Книга містить інформацію про результати парламентських виборів в Україні, що відбулися 29 березня 1998 р. Використано матеріали, які друкувалися в пресі та інших відкритих джерелах інформації. Видання є першою спробою наукового узагальнення результатів формування парламентського корпусу, статистичні показники мають первинний характер і можуть бути в подальшому конкретизовані в офіційних виданнях. Ця книга - політико-аналітичне зображення українського суспільства і Верховного законодавчого сегмента державної будови.

Викладено засади проведення виборчих кампаній за умов цивілізованого демократичного змагання за політичну владу. Визначено зміст понять ресурсів влади, політичних технологій і систем, маркетингу. Висвітлено функції політичних систем, режимів і комунікацій. У контексті виборювання влади розглянуто типи лідерства. Проаналізовано вибори як процедуру формування владних структур, з'ясовано їх роль у суспільному житті. Визначено типи виборчих систем, зокрема мажоритарних, пропорційних, змішаних і куріальних, наведено організаційно-політичні та спеціальні елементи стратегії виборчої кампанії. Викладено засоби політичної комунікації, розглянуто особливості політичної телевізійної режисури, а також організації зв'язків з громадськістю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)526"1998-2002" + С5*666*45

Рубрики:

Державне право окремих країн

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше визначено сутність, загальні принципи, історичні закономірності, стан і тенденції розвитку виборчих технологій у сучасній Україні на прикладі виборів до парламенту. Розглянуто понятійний апарат і методи дослідження електорального простору. Висвітлено зарубіжний досвід формування та застосування виборчих технологій. Досліджено еволюцію та правові засади виборчих технологій в Україні. Показано роль піар-діяльності, ЗМІ, політичного лідерства, іміджу політика у виборчому процесі. Проаналізовано проблему маніпулювання громадською думкою й охарактеризовнао форми негативних проявів в організації практики виборів в Україні.

Впервые раскрыта сущность, общие принципы, исторические закономерности, состояние и тенденции развития выборных технологий в современной Украине на примере выборов в парламент. Рассмотрены понятийный аппарат и методы исследования электората. Освещен зарубежный опыт формирования и применения выборных технологий. Исследована эволюция и правовые основы выборных технологий в Украине. Показана роль пиар-деятельности, СМИ, политического лидерства, имиджа политика в выборном процессе. Проанализирована проблема манипулирования общественным мнением и негативные проявления в организации практики выборов в Украине.

Розглянуто особливості взаємодії органів державної влади та інституту народовладдя в Україні. Досліджено специфіку виборчого процесу, зокрема існуючі теорії демократії. Проаналізовано вплив виборчих систем на формування політичного режиму в державі, складові та чинники політичної культури під час проведення виборів.

Рассмотрены особенности взаимодействия органов государственной власти и института народовластия в Украине. Исследована специфика избирательного процесса, в частности теории демократии. Проанализировано влияние избирательных систем на формирование политического режима в государстве, составные и факторы политической культуры во время проведения выборов.

Розглянуто проблеми, наслідки та перспективи реалізації Україною стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Здійснено оцінку діяльності органів влади та керівників держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Проаналізовано регіональні особливості оцінки євроатлантичної інтеграції країни.

Рассмотрены проблемы, последствия и перспективы реализации Украиной стратегического курса на европейскую и евроатлантическую интеграцию. Осуществлена оценка деятельности органов власти и руководителей государства на пути европейской и евроатлантической интеграции Украины. Проанализированы региональные особенности оценки евроатлантической интеграции украинского государства.

Охарактеризовано інтеграційний потенціал в Україні. Висвітлено підстави утвердження України в Європі. Наведено напрями співробітництва України з НАТО. Розглянуто питання прагнення України членства в ЄС, визначено соціокультурну складову європейської й євроатлантичної інтеграції української держави. Встановлено якісні показники капіталу країни.

Охарактеризован интеграционный потенциал в Украине. Освещены основы утверждения Украины в Европе. Приведены направления сотрудничества Украины с НАТО. Рассмотрены вопросы стремления Украиной членства в ЕС, определена социокультурная слагаемая европейской и евроатлантической интеграции украинского государства. Установлены качественные показатели капитала страны.

