Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Проаналізовано процес формування принципів міжнародного права XVII ст., тісно пов'язаний з роботою Вестфальського конгресу, на якому було підготовлено для підписання 24 жовтня 1648 р. Оснабрюцький та Мюнстерський мирні договори, що завершили кровопролитну тридцятилітню війну в Європі. Проаналізовано історичні передумови створення вестфальської конфігурації міжнародного права, генезис і становлення ряду його сучасних інститутів. Наведено тексти Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. українською мовою.

Доведено, що мир і безпека людства можливі лише за умови існуючого, історично детермінованого універсального міжнародного правопорядку, ідея встановлення якого виникла в процесі роботи Вестфальського конгресу 1643 - 1648 рр. та була реалізована шляхом підписання Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. На прикладі державно-правового устрою Священної Римської імперії німецької нації проаналізовано модель монополярного європейського правопорядку як попередника вестфальської конфігурації міжнародного права. Запропоновано концепцію існування лабільної системи впливових сил та держав у Європі XVII ст. Показано місце та роль Московської держави, а також запорізького козацтва та народів Закарпаття у зазначеній лабільній системі. Уперше у вітчизняній науці міжнародного права висвітлено правові засади того універсального правопорядку, який стабілізував міжнародні відносини у XVII - XVIII ст. Зроблено висновок щодо наявності "вестфальських" коренів таких інститутів міжнародного права як міжнародно-правове визнання, мирні способи розв'язання міжнародних спорів, відповідальність у міжнародному праві, гарантії виконання міжнародних договорів.

Розглянуто концепцію природного права українського гуманіста Станіслава Оріховського. Зазначено, що з цим поняттям він пов'язує мудре і справедливе правління, верховенство закону, турботу правителя держави про дотримання справедливості щодо громадян. Закони держави і приписи Церкви повинні узгоджуватись з природним правом людини, і бути спрямовані на благо суспільства.

Рассмотрена концепция естественного права украинского гуманиста Станислава Ореховского. Отмечено, что с этим понятием он связывает мудрое и справедливое правление, верховенство закона, заботу правителя государства о соблюдении справедливости в отношении граждан. Законы государства и предписания Церкви должны согласовываться с естественным правом человека, и быть направлены на благо общества.

The natural law concept of the Ukrainian humanist Stanislaw Orzechowski is considered. With this concept he connects the wise and just government, the rule of law, the state governor's concern dealing with the justice adherence concerning the citizens. The state laws and Church regulations must correspond to the natural human right, and be directed on the society's benefit.