначено тенденції зміни вартості землекористування в населених пунктах як інструмент оцінювання ефективності розподілу земель. Приділено увагу особливостям реформування системи нагляду за дотриманням законодавства в природоохоронній галузі.

Висвітлено актуальні проблеми охорони навколишнього природного середовища. Викладено методичні підходи до вирішення питань нормативного регулювання адміністративно-правової охорони навколишнього природного середовища. Визначено поняття й значення адміністративно-правової охорони навколишнього природного середовища. Наведено деякі аспекти адміністративно-правової відповідальності у сфері охорони навколишнього природного середовища. Розглянуто природно-заповідний фонд як складову адміністративно-правової охорони навколишнього природного середовища. Подано інформацію про міжнародний досвід та правові стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища. Окреслено перспективи розвитку адміністративно-правової охорони навколишнього природного середовища.

До Збірника матеріалів включено наукові доповіді та повідомлення, представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції, організованій Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України з нагоди 30-річчя Закону України "Про охорону навколишньої природного середовища" та 20-річчя Земельного кодексу України і проведеній в дистанційному режимі 12 листопада 2021 р. Предмет обговорення - історичні передумови ухвалення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (25 червня 1991 р.) та Земельного кодексу Україн (25 жовтня 2001 р.), їх роль у формуванні сучасної системи вітчизняного законодавства, досвіді проблеми реалізації положень цих актів, наукові засади подальшого розвитку, прискоренні проведення систематизації екологічного, земельного та іншого природоресурсного законодавства в контексті реалізації принципів сталого розвитку, політики України щодо евроінтеграції та децентралізації владних повноважень, а також нові можливості, пов'язані з впровадженням сучасних інформаційних технологій у систему законодавства та відповідної діяльності.