Охватывается широкий круг вопросов, связанных с формированием национальной идеи и государственности Украины. Предложены истоки (архе) матриц поведения населения Украины, начиная с V-VI вв. н.э., проанализировано формирование украинской ментальности и его влияние на современные процессы в Украине. Рассмотрены причины, мешающие формированию государственности в Украине и прослежены их корни, берущие начало в ХV-XVI вв. Анализ процессов, протекающих в Украине, дан на фоне тенденций развития мировой цивилизации в так называемое постиндустриальное общество. Освещены экономические проблемы, стоящие перед Украиной, их истоки и связь с матрицей поведения и ментальностью граждан Украины. Очерчены направления выхода из тупиковой ситуации, в которой оказалась Украина в конце ХХ в.

Розглянуто проблеми теорії та практики розвитку державного устрою України протягом багатьох сторіч. Проаналізовано державний устрій України в системі державного ладу, його поняття та види. Визначено основні етапи становлення і розвитку державного устрою, зокрема, в період Української Народної Республіки, перебування у складі Союзу РСР, за часів незалежності. Охарактеризовано механізми української держави як організаційну основу її унітарного строю, конституційні основи територіального устрою, основні напрямки розвитку і вдосконалення державного устрою, проблеми його гарантування.

Висвітлено основні етапи історії української державності від часів Київської Русі до кінця ХІХ ст. Проаналізовано політичну й економічну історію та політичні ідеї українців у боротьбі за створення власної національної держави. Досліджено проблеми генези східнослов'янської державності.

Розглядається проблема визначення оптимальної державної стратегії сучасної України. Висвітлюються історичні традиції як фактор політичного самоозначення України, світоглядні засади сучасного українського суспільства, конституційні основи організації державної влади, політологічні підстави етнонаціональних принципів державної стратегії, державна партійна політика України в інтер'єрі світових та історичних традицій.

Монографію присвячено проблемам формування незалежної української держави. Розглянуто суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні процеси трансформаційного періоду. Детально проаналізовано традиції національного державотворення за часів Київської Русі, а також у другій половині XVI - XVIII ст. Охарактеризовано діяльність культурно-просвітницької інтелігенції у середині XIX ст., а саме: В.Білозерського, М.Костомарова, М.Гулака, П.Куліша, Т.Шевченка, М.Драгоманова та ін. Значну увагу приділено військовому співробітництву нашої держави з країнами СНД, АСЕАН, Близького Сходу, Перської затоки та НАТО.

Розглянуто проблеми розвитку методології історичної науки, формування української державницької ідеї. Визначено світські та сакральні елементи структури Хазарського каганату. Проаналізовано державну політику царизму щодо розвитку промисловості України у другій половині ХІХ ст., а також зроблено порівняльний аналіз кадрової політики в освіті доби Центральної Ради (1917 - 1918 рр.) та періоду Радянської влади (1927 - 1929 рр.).

Висвітлюється державотворча діяльність українського народу в ході його історичного розвитку. Розкриваються основні етапи становлення української державності, особливості процесів державотворення на різних українських землях. Чільне місце відведено характеристиці державного ладу України за радянських часів, різним аспектам проголошення і здобуття державної незалежності України.

Висвітлено основні етапи еволюції органів державного управління в Україні протягом майже трьох тисячоліть (VIII ст. до н.е. - ХХІ ст. н.е.). Розкрито специфічні особливості функціонування центрального та місцевого державного апарату в різні періоди вітчизняної історії залежно від перебування українських земель у складі різних країн. Описано структуру органів державного управління в Галицько-Волинському князівстві. Досліджено становлення української національної держави та формування органів державного та місцевого управління в період визвольної війни українського народу за часів правління Б.Хмельницького. Охарактеризовано систему органів державної влади та управління на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської імперії. Розглянуто структуру органів державної влади та управління в Західно-Українській Народній Республіці.

Розглянуто політологічні, правові та історико-культурні проблеми становлення української незалежної держави наприкінці ХХ ст. Висвітлено культурно-історичні аспекти у системі сучасного державотворення. Проаналізовано воєнно-політичну діяльність держави в контексті суб'єктно-об'єктної детермінації державності. Розкрито роль адвокатури в формуванні української державності. Акцентовано увагу на деяких питаннях формування системи адміністративних судів в Україні. Описано роль правової культури у формуванні демократичної держави. Викладено правові основи трансформації держави та суспільства в Україні.

