Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413.1 + Р811.2

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Судово-медичне дослідження (експертиза) розладу здоров'я і смерті від різних видів зовнішньої дії на організм людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Узагальнено відомості щодо судово-медичної експертизи черепно-мозкової та спинальної травми у потерпілих, що померли та у живих осіб. Наведено дані про будову черепа людини, дослідження її головного та спинного мозку, особливості проведення їх розтину. Проаналізовано особливості перебігу несмертельної черепно-мозкової травми у живих осіб залежно від віку постраждалих і впливу алкогольної інтоксикації. Запропоновано методику судово-медичної оцінки даної травми.

Обобщены сведения по проведению судебно-медицинской экспертизы черепно-мозговой и спинной травмы у погибших потерпевших и оставшихся в живых. Приведены данные о строении черепа человека, исследовании его головного и спинного мозга, особенностях проведения вскрытия мозга. Проанализированы особенности развития несмертельной черепно-мозговой травмы у потерпевших, оставшихся в живых, в зависимости от их возраста и влияния на них алкогольной интоксикации. Предложена методика судебно-медицинской оценки данной травмы.

Описано різні види й ознаки ушкоджень тіла людини тупими предметами та транспортними засобами. Особливу увагу приділено проблемам здійснення судово-медичних експертиз, зокрема, діагностиці ушкоджень, механізму їх формування, визначенню травмуючого предмета. Наведено інформацію про подряпини, вивихи, синці, переломи, ушкодження внутрішніх органів, автомобільні, мотоциклетні та залізничні травми.

Описаны разные виды и признаки повреждений тела человека тупыми предметами и транспортными средствами. Особое внимание уделено проблемам осуществления судебно-медицинских экспертиз, в частности, диагностике повреждений, механизму их формирования, определению травмирующего предмета. Приведена информация о царапинах, вывихах, синяках, переломах, повреждениях внутренних органов, автомобильных, мотоциклетных и железнодорожных травмах.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Розглянуто теоретичні засади судово-медичної травматології. Увагу приділено судово-медичному дослідженню ушкоджень шкіри і кісток тупими та гострими предметами, транспортними засобами, вогнепальною зброєю. Розкрито особливості огляду трупа на місці його виявлення.

Рассмотрены теоретические основы судебно-медицинской травматологии. Уделено внимание судебно-медицинскому исследованию повреждений кожи и костей тупыми и острыми предметами, транспортными средствами, огнестрельным оружием. Раскрыты особенности осмотра трупа на месте его выявления.

Наведено судово-фармацевтичний коментар до ст. 286 КК України, що регулює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема під впливом психоактивних речовин.

Изучены огнестрельные травмы при поражении из гладкоствольного охотничьего оружия (ружья и его обреза) при выстрелах через преграду. Результаты исследования выявили специфику формирования повреждений при выстрелах картечью через стекло (автомобильное типа "Сталинит", оконное); наличие собственных повреждений как от картечи, так и от стекла, и формирования специфических зон металлизации в области повреждения стеклом. Полученные данные можно использовать для выявления следов преграды в виде стекла и возможности определения его типа, исходя из степени металлизации.

