Подано результати дослідження, де висвітлено концепції незалежності як основний принцип у внутрішньому та зовнішньому аудиті. Охарактеризовано міжнародні стандарти та норми реалізації незалежності за здійснення послуг в аудиті. Розглянуто особливості досягнення незалежності під час організації внутрішнього аудиту в секторі державного управління, в органах Пенсійного фонду України та у комерційних банках.

Досліджено питання правового регулювання відносин, що виникають у процесі організації та здійснення аудиторської діяльності. Сформульовано доктринальне визначення поняття аудиту, аудиторської діяльності, аудиторських правовідносин, відповідальності у сфері здійснення аудиторської діяльності. Запропоновано розуміння аудиту як форми поточного фінансового контролю - зовнішнього господарського, показано необхідність уніфікованого вживання термінів "аудит", "аудитор", "аудиторська діяльність" як таких, що повинні застосовуватися лише у сфері здійснення окремого виду комерційної господарської діяльності. На підставі аналізу чинного законодавства визначено поняття правових гарантій забезпечення якості послуг у сфері аудиту, які запропоновано поділяти та організаційні та професійні. Сформульовано теоретичні положення та висновки, що розвивають концепції державного регулювання аудиторської діяльності, виключності та професійності аудиторської діяльності. Науково обгрунтовано та сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання здійснення аудиторської діяльності в Україні.

Исследованы точки зрения современных авторов на сущность таможенных проверок и проанализированы имеющиеся категориальные определения данного понятия. По результатам исследования определена сущность и экономическое содержание посттаможенного контроля, основанного на методах аудита, и сформулировано его содержание.

Розглянуто основні напрямки і нормативне регулювання порядку проведення аудиту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Надано порядок вибору аудиту для проведення аудиторської перевірки Фонду. Запропоновано порядок організації та функції служби внутрішнього аудиту Фонду.

Вивчено актуальні питання здійснення державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Розглянуто теоретичні, організаційні та методологічні підходи щодо розроблення концепції державного фінансового контролю на основі стандартизації етапів планування, організації проведення контрольних заходів та узагальнення, звітування і реалізації результатів ревізій та аудитів. Увагу приділено проблемам взаємодії суб'єктів органів зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю, стандартизації процедур державного фінансового аудиту, аудиту електронного середовища органів державної влади, планування і проведення інспектування з урахуванням стандартизованої системи управління ризиками.

Досліджено адміністративно-правовий аспект аудиторської діяльності в Україні. Проаналізовано розвиток нормативно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні, розкрито її поняття та зміст. Розглянуто систему наукових праць, присвячених цьому питанню. Досліджено механізм адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні. Визначено й охарактеризовано поняття, мету, принципи та функції адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні, систему суб'єктів у цій сфері та їх компетенцію, а також форми та методи адміністративно-правового забезпечення такої діяльності. Здійснено аналіз чинників, що впливають на ефективність адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності, а також зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності. Окремо розглянуто напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні.

Розглянуто організаційно-економічні основи побудови внутрішнього контролю витрат на оплату праці в ринкових умовах господарювання. Проаналізовано стан і тенденції розвитку внутрішнього контролю ефективності формування зазначених витрат. З урахуванням критичного аналізу існуючих поглядів щодо узгодженості теоретико-методологічних аспектів внутрішнього контролю проведено оцінку наявного рівня методичного забезпечення внутрішнього контролю витрат на оплату праці. Дослідження організації внутрішнього контролю витрат на оплату праці виконано з урахуванням чинних норм законодавства. За результатами проведеного дослідження вдосконалено методичне забезпечення внутрішнього контролю витрат на оплату праці з урахуванням технологічного поділу на попередній, поточний і наступний контроль на всіх етапах їх виконання, що дозволяє уникнути дублювання дій суб'єктів внутрішнього контролю та забезпечує послідовне здійснення перевірок.

