Висвітлюються історико-географічні умови природокористування та охорони довкілля в давній і середньовічній Україні, природоохоронні традиції українського народу, виникнення екологічного руху. Розкривається процес становлення української еколого-національної думки та впливу її на зародження і розвиток екологічного руху в державі. Визначено особливості формування перших громадських екологічних організацій в Україні, дана їх характеристика, з'ясовано місце і роль щодо захисту природи і раціонального використання ресурсів країни. Створено узагальнюючу картину процесів і тенденцій розвитку антропотехногенного впливу на природне довкілля, генезису сучасного кризового стану природного середовища, а також показано негативний вплив адміністративно-тоталітарного режиму на його поглиблення в Україні, показано суперечності становлення і розвитку національної екополітики в перехідний період. Проаналізовано перспективи і тенденції формування екологічного руху в контексті національно-державного відродження країни, досліджено форми і методи діяльності недержавних екологічних об'єднань у нових історичних умовах. Розроблено ряд науково-практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку громадського екоруху в Україні та посилення його ролі у природоохоронній справі.

Досліджено необхідність здійснення контролю та порядок його реалізації органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення охорони навколишнього середовища, а саме: охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земель і грунтів, лісних ресурсів. Надано рекомендації щодо покращання реалізації органами місцевого самоврядування функції контролю у цій сфері.

Вирішено завдання, що полягає в науково-теоретичному обгрунтуванні місця та ролі громадських організацій як суб'єктів формування та реалізації державної екологічної політики. Досліджено понятійно-категорійний апарат. Проведено порівняльний аналіз використання термінології в зарубіжній та вітчизняній практиці. Обгрунтовано специфіку використання термінології й уточнено визначення понять "громадський екологічний рух", "громадська екологічна організація". Проаналізовано нормативно-правову базу функціонування громадських екологічних організацій в Україні. Виявлено основні проблеми та запропоновано напрями її удосконалення. Досліджено основні форми взаємодії громадських організацій з органами державної влади та шляхи їх впливу на формування й реалізацію державної екологічної політики. На основі аналізу особливостей функціонування громадських організацій та консультативно-дорадчих органів при органах державної влади за кордоном розроблено механізм взаємодії громадських організацій з органами державної влади в Україні. Наведено шляхи його імплементації та надано рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази та інституційного забезпечення державної екологічної політики.

Відображено ефективність виконання планів, проектів і програм з охорони навколишнього природного середовища за період 2011 - 2015 рр. Аналіз здійснено на основі системи цільових показників до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року". Висвітлено рівень досягнення стратегічних цілей та виконання завдань. Увагу приділено підвищенню рівня суспільної екологічної свідомості, інтеграції екологічної політики та вдосконаленню системи інтегрованого екологічного управління, припиненню втрат біологічного та ландшафтного різноманіття та формуванню екологічної мережі, удосконаленню регіональної екологічної політики.