Вказана монографія є першим в українській історіографії дослідженням звичаєво-правових норм життя мешканця українського міста часів пізнього середньовіччя і перехідного періоду. На основі численних архівних документів автор робить спробу висвітлити внутрішній світ українського міста в усіх його аспектах і проявах, повсякденні стосунки його мешканців, діяльність королівських і магістратських установ. Аналізуючи події та явища, що мали місце в містах України, автор розглядає їх в загальноєвропейському контексті, виходячи з широких всебічних зв'язків українських міст з містами Європи.

Розглянуто питання поширення магдебурзького права з німецькою колонізацією, висвітлено локаційний та релокаційний процеси XIV - XVI ст. Описано структуру органів самоврядування деяких міст та особливості функціонування установ міської влади. Значну увагу приділено дослідженню магдебургії Львова в загальноєвропейському контексті. Наведено біобібліографічні довідки про дослідників магдебурзького права.

Рассмотрены вопросы расширения магдебурзского права с немецкой колонизацией, освещены локационный и релокационный процессы XIV - XVI ст. Описаны структура органов самоуправления некоторых городов и особенности функционирования учреждений городской власти. Значительное внимание уделено исследованию магдебургии Львова в общеевропейском контексте. Приведены биобиблиографические справки об исследователях магдебургского права.

Викладено процес формування державності у східних слов'ян, запропоновано концепції та теорії походження Русі. Значну увагу приділено органам державної влади, місцевого самоврядування, соціально-правовому становищу населення та системі права Київської Русі та її правонаступниці - Галицько-Волинській державі.

Изложен процесс формирования государственности у восточных славян, предложены концепции и теории происхождения Руси. Особое внимание уделено органам государственной власти, местного самоуправления, социально-правовому положению населения и системе права Киевской Руси и ее правопреемнице - Галицко-Волынскому государству.

Розглянуто проблеми становлення та розвитку магдербурзького права в Україні. Висвітлено географію поширення, джерела, підстави впровадження та причини надання магдебурзького права в українських землях. Розкрито вплив даного права на розвиток господарства та громадського життя українських міст, показано вирішальну роль рад у цьому процесі.

Рассмотрены проблемы становления и развития магдебургского права в Украине. Освещены география распространения, источники, основания внедрения и причины предоставления магдебургского права в украинских землях. Раскрыто влияние данного права на развитие хозяйства и общественной жизни украинских городов, показана решающая роль советов в этом процессе.

Висвітлено процес виникнення магдебурзького права та його поширення у Центрально-Східній Європі. Проаналізовано джерела даного права. Показано особливості його застосування у діяльності органів міського самоврядування, судочинстві українських міст і кодифікації українського права XVIII - початку XIX ст. Висвітлено особливості самоврядування за магдебурзьким правом у Києві та Гетьманщині під час і після національно-визвольної війни.

Освещен процесс возникновения магдебургского права и его распространения в Центрально-Восточной Европе. Проанализированы источники данного права. Показаны особенности его применения в деятельности органов местного самоуправления, судопроизводстве украинских городов и кодификации украинского права XVIII - начала XIX в. Освещены особенности самоуправления согласно магдебургскому праву в Киеве и на Гетманщине во время и после национально-освободительной войны.

Розглянуто суперечливі історичні проблеми, пов'язані з державотворчими процесами у державних утвореннях східних слов'ян у добу середньовіччя. Проаналізовано особливості державотворення окремих земель і кочових народів, що мешкали на теренах середньовічної України. Висвітлено традиції християнської церкви, досліджено її вплив на суспільне життя слов'ян у IX - XI ст., розкрито роль хрещення Русі у процесі формування української державності та культури. Описано державотворчі процеси у Чернігівській землі-князівстві, наведено відомості про формування державності половців та утворення причорноморського улусу Ногая. Досліджено процес ліквідації залишків української автономії правителями Великого князівства Литовського та його наслідки. Охарактеризовано державотворчі процеси в Україні за часів раннього козацтва. Висвітлено боротьбу української політичної та релігійної еліти за незалежність у другій половині XVI - першій половині XVII ст., проаналізовано їх здобутки та поразки.

Рассмотрены противоречивые исторические проблемы, связанные с государствообразовательными процессами восточных славян в эпоху средневековья. Проанализированы особенности государствообразования отдельных земель и кочевых народов, проживавших на территории средневековой Украины. Описаны традиции христианской церкви, исследовано ее влияние на общественную жизнь славян в IX - XI ст., раскрыта роль крещения Руси в процессе формирования украинского государства и его культуры. Даны сведения о государствообразовательных процессах Черниговской земли-княжества, изложены материалы о формировании государственности у половцев и образовании причерноморского улуса Ногая. Исследован процесс ликвидации остатков украинской автономии правителями Великого княжества Литовского и его последствия. Охарактеризованы государствообразовательные процессы времен раннего казачества. Освещена борьба украинской политической и религиозной элиты за независимость во второй половине XVI - первой половине XVII ст., проанализированы ее достижения и просчеты.