Мета роботи - поглиблення теоретичних, методологічних та організаційних положень розвитку державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Виходячи з цього, завдання дослідження полягає в: обгрунтуванні необхідності системної стандартизації державного фінансового контролю; на підставі застосування системного підходу визначенні змісту уніфікації організації та методологічного забезпечення діяльності суб'єктів контролю. Обгрунтовано актуальність розробки та впровадження національних положень (стандартів) фінансового контролю суб'єктів державного сектора. Автор вважає, що головна увага вищих органів державного фінансового контролю має приділятися контролю за діяльністю органів внутрішнього державного фінансового контролю, оцінці показників, покладених в основу прийняття владних рішень. Враховуючи, що в міжнародних стандартах фінансового контролю відображені кращі світовий досвід і тенденції його розвитку, було б доцільно використовувати положення даних стандартів при розробці вітчизняних стандартів оцінки діяльності органів внутрішнього контролю (наприклад, у рамках аудиту ефективності). Можливе і пряме застосування міжнародних стандартів фінансового контролю в роботі контрольних органів зовнішнього контролю при: перевірці ефективності діяльності відповідно до обірунтованих принципів, практики і політики управління, а також ефективності використання трудових, фінансових та інших ресурсів; перевірці щорічного виконання державного бюджету за минулий рік для формування пропозицій щодо оптимізації облікових операцій, що проводяться Міністерством фінансів (або відповідними фінансовими органами) на підставі внутрішніх наказів; використанні як джерел інформації баз даних третіх сторін, зокрема органів Державної казначейської служби.

Досліджено особливості формування та функціонування системи контролю за депозитарною діяльністю в Україні, зроблено класифікацію видів контролю за депозитарними операціями, розглянуто специфіку контролю за операціями із цінними паперами, які існують в електронному форматі. Проаналізовано результати контролю за депозитарними установами, який проводить Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, доведено важливість якісної системи бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів. Запропоновано алгоритм дій під час проведення контролю за депозитарними операціями.

Досліджено окремі питання оцінювання аудиторських ризиків, пов'язаних з фактами шахрайства, які належать до зон підвищеного професійного ризику, визначено типи та фактори шахрайства, розглянуто основні етапи та процедури процесу оцінювання ризику шахрайства.

Мета роботи - аналіз сучасного стану на ринку аудиторських послуг (АП) України та дослідження основних напрямків його розвитку, вивчення особливостей цього сегмента ринку, визначення складових контролю якості АП з урахуванням інтересів основних груп користувачів фінансової звітності. Аналіз результатів аудиторської діяльності (АД) та стану ринку АП показав, що разом з тенденцію до зменшення кількості суб'єктів АД в Україні спостерігається зростання обсягу наданих послуг суб'єктами АД в цілому по країні. Досліджено визначення терміна "якість аудиторських послуг" і системи оцінки якості аудиту в науковій та науково-методичній літературі. Розглянуто місце і роль якості АП відповідно до рівнів, на яких забезпечується контроль їх якості. Обгрунтовано необхідність внесення змін до законодавства України про АД, які спрямовані на підвищення якості АП, покращання бізнес-клімату та адаптацію до законодавства Європейського Союзу.

Намагання в процесі децентралізації в Україні імплементувати кращі світові практики державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, процес здійснення якого залежить від стану дерегуляції та розвитку підприємництва, зумовили актуальність поставленої проблеми. Мета роботи - аналіз міжнародного досвіду застосування інструментів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і визначення напрямів їх використання в Україні. Розглянуто етапи реформ контрольно-наглядової діяльності у зарубіжних країнах та в Україні. Систематизовано напрями та заходи зі створення ефективної системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, що застосовуються у країнах світу. Визначено позитивні та негативні аспекти використання в Україні зарубіжних інструментів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Надано рекомендації щодо формування вітчизняної комплексної системи функціонування контрольно-наглядової діяльності.

Мета роботи - систематизація недоліків вітчизняного нормативного забезпечення внутрішнього аудиту (ВА) та розробка напрямів їх вирішення з урахуванням міжнародного досвіду його регулювання шляхом імплементації світових напрацювань у вітчизняне правове поле. Запропоновано структуру нормативно-правового забезпечення внутрішнього аудиту в Україні, що складається з чотирьох рівнів, з яких три макрорівні (міжнародний, національний та секторальний) і один - мікрорівень (корпоративний). Виявлено відповідність структури Міжнародних та Національних Стандартів внутрішнього аудиту. Доведено, що для формування ефективної служби внутрішнього аудиту на підприємстві першочергового значення набуває розроблена належним чином система внутрішніх регламентів аудиторської діяльності, що в запропонованій структурі нормативно-правового забезпечення внутрішнього аудиту відповідає мікрорівню. Обгрунтовано доцільність формування нормативно-правового забезпечення внутрішнього аудиту корпоративного рівня. Наведено напрями подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення внутрішнього аудиту в Україні.