Розглянуто теоретико-методологічні засади і практичні аспекти формування системи державно-церковних відносин в Україні. На прикладах розвинених демократичних країн проаналізовано механізми політичного, організаційного та правового регулювання в основних типах сучасних систем державно-церковних відносин. Висвітлено історичний процес формування концептуальних засад організації суспільної взаємодії між державою і церквою, розвиток відносин між державою і церквою в історії України.

Рассмотрены теоретико-методологические и практические аспекты формирования системы государственно-церковных отношений в Украине. На примерах развитых демократических стран сравниваются механизмы политического, организационного и правового регулирования в основных типах современных систем государственно-церковных отношений. Освещён исторический процесс формирования концептуальных основ организации общественного взаимодействия между государством и церковью, развитие отношений между государством и церковью в истории Украины.

Изложены основные этапы становления украинской государственности - от зарождения Киевской Руси до конца ХХ в. Рассмотрены вопросы государственности Киевской Руси, эволюции украинской идеи и государственности в XIV - начале ХХ вв., украинской государственности в Новейшей истории (советский период), периода независимости и суверенитета Украины.

Розроблено системологічну концепцію державного устрою України у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження державного устрою. Виявлено загальні закономірності, тенденції, особливості реформування і модернізації державного ладу та державного устрою України за умов незалежності, а також зміни парадигми національно-державного будівництва. Запропоновано політологічну концепцію удосконалення державного устрою України. Комплексно досліджено історію теоретичного осмислення державного устрою як політичного інституту та здійснено її періодизацію. Осмислено досвід організації державного устрою України у ХХ ст., а також проаналізовано його концептуальні засади та чинники. Уточнено визначення держави та державного устрою у єдності субстанційних та інституційних сутнісних виявів. Значну увагу приділено основним гарантіям сучасного державного устрою нашої держави, заходи щодо його всебічного реформування, удосконалення та збереження унітарності України. Визначено основні напрями реформування адміністративно-територіального устрою нашої держави, в основі якого - вирівнювання статусу адміністративно-територіальних одиниць, а також поділ території України на регіони.

З'ясовано передумови розвитку процесу історичного пізнання, зародження знань про історичні традиції українського народу, удосконалення усіх знань, ускладнення форм та засобів вивчення історичного минулого України та державницьких традицій її народу. Висвітлено процес виникнення та ствердження організаційних структур української історичної науки: наукових установ, товариств, комісій, історичних часописів як осередків соціалізації української історичної науки та популяризаторів національних традицій. Детально проаналізовано головні ідейно-наукові напрямки та течії в українській історіографії, а також світоглядні орієнтації українських істориків щодо бачення проблем державотворення, змісту національної ідеї та державотворчих можливостей українського народу. Показано самобутність української історіографії, розкрито зміст найголовніших концептуальних ідей, теорій та схем української історії, місце у ній проблем боротьби народу за здобуття, утвердження та захист української державності. Досліджено ідейно-політичну спадщину та державницькі концепції представників національної науки, зокрема, охарактеризовано погляди пристрасних поборників республіканських та монархічних, самостійницьких, автономістських і федералістських ідеалів за конкретних історичних умов.

Розкрито сутність, історію розвитку й особливості побудови державно-церковних відносин в Україні з урахуванням світового досвіду. Розглянуто природу, зміст, характер функціонування, типологізацію державно-церковних відносин. Проведено історико-правовий аналіз відносин Церкви та Держави у світовому контексті. В історико-правовому та релігієзнавчому аспектах показано особливості державно-церковних відносин в українських землях. Увагу приділено взаєминам Держави та Церкви в Україні в добу Центральної Ради (лютий 1917 - квітень 1918 рр.), в Українській гетьманській державі (квітень - листопад 1918 р.). Висвітлено політику Директорії Української Народної Республіки щодо Церкви (листопад 1918 - 1921 рр.). Розкрито сутність, еволюцію й особливості застосування в Україні радянської моделі державно-церковних відносин. Висвітлено особливості релігійного життя в новітній період релігійно-духовного відродження.

Проведено комплексний аналіз інституціалізації державно-церковних відносин в Україні, подано визначення поняття "Державний орган України у справах релігій". Проаналізовано розвиток державного управління у сфері віросповідань в Україні (ХVIII - ХХ ст.). Досліджено організацію державного управління конфесіями в Російській імперії та віросповідну політику Габсбурзької монархії, реалізацію церковної політики органами влади урядів Української Держави й урядів іноземних держав у міжвоєнний період, формування та розвиток радянських владних структур з відокремлення церкви від держави. Проведено періодизацію етапів розвитку державного відомства у справах релігій в Україні. Запропоновано основні напрями удосконалення діяльності владних інституцій в Україні у контексті взаємодії держави та церкви через визначення галузей спільних інтересів (співпраці) держави та церкви.