Проаналізовано особливості та закономірності конституційного конфлікту як феномену та процесу політико-правової реальності сучасного державотворення в Україні. Наведено класифікацію конституційних конфліктів, розглянуто питання їх детермінації та динаміки. Розкрито основи конституційно-конфліктної діагностики.

Проанализированы особенности и закономерности конституционного конфликта как феномена и процесса политико-правовой реальности современного развития государства. Приведена классификация конституционных конфликтов, рассмотрены вопросы их детерминации и динамики. Раскрыты основы конституционно-конфликтной диагностики.

Викладено результати репрезентивного для дорослого населення України опитування щодо ставлення громадян до подій, які супроводжували завершення президентської виборчої кампанії 2004 р., а також стосовно оцінки даних подій, які найчастіше називають помаранчевою революцією. На підставі одержаних даних розглянуто зміни у сприйнятті соціальної та політичної ситуацій громадянами країни.

Изложены результаты репрезентивного для взрослого населения Украины опроса об отношении граждан к событиям, которые сопровождали окончание президентской избирательной кампании 2004 г., а также относительно оценки данных событий, которые чаще называют оранжевой революцией. На основе полученных данных рассмотрены изменения в восприятии социальной и политической ситуаций гражданами страны.

Исследовано влияние современного мирового развития и явлений глобализации, финансовой цивилизации, виртуальной экономики, упадка "третьего мира" на формирование глобальных конфликтов и сопутствующих им террористических актов. Рассмотрены объект, причины, источники, конвенционный механизм международного антитеррористического права. Проанализированы проблемы юридическо-политической ответственности за международное преступление "терроризм", освещены вопросы его правовой квалификации, даны результаты критического оценивания деятельности международного уголовного правосудия и институтов международно-правовой ответственности. Освещены основные положения современных социальных теорий мироустройства и перспективы развития международного антитеррористического права.

Розглянуто етапи становлення прикладних соціологічних досліджень виборчих кампаній у США та країнах Західної Європи в 1920 - 1960 рр., а також методичні розробки, практичні успіхи та прорахунки західних соціологів та полстерів. Проаналізовано основні функції соціології в забезпеченні виборчих кампаній. Виявлено особливості даного забезпечення від типів виборів (парламентських, президентських) та видів виборчих систем в різних країнах. Висвітлено питання становлення та розвитку практики електроральних досліджень виборчих кампаній в Україні, причини прорахунків у їх прогнозуванні та засоби підвищення якості соціологічного забезпечення.

Досліджено особливості утворення та розвитку феномену тероризму за умов глобалізаційної динаміки. На підставі соціально-філософського аналізу здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів, що існують у світовій соціально-філософській думці щодо поняття "тероризм" як суспільного явища. Охарактеризовано різні види тероризму в сучасному світі. Здійснено компаративний аналіз співвідношення тероризму з іншими формами насильства та розкрито його основні ознаки. Визначено передумови та причини активізації тероризму у світі, що глобалізується. Розкрито сутність і зміст домінантних форм сучасного тероризму. Розглянуто систему й основні принципи антитерористичної боротьби. Обгрунтовано пропозиції щодо визначення шляхів і способів протидії тероризму за умов глобалізаційної динаміки.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади виникнення та розвитку еліти як провідної соціальної групи, що є суб'єктом державного управління, а також теоретичні концепції, на базі яких розкрито суть поняття "потенціал соціальної групи". Проаналізовано структурно-функціональні ознаки української політико-адміністративної еліти. Досліджено процес формування даної еліти на регіональному рівні у контексті корпораційних процесів, які складають фази соціальної мобільності суб'єктів державного управління. Конкретизовано понятійно-категоріальний апарат. Розроблено структурно-функціональні схеми української політико-адміністративної еліти за чотирма критеріями, визначення двох механізмів її формування, а саме: виборів (утворення політичного складу) та призначення (формування адміністративної ієрархії), виявлення зниження суб'єктного потенціалу зазначеної еліти регіонального рівня й уповільнення елітних стратифікаційних процесів в українському суспільстві.