Досліджено та проаналізовано сучасний стан функціонування внутрішнього фінансового контролю в органах державного сектора. Окреслено ряд заходів, які на даний час вже реалізовано задля формування дієвої системи державного внутрішнього фінансового контролю та у відповідності до міжнародно визнаних стандартів. Також зроблено спробу комплексного дослідження складників системи внутрішнього контролю, а саме: визначення управлінської підзвітності та відповідальності керівників бюджетних установ. Проаналізовано інформацію щодо стану функціонування внутрішнього контролю в міністерствах, інших ЦОВВ, ОДА в розрізі елементів моделі COSO (міжнародно визнаної структури внутрішнього контролю). Проведене дослідження констатує, що на даний час залишаються недоліки як у запровадженні комплексної системи внутрішнього контролю, яка передбачена статтею 26 Бюджетного кодексу України, так і у здійсненні діяльності з внутрішнього аудиту в міністерствах та інших ЦОВВ. Виокремлено ряд проблем, які потребують вирішення задля побудови ефективної та надійної системи внутрішнього контролю в органах державного сектора, запропоновано шляхи їх подолання.

Предмет дослідження - основні законодавчі зміни щодо методології використання аналітичних процедур аудиту, формування аудиторської думки та її подання у звіті незалежного аудитора. Мета роботи - дослідження ключових питань формування аудиторського звіту з врахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту. Розгляд основних змін щодо змістовного наповнення аудиторського звіту, які відбулися у вітчизняній практиці з набуттям чинності Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" №2258-VIII від 21.12.2017 р. Методологія проведення роботи - методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, діалектичний метод пізнання модифікації аудиторського висновку та його регулювання згідно Міжнародних стандартів аудиту. Використані такі методи: аналіз і синтез, узагальнення та наукової абстракції, спостереження - при дослідженні генезису аудиторського звіту відповідно до викликів суспільства, порівняння, формалізації - для визначення перспектив трансформації українського законодавства до європейських стандартів. Абстрактно-логічний метод - при формулюванні висновків. Результати роботи - розглянуті питання еволюції "думки аудитора" та її відображення в стандартах аудиту. Матеріал подано у розрізі нормативних змін, що стосувалися структури та змісту аудиторського звіту. Визначено специфіку подання звіту аудитора, як для звичайних підприємств, так і для підприємств, що становлять суспільний інтерес. Розглянуті особливості кожного розділу аудиторського звіту, зокрема: висвітлено питання про безперервність діяльності суб'єкта господарювання; ключові питання аудиту; перелік та структура додаткових звітів, що формуються на вимогу широкого кола користувачів. Висновки: важливість аудиторського звіту, як одного з основних підсумкових документів роботи аудитора, є безумовною. Тому з метою забезпечення його якісного складання протягом тривалого часу відбуваються зміни та удосконалення діючих в Україні стандартів аудиту, здійснюється їх приведення у відповідність до міжнародних вимог. Так, аудиторський звіт, який складатиметься за новими законодавчими вимогами, буде більш детальним, прозорим та змістовним, що і дозволить підвищити ступінь довіри користувачів фінансової звітності.