Висвітлено процес утворення державних установ (ДУ) як невід'ємних атрибутів і органів держави від зародження урядуючих інституцій у Давній Русі ІХ ст. до початку ХХ ст. Доведено наступність процесу творення ДУ в контексті суттєвих трансформацій ДУ, зміни у верховному суверенітеті. Розкрито особливості організації та діяльності ДУ в періоди Київської та Галицько-Волинської Русі, Великого князівства Литовського, Польського королівства, Речі Посполитої, Російської, Австрійської та Австро-Угорської імперій.

Висвітлено проблеми формування та розвитку державної служби в Україні. Проаналізовано всі форми та типи (національний, імперський, окупаційний) управлінської діяльності на українських землях. Розглянуто взаємовідносини давніх держав і суспільств на території України. Увагу приділено грецьким державам і римським провінціям Надчорномор'я, системам управління в Київській Русі, політико-адміністративному устрою Великого князівства Литовського, державній владі Речі Посполитої на землях України-Русі, політико-адміністративному устрою Запорозької Січі. Охарактеризовано державну службу в українських губерніях Російської імперії та українських регіонах Австрійської (Австро-Угорської) монархії, статус окупованих територій Галичини та Буковини в 1914 - 1917 рр., державотворчий процес в Західноукраїнській Народній Республіці.

Освещены проблемы формирования и развития государственной службы в Украине. Проанализированы все формы и типы (национальный, имперский, оккупационный) управленческой деятельности на украинских землях. Рассмотрены взаимоотношения древних государств и обществ на территории Украины. Уделено внимание греческим государствам и римским провинциям Надчерноморья, системам управления в Киевской Руси, политико-административному устройству Великого княжества Литовского, государственной власти Речи Посполитой на землях Украины-Руси, политико-административному устройству Запорожской Сечи. Охарактеризованы государственная служба в украинских губерниях Российской империи и украинских регионах Австрийской (Австро-Венгерской) монархии, статус оккупированных территорий Галиции и Буковины в 1914 - 1917 гг., государственно-созидательный процесс в Западноукраинской Народной Республике.

Проаналізовано широкий спектр проблем, пов'язаних з державотворчим процесом, політико-адміністративним устроєм, організацією державного управління та державної служби, а також діяльністю державних службовців в Україні. Висвітлено особливості функціонування державної служби на українських землях у складі СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини у міжвоєнний період, управління окупованими територіями України під час Великої вітчизняної війни, еволюцію системи управління у повоєнні десятиліття. Увагу приділено організації та функціонуванню державної служби у незалежній Україні.

Проанализирован широкий спектр проблем, связанных с государственно-созидательным процессом, политико-административным устройством, организацией государственного управления и государственной службы, а также деятельностью государственных служащих в Украине. Освещены особенности функционирования государственной службы на украинских землях в составе СССР, Польши, Румынии и Чехословакии в межвоенный период, управление оккупированными территориями Украины во время Великой отечественной войны, эволюция системы управления в послевоенные десятилетия. Уделено внимание организации и функционированию государственной службы в независимой Украине.

Комплексно досліджено наукову спадщину українських учених-емігрантів щодо окремих проблем становлення та розвитку історії державності України. Розкрито наукові погляди істориків-емігрантів щодо українського минулого, як складової та невід'ємної частини української історіографії. Особливу увагу приділено таким періодам української історії, як Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство, Козацько-гетьманська держава й Українська революція 1917 - 1921 рр. Визначено роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі організації дослідницької праці в галузі історії України.

Висвітлено у хронологічній послідовності етапи становлення Української державності з Київської Русі і до відродження Української державності на сучасному етапі. Визначено особливості становлення Української державності, обумовлені природно-географічними, етнополітичними, економічними та зовнішньо-політичними чинниками. Описано загальновизнані риси державності, що засвідчили існування в тому чи іншому часі та функціонування держави на вітчизняних теренах: територію, населення, господарську діяльність, сталі фінансово-економічні зв'язки, соціально-правовий устрій, правові засади, здатність силових структур захищати державу, зовнішньо-політичну діяльність.