Визначено, що розвиток демократичної держави буде адаптивним до сучасних інституційних умов розвитку лише за наявністю участі молоді. Зазначено, що творчий потенціал і соціальний ресурс молоді є одним з найважливіших складових модернізації суспільства. Доведено, що молодь - це специфічна соціально-демографічна група суспільства, діяльність якої визначається складовими показників соціальної, демографічної та особистісної груп характеристик, що дозволило сформувати її соціально-демографічний портрет. Запропоновано створення консультаційно-дорадчих структур при органах державного управління для успішного формування стратегії державної молодіжної політики в регіоні. Обгрунтовано, що ефективність реалізації запропонованого дієвого механізму впровадження стратегії молодіжної політики в регіоні доцільно визначити системою вимірників, до складу якої повинні увійти статистичні показники, система прямих і непрямих індикаторів, а також результати соціологічних досліджень.

Розглянуто суспільство як об'єкт інституалізації, проаналізовано стан і перспективи суспільного розвитку, вплив форм поведінки особистості на процеси розвитку інститутів суспільства. Висвітлено поняття інституціональної матриці, охарактеризовано основні етапи та форми інституалізації. Розкрито особливості функціонування соціальних (суспільних) інститутів, наведено критерії їх визначення. Увагу приділено інституціональним засадам державного управління та інституціональній взаємодії між державою та виборчим процесом. Акцентовано на особливостях процесів інституціоналізації в українському суспільстві, розглянуто інституціоналізацію політичних технологій як фактор підвищення ефективності державного та суспільного регулювання та як механізм розв'язання суспільних суперечностей.

Розглянуто проблему участі неурядових організацій як інститутів громадянського суспільства у захисті прав дитини. Подано інформацію про трудові відносини, розв'язання конфліктів поміж роботодавцями та найманим персоналом. Описано соціально-політичні відносини, групові конфлікти у стадії загострення міжконфесійного, міжетнічного, партійно-політичного змісту, зіткнення громад з владними інституціями на грунті екологічних проблем, приватизації, землевідводів і забудови територій тощо. Увагу приділено сімейним відносинам, питанням посередництва та примирення.

Досліджено процеси розвитку правової ідеології в сучасній Україні, які визначаються в контексті виявлення теоретико-методологічних основ аналізу правової ідеології у сучасній теорії права, ролі правової ідеології в процесі правового регулювання суспільних відносин, а також її впливу на демократизацію суспільного та державного розвитку сучасної України, її становлення як демократичної та правової держави. Охарактеризовано поняття правової ідеології, визначено її форми, розкрито значення правових цінностей, доктрин і принципів у становленні правової ідеології, вказано на її основні функції та обгрунтовано їх класифікацію. Досліджено вплив правової ідеології на розвиток правової системи суспільства, а також на механізм правового регулювання суспільних відносин. Визначено її роль в процесі забезпечення режиму законності та правопорядку. Розкрито місце та роль принципів демократичної, правової держави в структурі сучасної правової ідеології, її вплив на становлення громадянського суспільства в Україні. Показано специфіку її трансформації в процесі утвердження нового типу правової культури.

Розглянуто емпіричну перевірку теорій інституціоналізму раціонального вибору та культурної модернізації в частині пояснення ними процесів демократизації. У ході цього статистичний аналіз здійснено на рівні країн, а не респондентів. Як емпіричну базу використано статистичні дані UNDP, експертні оцінки Freedom House та результати Міжнародного дослідження цінностей.

Розкрито предмет, поняття та структуру міжнародної інформації, викладено її методи та функції. Проаналізовано інформаційно-аналітичну діяльність у міжнародних відносинах, добування й обробку документів міжнародної інформації, міжнародну інформаційну діяльність. Розглянуто питання основних категорій споживачів та їх інформаційну культуру. Наведено технології проведення оглядів різних міжнародних аналітичних агенств. Викладено правовий аспект діяльності та класифікації сучасних міжнародних інформаційних систем. Розкрито поняття публічної сфери й її формування за умов України. Досліджено питання національної безпеки України й її складові частини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х811.200.2 + С5*666*332.73

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