Визначено судово-медичні критерії переломів коротких трубчастих кісток кисті, одержаних внаслідок ушкодження тупими предметами. Встановлено залежність між умовами виникнення переломів та їх локалізацією, морфологією і характером. Виявлено, що найбільш поширеними видами даних травм є основний та опосередкований переломи, визначено їх особливості. Встановлено, що переломи п'ясткових кісток та фаланг пальців виникають у місці прикладання сили і характеризуються наявністю косопоперечних та поперечних ліній з переважанням ознак розтягнення кісткової тканини на долонній, а ознак стиснення - на тильній поверхні кісток; опосередковані (конструкційні) переломи виникають на віддалі від місця прикладання сили, мають косі й поздовжні лінії та протилежне взаємовідношення ознак стиснення і розтягнення кісткової тканини, перебіг процесу їх руйнації можна прослідкувати за стереомікроскопічною картиною країв переломів цих кісток. Відзначено вплив анатомо-структурних особливостей будови на закономірності виникнення переломів окремих відділів кісток кисті.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на підставі їх комплексного клінічного вивчення з використанням сучасних аудіологічних і вестибулометричних методів дослідження. Встановлено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, які необхідно застосовувати для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є: ступінь зниження слухової функції; наявність і тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. З'ясовано, що діагностичні критерії тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів можна виявити за умови дотримання оптимального обсягу дослідження слуху: мовою та за допомогою тональної межової аудіометрії в динаміці, надпорогової тональної та мовної аудіометрії, імпедансометрії й отоневрологічного обстеження у гострому та підгострому періодах травми. Доведено необхідність урахування в судово-медичному оцінюванні посттравматичних кохлеарних невритів характеру травми та топіки ураження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Розроблено критерії визначення пневматичних пошкоджень тіла людини та одягу з бавовняної тканини залежно від дистанції пострілів з пневматичної нарізної гвинтівки. Удосконалено комплекс сучасних методів (макроскопічних, стереомікроскопічних і лабораторних) для ретельного дослідження цих пошкоджень. Визначено кількість накладань свинцю в зоні вхідних пневматичних ран за різних дистанцій пострілів. Детально проаналізовано пробивну здатність і визначено механізми дії куль для пневматичної зброї на різні види мішеней. Виявлено вплив натягу бавовняної тканини на формування вхідних отворів. Розроблено оптимальні схеми опису пневматичних пошкоджень та диференціації їх з вогнепальними.

Вперше наведено якісну та кількісну порівняльну судово-медичну характеристику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами "Luger" штатного, експансивного та реактивного видів у незахищені одягом і бронежилетами ділянки грудної клітки, живота та стегна з різних відстаней. Досліджено вплив конструктивних особливостей експансивних і реактивних 9-мм куль на характер ушкоджень, які виникають на біологічних і небіологічних об'єктах для різних дистанцій пострілу. Вперше встановлено закономірності й особливості розповсюдження продуктів пострілу 9-мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та відкладання їх слідів на різних перепонах. Встановлено статистично значимі якісні та кількісні критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів.

  Скачати повний текст

Встановлено судово-токсикологічні, патоморфологічні та біофізичні критерії судово-медичної діагностики отруєнь етанолом з урахуванням кількісного вмісту ацетальдегіду у крові й етанолу в гематомах. Визначено особливості динаміки смертності внаслідок отруєнь алкоголем серед населення Луганщини за 5 років. Виявлено, що найбільшу кількість померлих складали чоловіки працездатного віку. Проведено порівняльний аналіз результатів морфологічного дослідження головного мозку, серця, легень, печінки, нирок і надниркових залоз у разі смерті внаслідок отруєння алкоголем. Виявлено виразні патоморфологічні зміни, оцінка яких може бути критерієм визначення причини смерті в результаті алкогольної інтоксикації. Здійснено модифікацію кількісного вмісту ацетальдегіду у трупній крові на базі використання оригінального пристрою, що забезпечує скорочення тривалості часу та підвищення точності визначення концентрації ацетальдегіду у крові. Показано можливість використання результатів судово-медичної оцінки кількісного вмісту етилового алкоголю в гематомах для визначення стану алкогольного сп'яніння або тверезості потерпілого під час утворення гематоми, тривалості життя після травми з урахуванням інших об'єктивних даних, зокрема, швидкості виведення етанолу з організму, факту вживання спиртних напоїв уже після травми, а отже і можливості здійснення потерпілим активних дій. Наведено кількісні дані про біофізичні відмінності серця у разі смерті внаслідок алкогольної міокардіодистрофії, гострої коронарної недостатності й отруєнь етиловим алкоголем, які є критерієм для диференційної діагностики.