Розглянуто головні завдання органу державного фінансового контролю в Україні. Визначено недоліки чинної системи державного фінансового контролю та надано пропозиції органам державного фінансового контролю в системі бюджетного регулювання щодо вдосконалення окремих напрямів роботи. Проаналізовано стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2021 рр. і зроблено відповідні висновки. Запропоновано напрямки вдосконалення для поліпшення й оптимізації роботи органів фінансового контролю в Україні. Адже від ефективності державного фінансового контролю багато в чому залежить добробут народу, задля чого одна з найважливіших функцій державного управління має бути спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та державною власністю, а також на своєчасне вжиття необхідних відповідних коригувань і запобіжних заходів. Сучасний світ завжди вимагає вдосконалення системи фінансового контролю. Україна як держава, що розвивається, не стоїть осторонь від цього. Постійно проводиться робота з реформування системи державного фінансового контролю. Залучаються науковці, експерти, представники громадськості, використовується міжнародний досвід. Незважаючи на значний обсяг роботи, що вже здійснена в процесіреформування системи державного контролю в Україні, формування потужної й ефективної системи державного фінансового контролю ще й досі залишається однією з найважливіших державних проблем сьогодення, про що, зокрема, свідчить статистика діяльності Західного офісу Держаудитслужби за 2019 - 2020 рр., наведена в даній статті. Важливо те, що Україна рухається в правильному напрямі шляхом удосконалення системи державного фінансового контролю.

Розглянуто окремі аспекти впровадження системи аудиту публічного управління (АПУ) з урахуванням трансформаційних процесів національних соціально-економічних систем з урахуванням вітчизняних реалій розвитку суспільства. Наразі Україна перебуває на шляху переходу до євроінтеграційних процесів, у тому числі в системі реорганізації публічної влади. Ефективним механізмом контролінгу та моніторингу ходу реалізації управлінських функцій є впровадження АПУ. Публічний аудит (ПА) є традиційним управлінським процесом у системі європейського публічного управління. Проте для України подібні процеси є новими і потребують коригування нормативно-правового забезпечення, організаційних структур, фінансової підтримки та управлінських трансформацій у системі публічного сектору з метою впровадження ефективної системи ПА. Розглянуто теоретичні аспекти ПА, що визначають його як управлінський процес, що має високе суспільне значення. Крім того, АПУ визначається як вид професійної діяльності, що вимагає окремо враховувати не лише загальні принципи проведення аудиту, а й специфіку публічного управління: публічність, високе соціальне значення, процеси лобіювання інтересів політичного та економічного характеру тощо. Розглянуто об'єкти ПА, надано їх характеристику. У результаті аналізу визначено пріоритетність проведення ПА саме в системі планування, формування та розподілу бюджетних коштів різних рівнів. Розроблено та описано модель ПА бюджетних процесів, що передбачає не лише контроль витрат, а й їх раціоналізацію шляхом удосконалення управлінських механізмів. Проблемні аспекти впровадження ПА на практиці стануть тематикою подальших досліджень. Проведення аудиту сприятиме раціоналізації використання бюджетних коштів, налагодженню ефективного комплексу управлінських процесів.

В Україні відбувається оновлення нормативно-правового, організаційно-інформаційного та методологічного забезпечення всієї сукупності складників внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та заходів щодо їх гармонізації. Особливої актуальності набуває вирішення цієї проблеми стосовно централізованого державного внутрішнього аудиту, який наразі проводиться Державною аудиторською службою України з метою оцінки ефективності і результативності рішень виконавчої гілки влади. Це передбачає уточнення специфіки об'єктів та визначення перспектив розвитку системи нормативно-правового регулювання провадження відповідної діяльності на державному, регіональному та місцевому рівнях. Досліджено розвиток централізованого внутрішнього аудиту в Україні. Визначено ступінь аналізу обраної тематики роботи вітчизняними науковцями. Розкрито передумови формування централізованого аудиту на теренах нашої держави, а також проаналізовано законодавчі і нормативні акти у зазначеній сфері. Завершальним етапом проведення дослідження є вивчення сучасного стану використання централізованого внутрішнього аудиту, а також з'ясування причин ситуації, що склалася. Досліджено стан реалізації в Україні централізованого внутрішнього аудиту як аудиту адміністративної діяльності, функціонування якого зосереджується на питаннях, що мають ознаки проблем або відхилень у процесі досягнення запланованих цілей, на виявленні причин неефективної діяльності в державному секторі економіки. Запропоновані конкретні заходи спрямовані на вдосконалення централізованого внутрішнього аудиту щодо діяльності органів державного та комунального секторів, бюджетних установ, державних підприємств, вивчення доцільності їх створення та припинення, ефективності процесів управління та досягнення мети їх діяльності.