Висвітлено широке коло питань, що стосуються ролі й місця Глухова та Глухівщини у національному відродженні України, зокрема, ролі Марковичів як політичних діячів і літописців історії українського народу та його державності. Серед опублікованих статей - праці П.С.Соханя "Сумщина в історіографічній та джерельній спадщині Гетьманщини ХVIII ст.", М.А.Деркача "Глухів у національній історії України", М.Й.Заремського "Погляди Я.П.Козельського у контексті філософської думки в Україні XVIII ст.", С.З.Заремби "З історії українського пам'яткознавства", Н.В.Артикуца "Перший кодекс українського права та його роль у формуванні юридичної термінології східнослов'янських мов", а також праці Я.М.Марковича, О.І.Маркевича та О.М.Лазаревського про Марковичів тощо.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Розглянуто міжконфесійні відносини в середовищі українських селян у другій половині ХІХ - ХХ ст., участь козаків Корсунського полку в бойових діях періоду Руїни, роль театру та кінематографа у добу українізації 1920-х рр. Проаналізовано питання розвитку правового регулювання колективних правових відносин у галузі трудового права України, соціальної стратиграфії селянських господарств у доколгоспний період у 1921 - 1929 рр., роль духовенства Наддніпрянщини в історії України XVIII ст.

Наведено стислі бібліографічні дані А.Яковліва - політичного діяча та правознавця, проаналізовано його наукові праці, присвячені історії Черкас. Висвітлено деякі питання права у Запорозькій Січі, визначено джерела формування ідеології декабристів у працях М.В.Довнар-Запольського. Проаналізовано звіти губернаторів як історіографічне джерело вивчення соціально-економічного розвитку Правобережної України у першій чверті ХІХ ст. Висвітлено юридичні аспекти усиновлення дітей. Проаналізовано особливості правового регулювання праці в Українській державі періоду Гетьманату (1918 р.).

Приведены краткие библиографические данные А.Яковлева - политического деятеля и правоведа, проанализированы его научные труды, посвященных истории Черкасс. Освещены некоторые вопросы права в Запорожской Сечи, определены источники формирования идеологии декабристов в трудах М.В.Довнар-Запольского. Проанализированы отчеты губернаторов как историографический источник изучения социально-экономического развития Правобережной Украины в первой четверти ХІХ ст. Освещены юридические аспекты усыновления детей. Проанализированы особенности правового регулирования труда в Украинском государстве периода Гетьманата (1918 р.).

Вміщено відомості про наукові, публіцистичні, політичні, освітянські праці та літературні твори першого Президента України - Грушевського М.С., професора, академіка ВУАН, дійсного члена АН СРСР, визначного громадсько-політичного діяча (1866 - 1934 рр.), надруковані українською та іноземними мовами у 1885 - 2000 рр., а також інформацію про публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно його життя та діяльності.

Проаналізовано мемуарну й епістолярну спадщину видатного українського історика, правознавця, державного та громадського діяча, академіка М.П.Василенка. Наведено монографічну працю вченого "Очерки по истории Западной Руси и Украины" та інші історичні твори.

Проанализированы мемуарное и эпистолярное наследие видного украинского историка, правоведа, государственного и общественного деятеля, академика Н.П.Василенка. Представлены монографическая работа учёного "Очерки по истории Западной Руси и Украины", а также другие исторические произведения.

Висвітлено біографію та науково-педагогічну діяльність історика держави і права України, доктора історичних наук, професора В.М.Заруби, наведено бібліографію наукових праць вченого.

Освещены биография и научно-педагогическая деятельность историка государства и права Украины, доктора исторических наук, профессора В.Н.Зарубы, приведена библиография научных трудов учёного.

Розглянуто особливості висвітлення правового статусу жінки у контексті романтичної та позитивістської історіографічної традицій другої половини XIX ст. і обгрунтовано появу нового напряму в українській історіографії - історичної фемінології.

