У монографії, що є складовою частиною наукової праці "Моделі розвитку та механізми функціонування сфери культури України на межі століть: історія, теорія, практика розвитку (на прикладі української національної театральної культури)", досліджуються тенденції, проблеми та перспективи розвитку взаємовідносин владних і театрально-мистецьких структур в Україні. Аналізуються причини і наслідки державної політики в галузі української культури, становлення її концептуальних засад; спадковість правотворення в галузі культури та апогей державного управління нею; самоорганізація українського театру в контексті парадоксів державної культурної політики та ін.

Проаналізовано проблематику та стан розвитку культурної сфери, її чинники, що сприяють консолідації українського суспільства. Узагальнено результати діяльності центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення єдиної державної політики в галузі культурного будівництва в Україні. Зосереджено увагу на особливостях розуміння сьогодішнім управлінським істеблішментом ролі духовності в процесах креативної розбудови національної державності, висвітлено пріоритетні напрями конкретних заходів влади у цій царині.