Рассмотрено применение прогрессивных технологий сухого строительства в современном строительном комплексе. Освещены последние достижения технологии производства и использования материалов и изделий на основе гипса в отечественной и зарубежной практике. Особое внимание уделено использованию комплектных систем фирмы "Кнауф" для строительства и реконструкции сооружений разного предназначения, мерам повышения их эксплуатационных свойств. Приведен перечень европейских, в частности, немецкий, нормативных документов по применению система сухого строительства.

Розглянуто питання застосування прогресивних технологій сухого будівництва (СБ) у сучасному будівельному комплексі. Висвітлено досягнення технології виробництва та використання матеріалів і виробів на основі гіпсу у вітчизняній та закордонній практиці. Особливу увагу приділено використанню комплектних систем фірми "Кнауф" для будівництва та реконструкції різних споруд в контексті підвищення їх експлуатаційних властивостей. Описано спеціальні деталі та елементи будівельних конструкцій для протипожежного захисту. Проаналізовано особливості правового регулювання виробництва, торгівлі та використання будівельних матеріалів і виробів у СБ.

Наведено загальну характеристику господарсько-правового забезпечення якості будівельних робіт. З'ясовано зміст таких засобів, як: ліцензування, сертифікація, нормування, господарський договір підряду, авторський та технічний нагляд, встановлення гарантійних строків та порядку приймання-передачі будівельних робіт, господарсько-правова відповідальність. Обгрунтовано з урахуванням зарубіжного досвіду пропозиції щодо вдосконалення господарського законодавства України, захисту власників і споживачів будівельної продукції від неякісного будівництва.

Проаналізовано існуючу дозвільну систему у сфері містобудування та капітального будівництва, обгрунтовано необхідність внесення змін у чинне законодавство в частині дозвільної системи спрощення процедур у цій сфері та запропоновано шляхи вирішення проблем дозвільної системи у сфері будівництва.

Key aspects of the reformation and development of the construction industry in Ukraine, based on world trends are considered. Development prospects and ways out of the crisis of the construction industry are formed. In order to save the domestic construction industry, there was an urgent need for the establishment and application of modern regulatory, methodical, information, program and legislative provisions, modern methods of determining the cost of construction,management of investment projects in all phases of design, construction and operation. Their development towards further alignment with Euro standards - the key of improving of the investment climate in Ukraine.

Розглянуто ключові аспекти реформування та розвитку будівельної галузі України на основі світових тенденцій. Окреслено перспективи розвитку та шляхи виходу з кризи будівельної галузі. Зазначено, щоб зберегти вітчизняну будівельну галузь, настала нагальна потреба створення і застосування сучасного нормативного, методичного, інформаційного, програмного та законодавчого забезпечення, сучасних методів визначення вартості будівництва, управління інвестиційними проектами, на всіх етапах їх проектування, будівництва й експлуатації. Їх розвиток в напрямку подальшого узгодження з євро стандартами - запорука покращання інвестиційного клімату в Україні.

Рассмотрены ключевые аспекты реформирования и развития строительной отрасли Украины на основе мировых тенденций. Очерчены перспективы развития и пути выхода из кризиса строительной отрасли. Отмечено, чтобы сохранить отечественную строительную отрасль, наступила насущная необходимость создания и применения современного нормативного, методического, информационного, программного и законодательного обеспечения, современных методов определения стоимости строительства, управления инвестиционными проектами на всех этапах их проектирования, строительства и эксплуатации. Их развитие в направлении дальнейшего согласования с евро стандартами - залог улучшения инвестиционного климата в Украине.