Проаналізовано джерельний комплекс, що містить інформацію про причини створення, основні напрями та результати діяльності Надзвичайної державної комісії (НДК) на території України та місцевих осередків сприяння її діяльності, форми та методи роботи, персональний внесок її членів у з'ясування збитків, нанесених нацистськими окупантами. Висвітлено діяльність НДК на території України, Української республіканської комісії (УРК) і місцевих осередків сприяння НДК та досліджено чинники створення цих інституцій. Проаналізовано комплекси документів, що утворювалися у процесі діяльності комісій, з'ясовано їх інформаційних потенціал. Вивчено внесок українських архівістів у діяльність УРК і підготовку збірників документів, які висвітлювали злочини окупантів.

Зазначено, що ідея парламентаризму в українській суспільно-політичній думці пройшла тривалий процес еволюції, зазнавши трансформацій відповідно до історичних реалій. Перші її витоки сягають у XIX ст., коли у працях українських вчених, публіцистів більш чітко почали окреслюватися засади парламентаризму, а також конкретизувалися умови їх впровадження до практики. Розглянуто історіографію, джерела та методологію дослідження. Виявлено, систематизовано та проаналізовано джерела та літературу з проблеми стану висвітлення історії становлення українського парламентаризму протягом другої половини XIX ст. - 2006 р., здійснено їх класифікацію. Проаналізовано й обгрунтовано основні історіографічні етапи накопичення знань про історію українського парламентаризму у науковій, науково-публіцистичній літературі.

Дисертацію присвячено виявленню і систематизації поглядів і суджень М.Грушевського відносно державного і суспільного ладу Київської Русі. Встановлено і підтверджено, що держава і право Київської Русі у викладі М.Грушевського є частинами складного процесу культурної еволюції східного слов'янства в цілому і українського народу зокрема; процес формування держави і права східних слов'ян в ІХ-ХІV сторіччях відрізнявся повільністю і неповнотою використання всіх можливостей і потенціалу, і в сьогоднішніх умовах важливо, використовуючи досягнення науки, сформувати викладення історії Київської Русі як держави, орієнтуючись на проблеми і питання, важливі для юридичної науки і практики. Систематизація профільної для юристів інформації, наведеної як М.Грушевським, так і іншими дослідниками, продемонструвала, що в епоху існування Київської Русі як державний, так і суспільний лад Київської Русі, східного слов'янства і предтеч українського народу знаходились в стадії формування і трансформації.

Комплексно досліджено наукову спадщину українських учених-емігрантів щодо окремих проблем становлення та розвитку історії державності України. Розкрито наукові погляди істориків-емігрантів щодо українського минулого, як складової та невід'ємної частини української історіографії. Особливу увагу приділено таким періодам української історії, як Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство, Козацько-гетьманська держава й Українська революція 1917 - 1921 рр. Визначено роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі організації дослідницької праці в галузі історії України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1-1(5) + Х. е(4УКР) + Х. г(4УКР) 61

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Видання зберігається у :

Узагальнено понад двадцятирічні здобутки вітчизняної історіографії українсько-польських відносин кінця XX - початку XXI ст. Систематизовано та класифіковано джерельну базу дослідження, визначено ступінь її наукової розробки. Показано основні напрями історіографії сучасних українсько-польських відносин, охарактеризовано їх зміст та тенденції розвитку. Висвітлено основні парадигми та концепти обгрунтування змісту і закономірностей українсько-польських відносин. З'ясовано внесок окремих учених та наукових осередків у вивчення проблеми, означено комплексність та об'єктивність їх досліджень

Проаналізовано праці польських, українських та російських істориків держави і права, а також нормативно-правову базу - Конституції Польської Республіки 1921 та 1935 рр., закони і розпорядження, які стосувалися історії становлення та розвитку державно-правових інститутів у 1918 - 1939 рр. В умовах нинішньої реформи політичної системи і формування правової держави в Україні слід використати історичний досвід Польщі в розбудові держави, щоб не допустити помилок, які призвели до встановлення авторитарної системи в Польщі наприкінці 1920-х - всередині 1930-х рр.