Розглянуто питання історії розвитку вітчизняної державності доби феодальної роздробленості. Досліджено період XII - XIV ст. з початку феодального дроблення Київської Русі до реформи великого литовського князя Вітовта. Проаналізовано зміну форм державної організації, еволюції органів політичної влади. Описано модель взаємин південноруських князів з монгольськими ханами. Висвітлено роль Великого князівства Литовського в економічному, політичному, соціальному та релігійному житті українських земель.

У дисертації досліджуються правові основи процесу формування багатонаціонального складу населення України та фактори впливу на нього. Висвітлюється питання еволюції нормативної бази у контексті динамічного розвитку політико-правового поля стосовно різних національностей у Російській імперії, вивчається державна політика російського уряду щодо представників нечисленних національностей, які мешкали на території України, аналізуються соціально-економічні зв'язки між різними етнічними групами у XVIII - на початку ХХ століть.

Висвітлено питання державності українського народу - Києво-Руської, Галицько-Волинської та Литовсько-Руської держави - основні етапи еволюції держави та права в Україні періоду середньовіччя. Особливу увагу приділено проблемам формування й розвитку політичних інститутів влади, судовому устрою, джерелам права та систематизації правових норм. Проаналізовано основні пам'ятки вітчизняного права періоду X - XVI ст.

Доведено, що на початок своєї історії міське право було правом спілки, мало договірний, комунітарний і світський характер, забезпечувало формальну рівність міських громадян, їх взаємодопомогу та громадянське врядування. Акцентовано увагу на високій адаптованості магдебурзького права до конкретно-історичних умов і соціальних потреб окремих громад.

Розглянуто принципи, функції та методи врядування за часів Київської Русі та Великого князівства Литовського. На основі аналізу гетьманських універсалів та "Пактів і Конституцій" досліджено розвиток національної традиції врядування за часів козацької доби. Простежено трансформації самоврядної традиції за умов інкорпорації українських земель до державних структур Російської імперії. Висвітлено особливості врядування в сучасних процесах державотворення та суспільного розвитку України.

Розглянуто значення нормативно-правових актів як форми правового регулювання діяльності копних судів на українських землях, а також співвідношення з правовими звичаями. Найбільш важливим серед них були Руське право, Галицька грамота М. Боучанського 1435 р., Судебник Казимира IV Ягельна 1468 р. і статути Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр.

Визначено основні методологічні засади вивчення тем, зв'язаних з історією формування та розвитку держави на території України зазначеного періоду. Аргументовано, що сучасний цивілізаційний підхід науковців є більш досконалим для дослідження державно-політичних процесів, ніж марксистський, оскільки дозволяє розглядати ці процеси з точки зору соціальної цілісності, а не лише з класових позицій. З'ясовано, що з періоду раннього середньовіччя переважна частина населення України постійно перебувала в сфері державного розвитку, оскільки на це населення поширювався вплив або власного, або іншого державного механізму. Підсумовано, що в силу специфіки розвитку середньовічне суспільство було мілітарним, оскільки його провідною частиною стали люди, життя яких постійно було пов'язано із війною. Зрозуміло, що такою ж за характером була і держава доби раннього нового часу.

Определены основные методологические основы изучения тем, связанных с историей формирования и развития государства на территории Украины указанного периода. Аргументировано, что современный цивилизационный подход ученых является более совершенным для исследования государственно-политических процессов, чем марксистский, поскольку позволяет рассматривать эти процессы с точки зрения социальной целостности, а не только с классовых позиций. Выяснено, что с периода раннего средневековья подавляющая часть населения Украины постоянно находилась в сфере государственного развития, поскольку на это население распространялось влияние или собственного или другого государственного механизма. Подытожено, что в силу специфики развития средневековое общество было милитаристским, поскольку ведущей частью стали люди, жизнь которых всегда была связана с войной. Понятно, что таким же по характеру было и государство эпохи раннего нового времени.

Проаналізовано історичні та філософські дослідження філософсько-правових ідей у працях представників української полемічної течії, яка утворилася внаслідок прийняття Берестейської унії 1596 р. Розглянуто ряд наукових праць вітчизняних і зарубіжних істориків і філософів, на основі яких можна виділити та проаналізувати філософсько-правові концепції українських полемістів.