Наведено нові наукові положення та науково обґрунтовані результати, що розв'язують важливу науково-прикладну проблему, яка полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні системи державного регулювання соціально-економічних відносин у будівництві та розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму нормативно-правового регулювання будівельної галузі в Україні. Визначено, що нормативно-правове регулювання соціально-економічних відносин у будівництві доречно розглядати як цілеспрямований вплив, зокрема норм права, на відносини між суб'єктами будівництва з метою забезпечення за допомогою адміністративних і правових засобів (принципів, форм і методів державного управління та юридичної відповідальності), гарантування визначених законодавством прав фізичних і юридичних осіб. Установлено особливості соціально-економічних відносин у будівництві та недоліки державного регулювання цієї сфери. Запропоновано авторське бачення принципів регулювання таких відносин у контексті публічного адміністрування, серед яких: прозорість і доступність нормативно-правової бази для всіх учасників будівельного ринку; системність та узгодженість нормативних актів зі стандартами ЄС; уніфікація термінології та усунення підміни понять; імплементація міжнародного досвіду з урахуванням особливостей і специфіки будівництва в Україні; забезпечення поступовості процесу розробки нових, перегляду й оновлення діючих нормативних актів технічного характеру у сфері будівництва, з урахуванням стандартів ЄС. Систематизовано структурні складові державного управління нормативно-правовим регулюванням соціально-економічних відносин у будівництві, що охоплюють як суб'єктів регулювання, так і систему нормативно-правових актів та нормативних документів у розрізі правовідносин, технічних і технологічних вимог, що підлягають регулюванню. Узагальнено закономірності становлення та розвитку нормативно-правового регулювання будівельної діяльності шляхом виділення восьми етапів розвитку цієї сфери. Доведено, що впровадження міжнародного досвіду є позитивним аспектом для подальшого розвитку й побудови досконалої моделі вітчизняної будівельної галузі. Виокремлено три етапи імплементації європейського досвіду, які підтверджують дієвість загальних принципів нормативно-правового регулювання будівельної галузі розвинених країн, що полягають, зокрема, у роздержавленні управління будівництвом і передачі більшості владно-управлінських функцій органам місцевого самоврядування та саморегулівним організаціям. Виокремлено шість основних напрямів розвитку будівельної галузі, які відрізняються критеріальним підходом до виявлення взаємозв'язку ефективності державного механізму нормативно-правового регулювання соціально-економічних відносин та економічного зростання у будівництві, серед яких: реформування будівельної діяльності в частині нормативно-правового забезпечення; запровадження ефективного державного регулювання та контролю у будівництві; створення сприятливих умов для діяльності всіх учасників будівельного ринку; адаптація будівельного законодавства України до норм ЄС; удосконалення державних інструментів підтримки розвитку будівельного сектора економіки; запровадження інновацій у розвитку сучасної наукової складової будівельного виробництва. Запропоновано п'ять основних шляхів подолання негативних тенденцій, пов'язаних із реалізацією авторського та технічного наглядів у будівельній галузі України, що відрізняються авторськими новелами та передбачають: установлення особливостей здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта на підставі будівельного паспорта; забезпечення можливості здійснення технічного нагляду за будівництвом групою інженерів технічного нагляду або інженером-консультантом; розробка електронного кабінету для архітекторів та інженерів технічного нагляду, що відображатиме об'єкти будівництва, на яких такі особи здійснюють авторський чи технічний нагляд; визначення авторського нагляду як добровільного права автора проєкту, а не як обов'язку замовника; затвердження типової форми договору про надання інжинірингових послуг, яка б передбачала функції, основні обов'язки й описувала процедуру вирішення спорів у процесі створення об'єкта будівництва. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальну модель удосконалення механізму нормативно-правового регулювання соціально-економічних відносин у будівництві, в основі якої лежить покроковий алгоритм реалізації на засадах принципово нового плану дій, розділеного на три етапи, в основу кожного з яких покладено п'ять базових принципів, що стосуються різних інтересів учасників будівельного ринку та вимагають координації діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а саме: принцип повноти, прозорості та доступності інформації про містобудівну діяльність для всіх її учасників; принцип компетентності громадськості при прийнятті рішень щодо безпечної експлуатації об'єктів будівництва; принцип мінімізації корупційних ризиків; принцип субсидіарності та децентралізації в галузі будівництва; принцип максимальної інтеграції й автоматизації дозвільних процедур за якісними критеріями. Вищезазначені принципи окреслюють також основні пріоритети розвитку державного управління у сфері містобудування, шляхи вдосконалення нормативно-правових механізмів просторового розвитку територій, а також нові підходи до участі громадянського суспільства в управлінні процесами сталого розвитку регіонів. Визначено, що головною метою концептуальної моделі вдосконалення механізму нормативно-правового регулювання соціально-економічних відносин у будівництві є встановлення правових, інституційних, фінансових і корпоративних передумов реформування будівельної галузі через удосконалення системи державного управління загалом.