Визначено гістологічні, біохімічні, гістохімічні та біофізичні критерії діагностування давності утворення ушкоджень органів грудної клітки. Визначено й узагальнено особливості динаміки випадків смерті внаслідок механічних ушкоджень серед населення Луганщини за 5 років. Показано, що у структурі смертності від механічної травми превалювала кількість загиблих внаслідок черепно-мозкової травми, меншу кількість становили випадки поєднаної травми, ще меншу - травми органів грудної клітки та черевної порожнини. У 51,3 % випадків загиблі перебували у стані алкогольного сп'яніння, яке відповідало легкому або середньому ступеню. Найбільшу кількість серед них становили особи чоловічої статі працездатного віку. Проаналізовано мікроскопічні ознаки патоморфологічних змін бронхолегеневої системи та шлуночків серця залежно від давності заподіяння поєднаної механічної травми. Визначено морфологічні критерії зажиттєвості, давності утворення ушкоджень і тривалості життя після заподіяння поєднаної механічної травми за особливостями змін бронхолегеневої системи потерпілих протягом перших годин після травмування. Установлено вплив запальних процесів легень і бронхів, а також алкогольного сп'яніння, що передували механічним ушкодженням, на перебіг післятравматичного процесу у разі поєднаної механічної травми. Встановлено, що дослідження рівня оксиду азоту в сироватці крові й активності ферменту e-NOS у міокарді експериментальних щурів, що загинули внаслідок поєднаної механічної травми, комплексно підвищують точність верифікації давності одержання ушкоджень протягом перших 1 - 12 год.

Здійснено статистичний аналіз причин та характеру нелетальних ушкоджень обличчя і головного мозку у потерпілих дитячого віку, проаналізовано особливості їх перебігу та наслідки у дітей різних вікових груп. Досліджено особливості перебігу уражень м'яких тканин, ушкоджень кісток лицевого черепу, ізольованих і сполучених черепно-мозкових ушкоджень, проведено порівняльний аналіз перебігу означених ушкоджень, обгрунтовано критерії експертної оцінки таких травм у дітей та підлітків. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації судово-медичної оцінки нелетальних травм обличчя і головного мозку у названого контингенту потерпілих, застосування яких в експертній практиці дозволить підвищити об'єктивність та надійність експертних висновків.

Встановлено показники зажиттєвості повішення за кількісним вмістом катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) в біологічних рідинах тіла та странгуляційній борозні з урахуванням ступеня катехоламінових уражень міокарда та впливу процесів гниття. Визначено, що за асфікції, зумовленої повішенням, у біологічних рідинах значно підвищується вміст адреналіну та норадреналіну, а внаслідок цитолітичної дії катехоламінів виникає фуксинофільна дегенерація міокарда у всіх відділеннях серця. Встановлено, що зажиттєва странгуляційна борозна характеризується локальним збільшенням вмісту катехоламінів. Розроблено кількісні критерії та діагностичну таблицю для статистичної верифікації діагнозу повішення.

Визначено особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах "Ескорт 3" IV класу захисту та ушкоджень не захищених і захищених бронежилетами ділянок грудної клітки та гомілки у разі пострілів штатними пістолетними боєприпасами "Luger 9,0х19 мм" та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій. Наведено судово-медичну оцінку конструктивних і балістичних відмінностей штатних пістолетних боєприпасів "Luger 9,0х19 мм" та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів. Визначено критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику пошкоджень на бронежилетах "Ескорт 3" IV класу ділянки тіла людини, що заподіяні 9 мм кулями спеціального призначення експансивного та бронебійного видів на характер ушкоджень, що виникають на засобах індивідуального захисту та біологічних об'єктах за різних дистанцій пострілу.

За даними Київського міського бюро судово-медичної експертизи за період 2003 - 2009 рр. у відділенні судово-медичної криміналістики були визначено й узагальнено особливості динаміки вогнепальних уражень, у тому числі й набоями, що споряджені еластичними кулями. Визначені морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", що споряджені еластичними кулями, з різних дистанцій у не захищені та захищені одягом ділянки грудної клітки та живота. Вперше проведене рентгенологічне дослідження еластичних куль,якими споряджені 9 мм пістолетні набої "Терен 3ФП" і "АЕ 9" під час пострілів у ділянки грудної клітки та живота. Вперше визначено особливості додаткових продуктів, що супроводжують постріли 9 мм набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", спорядженими еластичними кулями, з різних дистанцій.