На основании анализа известных определений понятия "государственная политика", учета методологических подходов к трактованию словосочетания "государственная политика Украины в сфере здравоохранения", а также использования опыта исследования содержания социальной политики государства предложено определение понятия "государственная политика Украины в сфере здравоохранения", определено в ней место и роль психического здоровья.

Наведено результати обстеження 120-ти психічно хворих осіб, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї та 60-ти хворих без агресивних тенденцій в анамнезі. На підставі порівняльного аналізу виявлено клінічні, соціальні й особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім'ї, які слід ураховувати під час прогнозування суспільно небезпечних дій. На підставі судово-психіатричного аналізу генезу встановлено фактори, що мали вплив на процес формування та реалізації агресії. Виявлено, що у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій хворих на шизофренію найвагомішу частку у генезі становили клінічні й особистісні чинники. В осіб з органічним ураженням головного мозку виявлено визначальну роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Розроблено реабілітаційно-профілактичні програми примусових заходів медичного характеру з урахуванням чинників генезу тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих осіб, спрямованих проти членів сім'ї.

Рассмотрены проблемы, с которыми сталкиваются психические больные граждане Украины, дана социально-демографическая характеристика таких лиц. Проанализированы особенности организации работы юридических центров в Киеве, Виннице, Житомире и Донецке. Даны сведения о нарушениях имущественных прав психических больных. Освещен отечественный и зарубежный опыт защиты прав психиатрических пациентов в суде.

Досліджено 108 психічно хворих, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії та знаходяться на примусовому лікуванні в психіатричній лікарні з суворим наглядом. Установлено, що найбільшу суспільну небезпеку представляють хворі на шизофренію з параноїдною формою, з органічним ураженням головного мозку з легким ступенем недоумства та психопатоподібним синдромом, епілепсію з легким ступенем недоумства та його афективним варіантом і пароксизмальними психотичними станами, олігофренію в ступені вираженої дебільності та вираженими емоційно-вольовими розладами, алкогольними психозами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)176 + Р11(4Укр)286.1

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання додержання законності та нормативного регулювання підстав і порядку надання психіатричної допомоги засудженим до позбавлення волі, порушення адміністрацією виправних колоній та іншим персоналом Державної пенітенціарної служби України вимог чинного законодавства щодо примусового лікування засуджених. Доведено необхідність законодавчого визначення порядку і місць лікування психічно хворих осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Досліджено 499 пацієнтів, які були в невідкладному, у тому числі в недобровільному (48,7 %) порядку, госпіталізовані до психіатричної лікарні. Проведено порівняльний аналіз клініко-соціальних характеристик пацієнтів, що госпіталізувалися у примусовому та добровільному порядку, у тому числі до і після введення Закону про психіатричну допомогу. Встановлено провідне значення усвідомленої згоди для психіатричної допомоги, дотримання етико-правових підходів до надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Виявлено вплив на усвідомлену згоду порушеної компетентності, яка тимчасово поглиблюється психотравмуючою ситуацією під час невідкладної госпіталізації пацієнта за відсутності достатньої інформації щодо психіатричної допомоги. Визначення провідних побоювань пацієнта (відмова від госпіталізації, відмова від лікування або відмова від підпису згоди на госпіталізацію) служить орієнтиром в цілеспрямованій роз'яснювальній роботі для нарощування мотивації на лікування й одержання допомоги за згодою. Розроблено типологію пацієнтів, в основі якої положено їх відношення до підтримуючого лікування та роль у сприянні лікуванні їх родичів. Розроблено формулу примусової госпіталізації, яка включає тріаду критеріїв: медичний (тяжкий психічний розлад), поведінковий (небезпека для себе чи оточуючих, а також безпорадний стан) та психологічний (відсутність усвідомленої згоди за порушеної компетентності). Визначено показання для надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Розроблено алгоритм прийняття рішень та їх реалізації на всіх етапах надання психіатричної допом

оги в примусовому порядку, що сумісно з застосуванням сучасних етично-правових підходів становлять основу концептуальної моделі, яка покращує якісь надання допомоги цього виду та зменшує її негативний вплив.

Досліджено окремі питання про юридичну природу, зміст, поняття, значення інституту примусових заходів медичного характеру та його співвідношення з правами людини.

Розроблено та науково обгрунтовано організаційні принципи для забезпечення ліками наркохворих на каннабіноїдну залежність (F12) шляхом проведення судово-фармацевтичного аналізу нелегального обігу каннабіноїдів та визначення статусу каннабіноїдної залежності з урахуванням даних фармакоекономічного аналізу на засадах фармацевтичного права. Удосконалено методику проведення судово-фармацевтичного аналізу нелегального обігу каннабіноїдів за допомогою використання 6-ти індикаторів. Наведено місце каннабісної злочинності у структурі загальної злочинності, пов’язаної із нелегальним обігом психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп (58,75 %) та у структурі наркозлочинності, пов'язаної з нелегальним обігом наркотичних засобів рослинного походження (62,66 %). Встановлено причинно-наслідкові закономірності між збільшенням нелегального обігу каннабіноїдів, поширенням каннабіноїдної наркоманії та зростанням рівня злочинності, наркозлочинності та наркотизації у суспільстві. Вперше науково обгрунтовано розроблення організаційних принципів для забезпечення ліками наркохворих із каннабіноїдною залежністю (F12), що передбачають комплексний підхід із включенням контрольно-дозвільних та медико-фармацевтичних заходів з позиції судової фармації на засадах фармацевтичного права. Визначено 4 напрями контрольно-дозвільних заходів у протидії нелегальному обігу каннабіноїдів і каннабіноїдної залежності (F 12): організаційно-правовий; медико-фармацевтичний; соціально-економічний; морально-етичний, інформаційно-роз’яснювальний, культурно-виховний. Розроблено дворівневу систему контрольно-дозвільних заходів, що включає державні (І рівень) та регіональні (II рівень). Удосконалено методи оцінки доступності та ефективності ліків за фармакоекономічними та судово-фармацевтичними показниками. Визначено інформаційну та фізичну складові доступності гепатопротекторів нового покоління за судово-фармацевтичним показником "режим контролю". Розраховано економічні складові доступності гепатопротекторів за фармакоекономічними показниками коефіцієнтів нестабільності ціни.

Обгрунтовано та розроблено організаційні заходи з профілактики адиктивної залежності під час формування здорового способу життя у молоді шляхом обгрунтування схем фармакотерапії отруєнь та коморбідних розладів, способів протидії наркотизації та правопорушень молоді внаслідок зловживання психоактивних речовин із використанням судово-фармацевтичних і фармакоекономічних досліджень. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки між поширенням алкогольної залежності та віковою і гендерною ознаками у молоді. Наведено відсутність прямого зв'язку між отруєннями від психоактивних речовин та гендерною ознакою у молоді. Установлено пряму залежність між отруєннями від психоактивної речовини алкоголю та віком пацієнтів. За допомогою фармакоекономічних та судово-фармацевтичних методів аналізу вивчено фармацевтичне забезпечення різних вікових груп молоді у разі отруєнь психоактивними речовинами. Обгрунтовано включення ферментних лікарських засобів у схеми фармакотерапії панкреатитів, коморбідних з алкогольною залежністю, що захищено патентом України № 67959 (2012). Практична реалізація розроблених нормотворчих заходів знайшла відображення в матеріалах і планах роботи упродовж 2012 - 2016 рр. закладів охорони здоров'я регіонального рівня.